Справа № 723/1584/21
Провадження № 2/723/2242/21
11 травня 2021 року м.Сторожинець
Сторожинецький районний суд Чернівецької області в складі:
головуючої судді Дедик Н.П.,
за участю секретаря судового засідання Петреску Л.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в місті Сторожинець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно за законом, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з цивільним позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно за законом, посилаючись на наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина на майно, що знаходиться в с. Михальча, Сторожинецького району, а саме, на земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: земельну ділянку № 1 площею 0,45 га, земельну ділянку № 2 площею 0,31 га та земельну ділянку № 3 площею 0,45 га, які належали покійному на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ЧВ №010766 від 10.04.2002 року та яку прийняла його дружина ОСОБА_4 , оскільки разом з ним проживала та була зареєстрована на момент його смерті в АДРЕСА_1 .
Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_4 . На момент її смерті, в господарстві, де вона проживала за адресою: АДРЕСА_1 , також проживала та була зареєстрована відповідачка - ОСОБА_2 .
Вказує, що 16.09.2003 року її батько ОСОБА_3 склав заповіт, яким заповів житловий будинок з погосподарськими будівлями в с. Спаська та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та ведення особистого сільськогосподарського господарства - ОСОБА_2 , а земельні ділянки № 2 площею 0,31 га та № 3 площею 0,45 га згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ЧВ №010766 від 10.04.2002 року - ОСОБА_1 .
Також вказує, що рішенням Сторожинецького районного суду від 30.09.2020 року за нею було визнано право власності на спадкове майно за заповітом, яке складається з: земельної ділянки № 2 площею 0,31 га та земельної ділянки № 3 площею 0,45 га, однак не було вирішено питання права власності на земельну ділянку № 1 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у зв'язку з тим, що вона не була включена до заповіту.
Зазначає, що вона, в установлений законом шестимісячний строк, звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про спадщину за заповітом, однак оформити спадкові права через нотаріальну контору не в змозі, оскільки оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку втрачено.
Вказує, що крім неї спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 є відповідачка по справі ОСОБА_2 , яка частину спадщини за заповітом, належну їй, вже оформила та від прийняття іншої частини спадщини відмовляється.
Просила визнати за нею право власності на земельну ділянку № 1 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: площею 0,2000 га, що розташована на території Михальчанської сільської ради, Сторожинецького району, Чернівецької області.
В підготовче судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, надала суду заяву, в якій просила цивільну справу розглянути у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, просила позов задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з'явилася, будучи належно повідомленою про час та місце розгляду справи, надала суду заяву, посвідчену 23.10.2020 року сільським головою Михальчанскьої сільської ради, Сторожинецького району Шевчуком Я.З., відповідно до якої позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить їх задовольнити, а також просить розглянути справу у її відсутності.
Неявка сторін в підготовче судове засідання з огляду на подачу ними заяв про розгляд справи у їх відсутності, з врахуванням положень ст.198 ЦПК України не перешкоджає проведенню підготовчого судового засідання за відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги, що відповідачкою подано заяву про визнання позову, і таке визнання на думку суду не суперечить закону і не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позову.
Судом встановлено, що, відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьками: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 вбачається, що ОСОБА_7 та ОСОБА_1 04.10.1981 року уклали шлюб, після реєстрації якого ОСОБА_1 обрала прізвище « ОСОБА_1 ».
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 ОСОБА_7 та ОСОБА_1 є батьками: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_7 вбачається, що ОСОБА_9 та ОСОБА_2 14.10.2007 року уклали шлюб, після реєстрації якого ОСОБА_2 обрала прізвище « ОСОБА_2 ».
ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 76 років в с. Михальча, помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 .
16.09.2003 року ОСОБА_3 склав заповіт, яким заповів: житловий будинок з погосподарськими будівлями в с. Спаська та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та ведення особистого сільськогосподарського господарства - ОСОБА_2 , а земельні ділянки № 2 площею 0,31 га та № 3 площею 0,45 га згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ЧВ №010766 від 10.04.2002 року - ОСОБА_1 .
З довідки Михальчанської сільської ради від 20.05.2020 року №417 вбачається, що на день смерті ОСОБА_3 в домогосподарстві за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_4 . На праві приватної власності покійному ОСОБА_3 належали земельні ділянки загальною площею 1,21 га, з яких земельну ділянку площею 0,25 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва було відчужено, у зв'язку з чим залишилось 0,96 га.
ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 82 роки в с. Спаська, померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_9 .
Відповідно до довідки Михальчанської сільської ради від 02.06.2020 року №441 встановлено, що на день смерті ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані також: ОСОБА_2 - голова домогосподарства, ОСОБА_9 - її чоловік, ОСОБА_11 - дочка та ОСОБА_12 - син.
З копії інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №60399569 від 02.06.2020 року вбачається, що після смерті ОСОБА_4 спадкова справа не відкривалась.
З копії державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧВ №0110766 вбачається, що ОСОБА_3 були передані у приватну власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,21 га, з яких: земельна ділянка № 1 площею 0,45 га, земельна ділянка № 2 площею 0,31 га та земельна ділянка № 3 площею 0,45 га. На підставі розпорядження Чернівецької ОДА №679 від 30.12.2004 року земельна ділянка площею 0,25 га була відчужена.
З копії рішення Сторожинецького районного суду від 30.09.2020 року вбачається, що за ОСОБА_1 визнано право власності на спадкове майно за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яке складається з земельної ділянки № 2 площею 0,31 га та земельної ділянки № 3 площею 0,45 га згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧВ №0110766.
З довідки, виданої Сторожинецькою державною нотаріальною конторою Чернівецької області 03.06.2020 року №71/02-14 вбачається, що після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 заведена спадкова справа за №609/2007 спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_1 , яка вчасно прийняла спадщину шляхом подачі відповідної заяви.
З копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18.01.2011 року вбачається, що за ОСОБА_2 визнано право власності на спадкове майно за заповітом після смерті ОСОБА_3 , а саме: на житловий будинок з погосподарськими будівлями в АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування - це перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.
Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого стеттею 1270 цього кодексу, він не заявив про відому від неї.
Відповідно до ст.1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги після смерті батька ОСОБА_3 щодо спадкового майна, не охопленого заповітом, своєчасно подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини, тому вважається такою, що прийняла спадщину.
Відповідачка ОСОБА_2 вимоги позивачки про визнання за нею права власності на спадкову земельну ділянку визнає. З матеріалів справи не встановлено обставин, які б свідчили що відповідачка чи інші особи претендують на спадкове майно, що є предметом спору, чи оспорюють право позивачки на таке майно.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За вищенаведених обставин суд вважає, що звернення до суду позивачки із даним позовом узгоджується з положеннями ст.ст.15,16 ЦК України і є ефективним способом реалізаціїї нею свої прав та інтересів як спадкоємця.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити.
На підставі ст.ст.1216, 1223,1268 ЦК України, керуючись ст.ст.3, 4, 5, 12, 13, 76, 81, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме: на земельну ділянку № 1 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: площею 0,2000 га, що розташована на території Михальчанської сільської ради, Сторожинецького району, Чернівецької області, та належала ОСОБА_3 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку ІІ-ЧВ №010766 від 10.04.2002 р.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.