Справа № 369/11452/20
Провадження № 2/369/357/21
22.04.2021 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Ковальчук Л.М.,
за участю: секретаря судового засідання Новіцької М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
Позивачі звернулись до суду із зазначеним позовом, вказуючи на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина до складу якої серед іншого входять 1/3 частина житлового будинку та 1/3 частина земельної ділянки. В обґрунтування позовних вимог зазначають, що не звернулись своєчасно до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , оскільки не знали про існування заповіту на їх користь.
Ухвалою від 21.09.2020 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати останню за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, встановлено учасникам процесу строки на подачу до суду заяв по суті справи.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подачу до суду заяв по суті справи.
Ухвалою від 17.11.2020 клопотання про витребування доказів задоволено, витребувано у Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області належним чином засвідчену копію спадкової справи № 294/2020 до майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
08.02.2021 на виконання ухвали суду від Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області до суду надійшли витребувані докази.
Ухвалою від 18.02.2021 підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті.
В судове засідання учасники процесу не з'явились, про дату, час та місце його проведення повідомлялись, направили до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, позивачі заявлені вимоги підтримують, просять їх задовольнити, представник відповідача при вирішенні справи покладається на розсуд суду.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.
Судом встановлено, що 30.07.2011 ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила наступне розпорядження: належну їй на праві приватної власності 1/3 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заповіла ОСОБА_5 , 1973 року народження, а належну їй на праві приватної власності 1/3 земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , заповіла ОСОБА_1 , 1977 року народження, що підтверджується копією заповіту, посвідченого державним нотаріусом Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області Яхно М.Є. та зареєстрованим в реєстрі за № 2-1542.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 88 років у с. Горностайпіль Іванківського району Київської області померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 19.04.2019 серії НОМЕР_1 .
Згідно довідки від 17.06.2020 № 368, виданої виконавчим комітетом Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_4 на день смерті була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_2 . Більше ніхто станом на 18.04.2019 за вказаною адресою не був зареєстрований.
Як слідує зі змісту постанови державного нотаріуса Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області від 04.07.2020 № 1613/02-31, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом, оскільки останні не прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 у встановлені законом порядку та строк.
За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23.08.2017 № 6-1320цс17.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Наведене узгоджується з постановою Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019справа № 565/1145/17.
Суд, проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивачі пропустили строк для прийняття спадщини, вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяв про прийняття спадщини спадкоємцями поважними, а позов задовольнити і визначити їм додатковий строк для прийняття спадщини.
Керуючись ст. 12, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 1221, 1223, 1272 ЦК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженці м. Київ, РНОКПП НОМЕР_2 , додатковий строк тривалістю три місяці, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 88 років у с. Горностайпіль Іванківського району Київської області.
Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженці м. Київ, РНОКПП НОМЕР_2 , додатковий строк тривалістю три місяці, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 88 років у с. Горностайпіль Іванківського району Київської області.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суде не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.М. Ковальчук