Справа № 175/1064/21
провадження 2/175/330/21
13 травня 2021 року Дніпропетровський районний суд
Дніпропетровської області
у складі: головуючого
судді Васюченко О.Г.
з секретарем Сотник Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області в смт. Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб та ведення реєстру територіальної громади Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
19 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив суд постановити рішення, яким визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням: житловим будинком АДРЕСА_1 , що є підставою для зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2 за вищевказаною адресою.
Позивач ОСОБА_1 надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення (а.с.40).
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у встановленому законом порядку, що підтверджується поштовим відправленням, що повернулося до суду як не вручене з відміткою, що адресат за вказаною адресою відсутній (а.с.29), відзив на позовну заяву відповідач не подав, а тому зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном за власним розсудом.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження своїм майном.
Позивач у своєму позові посилається на те, що ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок загальною площею 137,6 кв.м., жилою площею 63,0 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу житлового будинку укладеним 12 лютого 2021 року між ним та ОСОБА_3 , посвідченим приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Щетіловою О.В., зареєстрованим в реєстрі за № 1350. Окрім цього ОСОБА_1 на праві власності належать земельні ділянки за місцем розташування вищевказаного житлового будинку, а саме кадастровий номер 1221411000:02:044:0249 загальною площею 1000 кв.м. та кадастровий номер 1221411000:02:044:0250 загальною площею 700 кв.м., що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки укладеним 12 лютого 2021 року між ним та ОСОБА_3 , посвідченим приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Щетіловою О.В., зареєстрованим в реєстрі за № 1353.
Вказує, що він є єдиним власником житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 244242831 від 12 лютого 2021 року, № 244243392 від 12 лютого 2021 року, № 244242219 від 12 лютого 2021 року.
Після придбання вищевказаного житлового будинку, він з метою здійснення перереєстрації свого місця проживання звернувся до Відділу з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб та ведення реєстру територіальної громади Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, де і дізнався, що з 07 червня 2002 року в його будинку зареєстрований відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Відділом було видано довідку про зареєстрованих осіб № 345 від 12 березня 2021 року. Звернувшись до колишнього власника будинку, він не отримав належної інформації щодо особистості зареєстрованої в будинку особи, його місця фактичного проживання чи перебування, засобів зв'язку. ОСОБА_3 повідомила, що ОСОБА_4 не є співвласником проданого будинку та земельних ділянок, не є її родичем, не має будь-яких прав на будинок та земельні ділянки і продажем нерухомості не порушені будь-які права та інтереси ОСОБА_2 , особистих речей в будинку ОСОБА_2 не має, і в будинку останній не проживає. Діти відповідача: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зняті з реєстраційного обліку за власним бажанням.
При здійсненні купівлі-продажу нерухомого майна, продавець ОСОБА_3 гарантувала щодо будь-яких прав на нерухоме майно у третіх осіб, як у межах так і за межами України немає, правами третіх осіб нерухоме майно не обтяжене, житловий будинок не є предметом спадкового договору, за адресою місцезнаходження житлового будинку не проживають та не зареєстровані малолітні та/чи неповнолітні діти, а також будь-які інші особи, яких за законом повинен утримувати продавець відсутні, а також відсутні малолітні та/чи неповнолітні діти, що мають право користуватися житловим будинком, всі вищевказані гарантії вказані в п. 4.1 договору купівлі-продажу житлового будинку укладеного 12 лютого 2021 року.
Факт не проживання ОСОБА_2 більше 10 років, а тільки наявність реєстрації в спірному будинку, факт відсутності особистих речей останнього в будинку підтверджується довідкою голови Вуличного комітету Підгородненської міської ради Дніпропетровської області № 52 ОСОБА_7 .
На даний час ОСОБА_2 не є членом родини позивача. Фактичне місце проживання та місцезнаходження йому не відомі.
Відповідач, який зареєстрований в будинку позивача з 2011 року по даний час в житловому буднику жодного дня не проживав і не проживає, будь-якого господарства не вів, спільним побутом не пов'язаний, комунальні послуги не сплачує, участі у ремонтах та прибирання території земельних ділянок не приймає, та останній взагалі не знайомий з ОСОБА_4 і будь-яких обіцянок, договорів, угод не укладав.
Реєстрація відповідача ОСОБА_2 у будинку порушує права власника домоволодіння ОСОБА_1 на розпорядження житлом, яке перебуває виключно у його власності.
У відповідності до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, свідоцтва про смерть. Тобто, для зняття з реєстрації місця проживання достатньо рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням.
Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном за власним розсудом.
Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Стаття 71 ЖК України встановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами.
За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім"ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Як роз'яснено у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК України), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не проживає в будинку без поважної причини більше 10 років, у позивача ОСОБА_1 виникли перешкоди у користуванні своїм майном, а тому суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити та визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням: житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , що є підставою для зняття з реєстрації за вищевказаною адресою.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 повинно бути стягнено сплачений позивачем судовий збір в сумі 908,00 грн.
Керуючись ст. 15, 16, 317, 319, 391 ЦК України, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 76, 130, 141, 223, 263-266, 280-282 ЦПК України, суд -
Позовну заяву задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія та номер паспорта (згідно інформації викладеній в домовій книзі) АМ № 826595 виданий Ленінським РВ УМВС України в м. Дніпропетровську від 11 жовтня 2001 року, таким, що втратив право користування житловим приміщенням: житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , що є підставою для зняття з реєстрації за вищевказаною адресою ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908,00 грн.
Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення позивачем може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя О.Г. Васюченко