Справа № 296/3329/21
1-кс/296/1255/21
Іменем України
07 квітня 2021 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м.Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна,-
До Корольовського районного суду м. Житомира 06.04.2021р. надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна в кримінальному провадженні №12020060000000275 від 17.06.2020р.
В обгрунтування скарги адвокат ОСОБА_3 зазначає, що СУ ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020060000000275 від 17.06.2020р. Слідчим у даному кримінальному провадженні 21.10.2021р. було проведено обшук у помешканні ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого вилучено майно відповідно до протоколу обшуку. Арешт на майно, яке вилучене під час обшуку, було накладено частково. Майно, на яке арешт не накладався, є тимчасово вилученим та підлягає поверненню власнику. Посилаючись на те, що тимчасово вилучене майно не повернуто власнику ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_3 просить постановити ухвалу, якою зобов'язати слідчого повернути тимчасово вилучене майно відповідно до переліку, зазначеному у протоколі обшуку.
Адвокат ОСОБА_3 в засідання суду не з'явився.
Слідча ОСОБА_5 в клопотанні від 14.04.2021р. просила розгляд справи відкласти, в зв'язку з неможливістю з'явитись в судове засідання.
Вирішуючи питання на предмет задоволення скарги слідчий суддя враховує наступне.
В поданій скарзі адвокат оскаржує бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна.
Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно ч.1 ст.169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2)за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту; 5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Згідно з приписами ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора пов'язані із бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Згідно матеріалів скарги в межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020060000000275 від 17 червня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 Кримінального кодексу України, накладено арешт на майно вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: банківську картку «АльфаБанк» № НОМЕР_1 ; банківську картку «АльфаБанк» № НОМЕР_2 ; банківську картку «Пумб» № НОМЕР_3 ; банківську картку «IdeaBank» № НОМЕР_4 ; банківську картку «IdeaBank» № НОМЕР_5 ; картку партнер програми «Скарбниця» ВР001705338; зошит в клітинку із чорновими записами; блокнот із чорновими записами; мобільний телефон марки I-PHONE SE іmеі 353793082672794, з сім карткою № НОМЕР_6 та зарядним пристроєм до нього; квитанцію № ПН 1470172 від 11.08.2020 на суму 9000 грн., платник Феалегарі Ебадолах Мохтар на 1 арк.; довідку про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_6 на 1 арк.; розписку від ОСОБА_7 про отримання грошових коштів у сумі 1000 доларів США на 1 арк.; копію договору купівлі-продажу квартири від 22.02.2017 р. на 2 арк.; квитанцію щодо послуг ПП «Крошня-ВЖРЕП №4» за серпень 2020р., особовий рахунок на ОСОБА_6 , адреса: АДРЕСА_2 ; ке підписаний договір купівлі-продажу квартири по АДРЕСА_3 , датований 11.09.2020 на 2 арк.; ксерокопію документів на іноземній мові на 5 арк.; попередній договір про передачу завдатку та про укладення в майбутньому договору купівлі-продажу від 25.08.2020 на 1 арк.; документ на іноземній мові з написами на першій сторінці Farshid Madari Certified English Translator to I.R.I. Judiciary на 3 арк.; чорнову записку із зазначення електронної адреси на 1 арк.; корінець платіжки, одержувач платежу - Посольство Ісламської Республіки Іран в Україні на 1 арк.; ноутбук марки Toshiba, серійний номер YB339041W із зарядним пристроєм до нього. В задоволенні клопотання щодо накладення арешту на закордонний паспорт Ісламської республіки Іран на ім'я ОСОБА_8 №U96489544 від 11.08.2020 та копії договору купівлі-продажу квартири від 22.02.2017 з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на 3 арк. відмовлено.
Відповідно до ч.1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Згідно прохальної частини скарги адвокат ОСОБА_3 просить зобов"язати слідчого СУ ГУНП в Житомирській області, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження №12020060000000275 від 17 червня 2020 року, повернути ОСОБА_4 тимчасово вилучене майно відповідно до переліку майна, зазначеного у протоколі обшуку та на яке не накладено арешт.
При цьому, суду не надано копію протоколу обшуку з переліком вилученого майна.
Також, адвокатом не конкретизовано майно, яке підлягає поверненню.
За вказаних обставин, суд під час судового розгляду даної скарги позбавлений можливості дати оцінку діям (бездіяльності) слідчого щодо незаконності подальшого утримання майна, на яке арешт накладено не було і на поточну дату майно залишається неповернутим.
На підставі викладеного, враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про безпідставність вимог, а відтак у задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 214, 303, 304, 307, 309, 371, 372 КПК України,
Відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1