Набрала чинності "___"_________20____р.
Справа № 665/632/21
"11" травня 2021 р. Суддя Чаплинського районного суду Херсонської області Березніков О.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
встановив:
В провадженні Чаплинського районного суду Херсонської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам.
11.05.2021 на розгляд судді передано заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в якій вона просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення виконання судового наказу № 665/16/19 від 15 лютого 2019 року, який видано Чаплинським районним судом Херсонської області, виконавче провадження № 64892659, в частині стягнення заборгованості по аліментам за період з 01 вересня 2019 року по 01 березня 2021 року.
Вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд вважає необхідним задовольнити заяву з наступних підстав.
Предметом позову є звільнення від сплати заборгованості по аліментам.
Позивачка в заяві про забезпечення позову, в її обґрунтування, посилається на те, що на даний момент нею подано позовну заяву про звільнення від сплати заборгованості по аліментам, проте державним виконавцем поруч зі стягненням місячної суми аліментів вживаються заходи по стягненню відповідно і заборгованості.
Ч. 1 ст. 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
У відповідності до ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, окрім іншого, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачем і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.
Відповідно до вимог п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Пунктом четвертим постанови передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Зважаючи на те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, та враховуючи негативний вплив і наслідки можливого відчуження майна відповідачем, невжиття таких заходів забезпечення позову може, утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Оскільки, позивач оспорює правомірність обчислення заборгованості та просить звільнити її від сплати, то у разі продовження стягнення заборгованості утруднить в подальшому відновлення порушених прав позивача, яке буде полягати у можливій безповоротності втрати майна в порядку виконання стягнення заборгованості на користь відповідача.
Таким чином, в даному випадку має бути зупинено стягнення заборгованості за аліментами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149 -153 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Заяву про забезпечення позову задовольнити.
Зупинити виконання судового наказу № 665/16/19 від 15 лютого 2019 року, який видано Чаплинським районним судом Херсонської області, виконавче провадження № 64892659, в частині стягнення заборгованості по аліментам за період з 01 вересня 2019 року по 01 березня 2021 року.
Ухвалу направити сторонамта до Чаплинського РВ ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для вжиття відповідних заходів.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Відповідно до вимог ст.153 ЦПК України, подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали про забезпечення позову.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга, яка подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У відповідності до п.п. 15.5 Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Чаплинський районний суд.
Суддя О.В. Березніков