Справа № 520/8681/19
Провадження № 1-кс/947/5980/21
11.05.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про відвід прокурора у кримінальному провадженні №12013170110000786, -
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із заявою про відвід прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 від процесуального керівництва у кримінальному провадженні №12013170110000786.
Свою заяву ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що ним неодноразово подавались скарги до прокуратури з вимогою взяти справу на контроль, він отримав відповідь про надання вказівок слідчому від 02.07.2020 та 22.02.2021 року. Виконання вказівок наданих прокурору ним не контролюється, питання притягнення слідчого до дисциплінарної відповідальності за невиконання вказівок прокурора не ініціюється, питання заміни слідчого не ініціюється. Вказане свідчить про небажання прокурора належним чином здійснювати процесуальне керівництво, вимагати повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, що викликає в потерпілого обґрунтовані підозри в тому, що прокурор діє в інтересах замовника вбивства, тобто є упередженим.
Заявник ОСОБА_3 просив розглянути заяву про відвід без його участі.
Від прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд заяви про відвід без його участі. Крім того, відповідно до заяви, прокурор просив відмовити у задоволенні заяви про відвід, зазначивши, що від був включений у склад групи прокурорів 23.09.2020 року, під час вивчення кримінального провадження, ним були надані вказівки, в порядку ст. 36 КПК України, які знаходяться на виконанні. Крім того, ні він, ні його сім'я не знайомі з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , у зв'язку з чим, відсутні підстави для відводу його як прокурора.
Дослідивши заяву про відвід, долучені в її обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Згідно ст. 77 КПК України, прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Згідно ст. 81 КПК України, відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює.
Європейський суд з прав людини, у справі «П'єрсак проти Бельгії» висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами проявів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду (прокурора, слідчого) слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивності складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді (прокурора, слідчого) для відсторонення його від справи. Суддя (прокурор, слідчий) вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Так, в ході розгляду заяви про відвід не встановлено існування обставин, які б викликали сумнів у неупередженості прокурора відділу Одеської обласної прокуратури, оскільки заявлений відвід не містить належних, конкретних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність передбачених чинним законодавством підстав для його задоволення.
Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим. Вмотивованість відводу означає, перш за все, спроможність представлених заявником аргументів обґрунтувати сумніви у неупередженості прокурора, можливість впливу вказаних факторів (підстав) на об'єктивну можливість/неможливість його участі в цьому кримінальному провадженні.
Натомість, наведені в заяві обставини не є такими, які б свідчили про упередженість прокурора ОСОБА_4 .. В цьому випадку заявлені заявником сумніви в неупередженості прокурора не ґрунтуються на об'єктивних даних, які могли бути встановлені в судовому засіданні. Будь-який учасник кримінального провадження може не погоджуватися з вчиненими діями або бездіяльністю прокурора і оцінювати їх з огляду свого процесуального статусу і власного процесуального інтересу. Однак, тлумачення таких дій і рішень у сенсі підстав для відводу має базуватися не лише на власному переконанні в їх умисній необ'єктивності, а й на фактичних обставинах, за допомогою яких відповідні обставини стануть очевидними і для слідчого судді, який розглядає заяву про відвід.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що заявником не було долучено до заяви доказів підтверджуючих викладені в заяві обставини, які б свідчили про упередженість та зацікавленість прокурора.
Враховуючи вищевикладене, на даний час відсутні передбачені Кримінальним процесуальним кодексом підстави для відводу прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 від участі у досудовому розслідуванні кримінального провадження №12013170110000786.
Керуючись ст.ст. 77, 80, 81 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід прокурора у кримінальному провадженні №12013170110000786 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1