Справа № 369/4396/21
Провадження № 2-о/369/168/21
22.04.2021 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі
головуючого судді Ковальчук Л.М.,
за участю: секретаря судового засідання Новіцької М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Вишнівський РАЦС про надання права на шлюб, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаною заявою, у якій просила надати їй право на шлюб з ОСОБА_2 .
Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 у 2019 році познайомилась з ОСОБА_2 , між ними склалися теплі і щирі стосунки, мають міцні почуття любові та поваги один до одного, тому хочуть зареєструвати шлюб. Проте, при зверненні до органу ДРАЦС з метою реєстрації шлюбу, заявнику та ОСОБА_2 було роз'яснено, що ОСОБА_1 не досягла шлюбного віку і тому реєстрація шлюбу можлива лише на підставі рішення суду про надання права на шлюб. Заявник зазначає, що надання права на укладання шлюбу для неї є необхідним і відповідає її інтересам, оскільки на даний час вона вже вагітна терміном 34 тижні.
Крім того, заявник вказує на те, що її батьки померли, за розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 31.12.2020 № 1084 її піклувальником призначена бабуся - ОСОБА_3 , яка не заперечує проти укладення шлюбу з ОСОБА_2 .
В свою чергу ОСОБА_2 працює, забезпечував та може забезпечувати в майбутньому сім'ю матеріально.
Ухвалою від 07.04.2021 провадження у справі відкрито та призначено судове засідання.
В судове засідання учасники процесу не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись, направили до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, підтримують заявлені вимоги у повному обсязі, просять суд їх задовольнити. Крім того, ОСОБА_1 повідомила суду, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов висновку, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно ч. 3 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Частинами 4, 5 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч. 1 ст. 81, 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Київ, її батьками у свідоцтві про народження від 09.07.2013 серії НОМЕР_1 зазначені: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 40 років у м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області померла ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 27.11.2020 серії НОМЕР_2 .
Розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 24.12.2020 № 1068, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надано статус дитини-сироти.
Розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 31.12.2020 № 1084 ОСОБА_3 призначено піклувальником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно довідки від 22.03.2021 № 147, виданої КНП «Вишнівська міська лікарня», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходиться на обліку у жіночій консультації, вагітність 34 тижні, прогресуюча.
Також судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існують стосунки та останні мають намір створити сім'ю та укласти шлюб. Єдиною перешкодою для реєстрації шлюбу є вік заявника.
Відповідно до положень ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
У відповідності ст. 22 СК України шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років.
Особи які бажають реєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку на день реєстрації шлюбу.
Згідно ст. 23 СК України право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку. За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 СК України державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.
Сімейний кодекс України не визначає чіткого кола осіб, які можуть звернутись із заявою до суду про зниження шлюбного віку. Таким правом, безумовно, наділені самі неповнолітні особи, що бажають зареєструвати шлюб. Крім того, таким правом володіють законні представники неповнолітньої особи - батьки, усиновлювачі або піклувальники.
Дозвіл на укладення шлюбу неповнолітньою особою, яка досягла 16 років, надається лише на підставі рішення суду. Для вирішення питання щодо зниження шлюбного віку не вимагається отримання згоди батьків неповнолітніх. Їх згода або, навпаки, заперечення проти реєстрації шлюбу їх неповнолітнім сином або донькою вирішального значення для вирішення питання по суті не мають. Проте, їх позиція по даному питанню може бути, а інколи - повинна бути з'ясована у процесі прийняття рішення про зниження шлюбного віку.
Судом встановлено, що піклувальник заявника не заперечує проти укладання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», до участі в справі залучаються один або обоє батьків (усиновлювачів) неповнолітньої особи, піклувальник, особа, з якою передбачається реєстрація шлюбу, а також інші заінтересовані особи. Заперечення батьків (піклувальників) щодо надання права на шлюб не є підставою для відмови в задоволенні заяви, оскільки головним критерієм для задоволення заяви про надання права на шлюб є встановлення судом факту про відповідність такого права інтересам заявника. Неповнолітня особа, відносно якої судом прийняте рішення про зниження шлюбного віку, має право не скористатись наданим їй правом та у будь-який момент до реєстрації шлюбу відмовитись від його реєстрації.
Правовий статус неповнолітніх осіб визначено у ЦК України (ч. 2 ст. 34). У тому випадку, коли за рішенням суду неповнолітній особі, яка досягла 16 років, надається право на шлюб, у разі реєстрації шлюбу такою особою, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу (крім того, якщо такій особі раніше був призначений піклувальник, піклування припиняється). У разі припинення шлюбу до досягнення фізичною особою повноліття набута нею повна цивільна дієздатність зберігається.
Судом не встановлено будь-яких обставин, які б вказували, що шлюб може зашкодити інтересам заявника. Навпаки, заявник переконана, що шлюб відповідає її інтересам.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», головним критерієм для задоволення заяви про надання права на шлюб є встановлення судом факту про відповідність такого права інтересам заявника.
Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що укладання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідає їх законним інтересам та інтересам їхньої дитини, оскільки вони бажають створити сім'ю та зареєструвати шлюб, а тому, суд вважає заяву про надання права на шлюб обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 51 Конституції України, ст. 21, 22, 23, 27 СК України, ст. 247, 263, 273, 293, 353, 354 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Вишнівський РАЦС про надання права на шлюб - задовольнити.
Надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженці м. Київ, право на шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженцю м. Золоте Луганської області.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суде не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.М. Ковальчук