Справа № 592/4819/21
Провадження № 1-кп/592/400/21
12 травня 2021 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження № 12021200480000689, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.03.2021, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, українця, громадянина України, з середньою освітою, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 13.08.2010 Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- 16.03.2018 Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 2 ст. 307, ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 9 місяців з конфіскацією майна,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки смт. Ворожба Білопільського району Сумської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора Окружної прокуратури міста Суми - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката - ОСОБА_6 ,
обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
а також:
потерпілої - ОСОБА_7 ,
встановив:
26.03.2021 ОСОБА_3 у розмові з раніше знайомою йому ОСОБА_4 повідомив останній, що йому необхідна сітка рабиця для подальшого її використання у господарстві, на що ОСОБА_4 повідомила, що сітку рабицю можна викрасти на території кооперативу «Енергія», що розташовується у м. Суми, де знаходяться дачні домоволодіння. ОСОБА_3 на її пропозицію погодився та вони домовились разом вчинити крадіжку чужого майна на території зазначеного кооперативу.
Того ж дня, близько 16.00 год., реалізуючи попередній спільний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 прийшли до території Кооперативу «Енергія», що розташовується у м. Суми, де проходячи по АДРЕСА_4 , вказаного кооперативу, помітили сітку рабицю, яку вирішили спільно таємно викрасти.
Реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості за вище вказаною адресою, зі зовнішньої сторони дачного домоволодіння, ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків від цих дій у вигляді завдання матеріальної шкоди власниці майна та бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, за допомогою фізичної сили, руками зняли частину паркану, що огороджував дачне домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , що належить ОСОБА_7 , після чого перемістили її на візок, що попередньо взяв з собою з дому ОСОБА_3 та таким чином з викраденим майном покинули місце вчинення кримінального правопорушення.
ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_4 таємно для оточуючих викрали майно, належне ОСОБА_7 , а саме 30 м. сітки рабиці, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-21/3763-ТВ від 31.03.2021 - 2199,00 грн.
Суд кваліфікує дії обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючою ознакою якого є: «вчинена за попередньою змовою групою осіб».
Між обвинуваченими та потерпілою ОСОБА_7 19.04.2021 укладено угоди про примирення, які під час підготовчого судового засідання подано на затвердження суду.
У відповідності до умов вказаних угод потерпіла та обвинувачені дійшли згоди щодо обставин та правової кваліфікації дій обвинувачених за ч. 2 ст. 185 КК України.
Під час укладення угоди про примирення потерпіла та обвинувачені узгодили міру покарання за вчинення ними кримінального правопорушення, а саме за ч. 2 ст. 185 КК України у виді одного року позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, звільнення від відбування покарання із іспитовим строком 1 рік поклавши на них обов'язки передбачені ст.76 КК України.
Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та просив затвердити угоду про примирення, вказавши, що він повністю розуміє свої права та характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст.473 КПК України, які йому роз'яснені судом. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_3 вказав, що вищезазначена угода про примирення укладена ним із потерпілою добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Також, обвинуваченому зрозумілі та роз'ясненні судом права, передбачені п.1 ч.5 ст.474 КПК України.
Під час підготовчого судового засідання обвинувачена ОСОБА_4 визнала свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та просила затвердити угоду про примирення, вказавши, що вона повністю розуміє свої права та характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст.473 КПК України, які їй роз'яснені судом. Крім цього, обвинувачена ОСОБА_4 вказала, що вищезазначена угода про примирення укладена нею із потерпілою добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Також, обвинуваченій зрозумілі та роз'ясненні судом права, передбачені п.1 ч. 5 ст.474 КПК України.
Потерпіла ОСОБА_7 під час підготовчого судового засідання також просила затвердити угоди про примирення, пояснила, що дані угоди укладені нею з обвинуваченими добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах, наслідки укладення та затвердження угод про примирення, передбачені ст.473 КПК України, їй зрозумілі, з розміром встановленої матеріальної шкоди згодна.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_6 під час підготовчого судового засідання також просила затвердити угоди про примирення. Вважає, що при укладенні угод дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просила угоди про примирення затвердити і призначити обвинуваченим узгоджену в угодах міру покарання.
Прокурор просила затвердити угоду про примирення і призначити узгоджене сторонами угоди покарання, оскільки їх умови не суперечать вимогам закону та не порушують права сторін угоди.
Розглядаючи питання про можливість затвердження даних угод про примирення, суд виходить з наступного.
Згідно з пунктом першим частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні у тому числі щодо нетяжких злочинів.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 беззастережно визнали себе винуватими, згідно з положеннями ст. 12 Кримінального кодексу України відноситься до категорії не тяжких злочинів.
Судом з'ясовано, що обвинувачені цілком розуміють права, визначені п. 1-4 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даних угод, передбачені ч.1 ст.473 названого Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угод судом.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угод сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах.
Подані на розгляд суду угоди відповідають вимогам кримінального процесуального закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угод не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угод було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченими взятих на себе зобов'язань.
Підстави для відмови у затвердженні угоди, що передбачені частиною 7 статті 474 КПК України судом не встановлені.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні обвинуваченим покарання, суд на підставі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданої шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угод про примирення, укладених між потерпілою ОСОБА_7 та обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , і призначення обвинуваченим узгодженої сторонами міри покарання з застосуванням вимог ст.ст. 75, 76 КК України.
Питання про речові докази підлягають вирішенню в порядку, встановленому ст. 100 КПК України.
Відповідно до положень ст. 174 КПК України необхідно скасувати арешт накладений на майно ухвалою слідчого судді від 01.04.2021 справа № 592/3659/21.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Тому, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України на користь держави слід стягнути в солідарному порядку з обвинувачених на відшкодування процесуальних витрат за проведення товарознавчої експертизи, залученим стороною обвинувачення експертом, у розмірі 490 грн. 35 копійок.
Підстави для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили до обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 314, 369, 370-371, 373-374, 469, 471, 473-475 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
ухвалив:
Затвердити угоду про примирення, укладену 19 квітня 2021 року між потерпілою ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_3 в кримінальному провадженні за № 12021200480000689, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.03.2021.
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік та з покладенням відповідно до п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України обов'язків періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Затвердити угоду про примирення, укладену 19 квітня 2021 року між потерпілою ОСОБА_7 та обвинуваченою ОСОБА_4 в кримінальному провадженні за № 12021200480000689, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.03.2021.
ОСОБА_4 визнати винуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 185 КК України та призначити узгоджену сторонами міру покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік та з покладенням відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України обов'язків періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази по справі - паркан у вигляді сітки рабиці довжиною 30 м. - залишити потерпілій ОСОБА_7 .
Скасувати арешт з речового доказу, накладений ухвалою слідчого судді від 01.04.2021 справа № 592/3659/21.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати за залучення експерта для проведення товарознавчої експертизи в сумі 490 грн. 35 коп.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;
3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1