Справа № 583/517/21
1-кп/583/143/21
"12" травня 2021 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в колегіальному складі :
головуючого судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
його захисника ОСОБА_7 ,
потерпілого ОСОБА_8 ,
його представника ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020200060000525 від 13.09.2020 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 115, п. 13 ч.2 ст. 115 КК України,-
встановив:
На розгляді в Охтирському міськрайонному суді Сумської області перебуває дане кримінальне провадження.
12.05.2021 прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вмотивоване тим, що відносно обвинуваченого ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, проте ризики, передбачені п.п. 1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, не зменшилися. Так, наявна можливість обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки він обвинувачується у вчиненні сукупності особливо тяжких злочинів проти життя та здоров'я особи, раніше судимий за скоєння умисних насильницьких злочинів та злочинів проти власності, відбував реальні міри покарання у місцях позбавлення волі, мешкає одиноко, зловживає алкогольними напоями, не має за місцем мешкання сталих соціальних зв'язків, не має офіційних джерел доходу, інкриміновані злочини скоював перебуваючи під судом у іншому кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 125 КК України, викладене свідчить, що обвинувачений на шлях виправлення не став, схильний до вчинення нових злочинів, тому існує високий ризик, що, залишаючись на волі, він продовжить свою злочинну діяльність, скоїть новий злочин, а зважаючи на тяжкість інкримінованих діянь, може ухилитися від суду, скоїти протиправний вплив на свідків та потерпілих з метою уникнення кримінальної відповідальності. Прокурор вва жав, що запобігання вказаним вище ризикам можливе лише шляхом обмеження у пересуванні обвинуваченого, що виключає обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні заперечували проти продовження обраного раніше запобіжного заходу у виді тримання під вартою посилаючись на не доведення прокурором обґрунтованості зазначених у клопотанні ризиків. При цьому захисник зауважив, що обвинувачений має постійне місце проживання у місті Охтирка, наведені прокурором ризики не підтверджуються належними і допустимими доказами, вважає, що в розумінні ст. 177 КПК України не вичерпані можливості у застосуванні більш м'якого виду запобіжного заходу, яким, на його думку, може бути цілодобовий домашній арешт.
Представник потерпілого ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримала клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначивши, що обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у інкримінованих йому тяжких злочинах, не має стійких соціальних зв'язків, а отже мають місце зазначені прокурором ризики, з чим сам потерпілий погодився.
Вислухавши думку прокурора, інших учасників судового провадження, колегія суддів вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою виходячи з наступного.
16.04.2021 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з 16.03.2021 до 24.00 год. 14.05.2021 без визначення розміру застави.
Зі змісту ухвали суду вбачається, що міра запобіжного заходу застосована обвинуваченому з урахуванням тяжкості інкримінованих йому злочинів та даних про його особу.
Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може триматися під вартою інакше, як на підставах та в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст.194 КПК України під час розгляду клопотання суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим злочинів, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочинів, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість злочинів, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Колегія суддів вважає встановленим існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, які були враховані судом при застосуванні обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою та на даний час не зменшилися.
З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні особливо тяжких злочинів, передбачених ч.1 ст. 115, п. 13 ч.2 ст. 115 КК України, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі, зокрема і довічного, раніше судимий за скоєння умисних насильницьких злочинів та злочинів проти власності, відбував реальні міри покарання в місцях позбавлення волі, мешкає одиноко, не одружений, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, офіційно не працює, не має постійного джерела доходу.
У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Таким чином наявний ризик переховування від суду, щоб уникнути покарання.
Крім того, існує ризик незаконного впливу на свідків, потерпілих, оскільки обвинувачений проживає з ними в одному населеному пункті, у зв'язку з чим, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може впливати на останніх, а враховуючи той факт, що ОСОБА_6 звільнившись з місць позбавлення волі, вчинив інкриміновані йому злочини, можуть сприймати його погрози реально.
Таким чином, колегія суддів вважає, що ризики передбачені ч.1 ст. 177 КПК України на даний час залишилися.
Медичних даних, які б свідчили про неможливість перебування обвинуваченого в умовах тримання під вартою, суду не надано.
Враховуючи наведене, з метою запобігти спробам обвинуваченого переховуватися від суду та вчиненню ним нових злочинів, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень, обвинуваченому ОСОБА_6 необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Інші запобіжні заходи не зможуть запобігти зазначеним вище ризикам.
На думку колегії суддів, тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою з наведених вище підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного судового розгляду кримінального провадження про тяжке кримінальне правопорушення та за таких обставин переважає принцип поваги до особистої свободи, що відповідає вимогами ст.5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
За висновком колегії суддів, відповідно до ст. 183 КПК України відсутні підстави для визначення розміру застави при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , оскільки він обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, які спричинили загибель потерпілих.
Керуючись ст. 7-12, 22-29, 31, 35, 176-178, 183, 193, 194, 196, 199, 393, 395 КПК України, колегія суддів -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з 12 травня 2021 року до 24.00 год. 10 липня 2021 року без визначення розміру застави.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з моменту вручення йому копії ухвали.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3