Справа №175/1689/21
провадження №2-з/175/7/21
Іменем України
07 травня 2021 року смт. Слобожанське
Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Бойко О.М. ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, -
06 травня 2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , відповідач Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Так, заявник ОСОБА_1 в обґрунтування заяви посилається на те, що в строки визначені частиною 4 статті 152 Цивільного кодексу України нею буде подано до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області позовну заяву «про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню». Тобто предметом позову є визнання виконавчого напису № 35584, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. 08 вересня 2020 року, таким, що не підлягає виконанню.
Також заявниця зазначає про те, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л., в порушення вимог статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» відкрито виконавче провадження не за місцем проживання/перебування боржника - фізичної особи або її місцезнаходження майна, а також порушено правила територіальності в діяльності виконавця та 21 грудня 2020 року прийнято у виконавчому провадженні № 63761394 постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Вказаною постановою зобов'язано працедавця здійснювати відрахування із доходів боржника у розмірі 20% кошти на користь стягувача, а всього на загальну суму 25016,14 грн.
Таким чином, зважаючи на той факт, що у неї відсутні інші доходи окрім заробітної плати і вказані вище відрахування спричиняють їй значні матеріальні збитки, що порушує її права, а невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав в разі задоволення її позову, тому вона змушена звернутися до суду з даною заявою.
Так, частиною 2 ст. 149 ЦПК України передбачає що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов може забезпечуватись шляхом накладенням арешту на майно, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.
Згідно зі ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову.
Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про те, що заявницею (позивачкою) не надано належних докази в підтвердження наявності достатніх підстав для забезпечення позову, а також не доведено той факт, що невжиття заходів по забезпеченню позову, може ускладнити або зробити неможливим в подальшому виконання рішення суду.
Крім того, на даному етапі, суд позбавлений можливості належним чином визначити підсудність даної справи, оскільки як вбачається з матеріалів справи, дана заява містить виправлення у відомостях щодо адреси проживання заявниці ОСОБА_1 , зокрема з міста Дніпро, виправлено на село Новомиколаївка, Дніпровського району, однак на підтвердження даних обставин, заявницею не надано жодних належних доказів.
Разом з тим, суд приймає до уваги той факт, що після звернення з відповідним позовом позивач, на підставі додаткових доказів приєднаних до позову, може також ініціювати забезпечення позову відповідним шляхом, тому вважаю за необхідне, на даному етапі, відмовити у задоволенні клопотання заявника.
Керуючись ст.ст. 149, 50-153 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського Апеляційного суду шляхом подачі в п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.
Суддя О.М. Бойко