Справа № 522/23110/17
Провадження № 2/522/2054/21
19 квітня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Свяченої Ю.Б.,
при секретарі судового засідання Шеян І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк», за участі третьої осоюи без самостійних вимог на предмет спору - Національного Банку України про стягнення суми коштів та застосування заходів впливу,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою ( вподальшому уточнивши її) до Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк», за участі третьої осоюи без самостійних вимог на предмет спору - Національного Банку України, в якій просив стягнути з відповідача на його користь грошові кошти у розмірі 95393591,71 грн., та упущену вигоду у розмірі 15 695177,28 грн; визнати факт ризикової діяльності Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» та відкликати банківську ліцензію Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк».
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначено, що з 2005 року він є клієнтом Акціонерного комерційного товариства «Райффайзенбанк» ( філія закритого акціонерного товариства «ОТП Банк»), (в подальшому зімнено назву на Філію закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» ). 06 червня 2005 року між ТОВ « Укртехнопроект» в особі директора, яким являвся позивач, було укладено кредитний договір № СМ-500/007/2005 на суму 300 000 дол. США. Додатковою угодою № 1 про внесення змін та доповнень до кредитного договору № СМ-500/007/2005 від 06 червня 2005 року змінено суму кредитних коштів із 300 000 дол. США на 400 000 дол. США.
У відповідності до п. 3 вказаного договору в якості забезпечення взятих позивачем зобов'язань за вказаним кредитним договором, 06 червня 2005 року між позивачем та банком було укладено договір поруки № SRCM-500/007/2005. У відповідності до п. 1.1. ст. 1 вказаного договору позивач зобов'язався відповідати за повне та своєчасне виконання боржником, а саме, ТОВ «Укртехнопроект», його боргових зобов'язань перед кредитором за вказаним кредитним договором.
07 червня 2005 року в забезпечення виконання взятих зобов'язань за вказаним кредитним договором між позивачем та банком було укладено договір іпотеки № РСМ-500/007/2005, предметом якого є нежитлові будівлі за адерсою: АДРЕСА_1 , які належать на праві власності позивачу на підставі свідоцтва про право власності, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської Ради від 05 січня 2005 року, зареєстрованого в комунальному підприємстві « Одеське міське бюро технічої інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості».
Також позивач зазначає, що в подальшому 06 травня 2006 року між ним та Акціонерним комерційним банком « Райффайзенбанк» був укладений кредитний договір № 500/1106/06, у відповідності до якого банк зобов'язався забезпечувати збереження коштів позивача на його рахунку.
10 травня 2006 року між ним та Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк» було укладенено кредитний договір № СМ-500/013/2006 на суму 200 000 дол. США. 10 травня 2006 року між позивачем, який виступав майновим поручителем за вказаним кредитним договором, та банком було укладено іпотечний договір № РМ-500/013/2006, предметом якого є нежитлові будівлі за адерсою: АДРЕСА_1 , які належать на праві власності позивачу на підставі свідоцтва про право власності, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської Ради від 05 січня 2005 року, зареєстрованого в комунальному підприємстві « Одеське міське бюро технічої інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості».
Як зазначає, позивач, відповідачем було розповсюджено проти нього інформацію, яка є об'єктом банківської таємниці, а саме інформацію про його діяльність як підприємця та його особисті дані,як фізичної особи, що у свою чергу стало наслідком фізичних погроз з боку третіх осіб у сторону позивача та його сім'ї. 24 листопада 2016 року ним було заявлено про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України та відкрито кримінальне провадження за № 12016160500008921.
На підставі вищевикладеного позивач просить встановити факт ризикової діяльності банку та відкликати банківську ліцензію відповідача.
Також позивач у позовній заяві посилається на те, що у зв'язку з тим, що відповідачем, на думку позивача, було порушено банківську таємницю відносно нього, йому було завдану шкоду у розмірі 95393591.71 грн, з підстав того, що він є власником майна, а саме нежитлової будівлі за адерсою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської Ради від 05 січня 2005 року, зареєстрованого в комунальному підприємстві « Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості». Вказне майно обтяжене іпотечними договорами № РСМ-500/007/2005 від 07 червня 2005 року та РМ-500/013/2006 від 10 травня 2006 року, внаслідок чого позивач був позбавлений права розпорядження вказаним майном.
Також позивач зазначає, що він в 2007 році мав намір здійснити купівлю 57/100 частки земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_2 та звернувся до відповідача із заявою про збільшення суми кредитних коштів, однак відповідачем було відмовлено у збільшені кредиту, внаслідок чого, позивач вважає, що йому було завдано упущену вигоду у розмірі 15695177,28 грн.
Ухвалою суду від 12 грудня 2017 року ( суддя Ільченко Н.А.) позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.
Постановою Одеського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2017 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу автматизованого розподілу судової справи між суддями вкзану цивільну справу розподілено судді Свяченій Ю.Б.
Ухвалою суду від 03 грудня 2019 року прийнто вказану спрву до свого провадження та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження з призначення підготовчого засідання на 22 січня 2019 року.
У підготовче засідання 22 січня 2020 року з'явився позивач та його представник. Інші учасники справи у підготовче засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Підготовче засідання відкладено на 25 лютого 2020 року, за заявою представника позивача для уточнення позовних вимог.
У підготовче засідання 25 лютого 2020 року з'явився позивач та представник відповідача - АТ « ОПТ Банк» . Підготовче засідання відкладено на 28 квітня 2020 року.
Підготовче засідання 28 квітня 2020 року відкладено на 15 червня 2020 року з підстав неявки сторін по справі.
У підготовче засідання 15 червня 2020 року з'явився позивач та його представник. Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду підготовчого засідання, з підстав його зайнятості в іношому судовому процесі. Підготовче засідання відкладено на 28 липня 2020 року.
У підготовче засідання 28 липня 2020 року з'явився позивач та його представник та представник тертьої особи без самостійних вимог на предмет спору. Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду підготовчого засідання, з підстав його зайнятості в іношому судовому процесі. Підготовче засідання відкладено на 07 жовтня 2020 року.
У підготовче засідання 07 жовтня 2020 року з'явився позивач та його представник та представник відповідача. Протокольною ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 14 грудня 2020 року.
Ухвалою суду від 07 жовтня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів.
У судове засідання 14 грудня 2020 року з'явились позивач та його представник та представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору. Інші учасники справи у судове засідання не з'явивлись про час та місце розгляду повідомлялись належним чином.
Позивач та його представник у судовому засідання пітримали позовні вимоги та просили суд задовольнити у повному обсязі посилаючись на доводи викладені у позовній заяві.
Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Національного Банку України заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав їх необгрунтованості, зазначивши, що позивачем не надано до суду належих доказів порушення банком банківської таємниці відносно нього. Судове засідання відкладено на 21 січня 2021 року.
Судове засідання 21 січня 2021 року відкладено на 15 березня 2021 року з підстав нявки сторін по справі.
Від представника третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Національного Банку України до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.
Судове засідання 15 березня 2021 року відкладено на 19 квітня 2021 року, з підстав подачі представником позивача заяви про відкладення розгляду справи, у зв'язку із заховрюванням на Covid-19.
У судове засідання 19 квітня 2021 року з'явились позивач та його представник. Представник відповідача про час та місце розгляду справи повідомлявся. Від представника третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Національного Банку України до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, прийнявши докази, що є наявними у матеріалах справи, вислухавши думку сторін та їх представників, повно і всебічно з'ясувавши обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2005 року є клієнтом Акціонерного комерційного товариства «Райффайзенбанк» ( філія закритого акціонерного товариства «ОТП Банк»), (в подальшому зімнено назву на Філію закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» ). 06 червня 2005 року між ТОВ « Укртехнопроект» в особі директора, яким являвся позивач, було укладено кредитний договір № СМ-500/007/2005 на суму 300 000 дол. США. Додатковою угодою № 1 про внесення змін та доповнень до кредитного договору № СМ-500/007/2005 від 06 червня 2005 року змінено суму кредитних коштів із 300 000 дол. США на 400 000 дол. США.
У відповідності до п. 3 вказаного договору в якості забезпечення взятих позивачем зобов'язань за вказаним кредитним договором, 06 червня 2005 року між позивачем та банком було укладено договір поруки № SRCM-500/007/2005.
У відповідності до п. 1.1. ст. 1 вказаного договору позивач зобов'язався відповідати за повне та своєчасне виконання боржником, а саме, ТОВ «Укртехнопроект», його боргових зобов'язань перед кредитором за вказаним кредитним договором.
07 червня 2005 року в забезпечення виконання взятих зобов'язань за вказаним кредитним договором між позивачем та банком було укладено договір іпотеки № РСМ-500/007/2005, предметом якого є нежитлові будівлі за адерсою: АДРЕСА_1 , які належать на праві власності позивачу на підставі свідоцтва про право власності, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської Ради від 05 січня 2005 року, зареєстрованого в комунальному підприємстві « Одеське міське бюро технічої інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості».
06 травня 2006 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком « Райффайзенбанк» був укладений кредитний договір № 500/1106/06, у відповідності до якого банк зобов'язався забезпечувати збереження коштів позивача на його рахунку.
10 травня 2006 року між позивачем та Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк» було укладенено кредитний договір № СМ-500/013/2006 на суму 200 000 дол. США.
У той же день, а саме 10 травня 2006 року між позивачем, який виступав майновим поручителем за вказаним кредитним договором, та банком було укладено іпотечний договір № РМ-500/013/2006, предметом якого є нежитлові будівлі за адерсою: АДРЕСА_1 , які належать на праві власності позивачу на підставі свідоцтва про право власності, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської Ради від 05 січня 2005 року, зареєстрованого в комунальному підприємстві « Одеське міське бюро технічої інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості».
24 листопада 2016 року позивачем було заявлено про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України (погроза вбиством), згідно якого було відкрито кримінальне провадження, що внесене до ЄРДР за №12016160500008921.
З фабули витягу ЄРДР за №12016160500008921 від 24 листопада 2016 року вбачається, що 24 листопада 2016 року до Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області надійшла заява адвоката Деревянка М.О., про те, що 31 травня 2016 року приблизно о 15 год. 40 хв. під занаходження у приміщенні Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області на мобільний телефон ОСОБА_1 зателефонулвала невідома особа, яка представилась чоловіком співробітниці ПАТ « ОТП Банк» ОСОБА_2 та погрожувала йому та членам його сім'ї фізичною розправою.
В рамках цього кримінального провадження 26.11.2016 року був допитаний свідок - ОСОБА_3 , який підтвердив про розкриття банківської таємниці.
Відповідно до ст. 200 ЦК України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями
Відповідно до ст. 21 ЗУ « Про інормацію» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.
Відповідно до ч. 60 ЗУ « Про банки та банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею.
Банківською таємницею, зокрема, є:
1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України;
2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди;
3) фінансово-економічний стан клієнтів;
4) системи охорони банку та клієнтів;
5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності;
6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація;
7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню;
8) коди, що використовуються банками для захисту інформації;
9) інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності.
Статтею 62 ЗУ « Про банки та банківську діяльнсть» визначено, що Банки зобов'язані забезпечити збереження банківської таємниці шляхом:
1) обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю;
2) організації спеціального діловодства з документами, що містять банківську таємницю;
3) застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до електронних та інших носіїв інформації;
4) застосування застережень щодо збереження банківської таємниці та відповідальності за її розголошення у договорах і угодах між банком і клієнтом.
З урахування вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факту того, що працівниками ПАТ « ОТП Банк» були вчинені дії, щодо розголошення відносно позивача, як користувача вказаного банку, банківської таємниці визначеної ст. 60 ЗУ « Про банки та банківську діяльність». А доводи позивача про існування кримінального провадження за №12016160500008921 від 24 листопада 2016 року відкритого за ч. 1 ст. 129 КК України (погроза вбиством), що нібито невідома особа, яка представилась чоловіком співробітниці ПАТ «ОТП Банк» ОСОБА_2 погрожувала позивачу та членам його сім'ї фізичною розправою, не можуть слугувати підтвердженням, розголошення банком банківської таємниці відносно позивача, оскільки вказаний факт наразі не встановлений.
Щодо визнання факту ризикової діяльності Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» та щодо відкликання банківської ліцензії Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк».
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк виконує такі функції, зокрема, встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна; здійснює банківське регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі; здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій; здійснює державне регулювання та нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за небанківськими фінансовими установами-резидентами, які є платіжними організаціями та/або членами/учасниками платіжних систем у частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів на підставі відповідних ліцензій, зокрема Національного банку України (крім операторів поштового зв'язку в частині здійснення ними переказу коштів).
Згідно ст. 66 Закону України «Про банки та банківську діяльність», державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України у таких формах: I. Адміністративне регулювання: 1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності; 2) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків; 3) застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру; 4) нагляд за діяльністю банків; 5) надання рекомендацій щодо діяльності банків.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про банки та банківську діяльність», у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об'єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать, серед іншого, накладення штрафів на: керівника банку у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; банк відповідно до положень, затверджених Правлінням Національного банку України, але у розмірі не більш як 1 відсоток суми зареєстрованого статутного капіталу; банк та/або керівника банку за невиконання вимог куратора банку у розмірі від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; власників істотної участі у банку за невиконання прийнятих на себе зобов'язань про надання необхідної фінансової допомоги банку в рамках вжиття заходів з метою приведення діяльності проблемного банку у відповідність із вимогами законодавства у розмірі від п'яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; власників істотної участі у банку в разі порушення ними вимог статті 34 цього Закону щодо порядку набуття або збільшення істотної участі в банку у розмірі до 10 відсотків від номінальної вартості придбаної (збільшеної) частки.
Банк може бути ліквідований:
1) за рішенням власників банку;
2) у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Національний банк України має право відкликати банківську ліцензію з власної ініціативи у разі, якщо:
1) виявлено, що документи, надані для отримання банківської ліцензії, містять недостовірну інформацію;
2) банк не виконав жодної банківської операції протягом року з дня отримання банківської ліцензії;
3) встановлено систематичне порушення банком законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Національний банк України приймає рішення про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протягом п'яти днів з дня отримання такої пропозиції Фонду.
Порядок відкликання банківської ліцензії у банку, що ліквідується за ініціативою власників, визначається нормативно-правовими актами Національного банку України.
Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку:
1) повідомляє про це банк, учасників банку та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
2) оприлюднює повний текст рішення з обґрунтуванням його прийняття на сторінках офіційного інтернет-представництва Національного банку України з урахуванням вимог Закону України "Про захист персональних даних" та надає для опублікування в газеті "Голос України" або "Урядовий кур'єр" інформацію про оприлюднення повного тексту рішення. З дня оприлюднення повного тексту рішення на сторінках офіційного інтернет-представництва Національного банку України банк, учасники банку, вкладники, інші кредитори та контрагенти банку вважаються повідомленими про прийняте Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Тобто питання, щодо визнання факту ризикової діяльності банку та відкликання банківської ліцензії належить до виключної компетенції Національного банку України, тому доводи позивача про встановлення судом факту ризикової діяльності та відкликання банківської ліцензії Закритого акціонерного товариства « ОТП банк» є помилковими.
Щодо відшкодування шкоди у вигляді упущеної вигоди у розмірі 15695177,28 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України, упущеною вигодою є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не порушене.
Відшкодування упущеної вигоди є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме : протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки ( збитків). Причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Пред'явлення вимоги про відшкодування упущеної вигоди покладає обов'язок на позивача довести, що ця вигода не є абстрактною, а дійсно була б ним отримана в разі належного виконання відповідачем своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватись заходи, вжиті позивачем для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.
Позивач посилається на те, що він мав намір в 2007 році здійснити купівлю 57/100 частки земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_2 та звернувся до відповідача із заявою про збільшення суми кредитних коштів, однак відповідачем було відмовлено у збільшені кредиту
Розраховуючи упущену вигоду ОСОБА_1 посилається на звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,0661 га, за адресою : АДРЕСА_2 , якою встановлено, що варстість 1 кв.м. на момент проведення оцінки, а саме 29 березня 2007 року, складала 4 649, 74 грн., а загальна вартість земельної ділянки складала 3 073 478, 14 грн, що з урахуванням індексу інфляції складала 11 301 179, 12 грн.
Згідно звіту про оцінку житлового будинку площею 283,2 кв.м. розташованого за адресою: АДРЕСА_2 встановлено, що що варстість 1 кв.м. на момент проведення оцінки, а саме 02 квітня 2007 року, складала 4328 грн., а загально вартістю 57/100 частки будинку складала 1194955,42 грн, що з урахуванням індексу інфляції складала 4393998,16 грн.
Однак, беручи до уваги вказані звіти про оцінку земельної ділянки від 29 березня 2007 року, та звіт про оцінку житлового будинку від 02 квітня 2007 року, позивачем не доведено факт, того що упущена вигода не є абстрактною, а дійсно була б ним отримана в разі належного виконання відповідачем своїх обов'язків.
Тому, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині відшкодування шкоди у вигляді упущеної вигоди у розмірі 15695177,28 грн.
Згідно зі статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, надані сторонами, оцінивши їх з точки зору їх належності, допустимості і достатності як кожний доказ окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 .
Відмовляючи у задоволенні позову, суд у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України проводить розподіл судових витрат.
Зокрема, за змістом п. 2 ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові інші судові витрати пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача
Керуючись, ст. 60-66 ЗУ « Про банки та банківські діяльність» ст. 200 ЦК України, ст. .2, 5, 4 , 81, 89263- 265, 280-282 ЦПК України, ст. ст.203,229-233,717 ЦК України суд,-
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк», за участі третьої осоюи без самостійних вимог на предмет спору - Національного Банку України про стягнення суми коштів та застосування заходів впливу - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення. Особи які, брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів, з моменту отримання копії рішення особи.
Повний текст рішення суду виготовлено 30 квітня 2021 року.
Суддя Свячена Ю.Б.