Рівненський апеляційний суд
12 травня 2021 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., з участю секретаря судового засідання Шутюк С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Бойчука Костянтина Мефодійовича на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 25 березня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 182 КУпАП,-
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 25 березня 2021 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 182 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень.
Не погодившись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Бойчук К.М. оскаржив її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі захисник Лотушко Н.Ф. зазначає, що оскаржувана постанова суду є незаконною і підлягає скасуванню, оскільки вона ґрунтується на поясненнях свідків, які є мешканцями будинку, з якими остання перебуває у неприязних стосунках, через своє захворювання.
Зауважує, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи та перебуває на "Д" обліку у лікаря психіатра, у зв'язку з чим вона не розуміла порядку вчинення своїх дій.
Розгляд справи відбувався за її відсутності, у зв'язку з чим вона не мала змоги надати суду свої пояснення, доводи та заперечення щодо обставин, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників справи, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Справа № 569/5291/21 Суддя в суді І інстанції - Крижова О.Г.
Провадження № 33/4815/343/21 Суддя в апеляційній інстанції - Шимків С.С.
Матеріали справи не містять доказів отримання апелянтом копії оскаржуваної постанови суду, а тому клопотання про поновлення строку її апеляційного оскарження підлягає до задоволення.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Судом встановлено, що 07 лютого 2021 року близько 23 год. 24 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у АДРЕСА_1 , порушила вимогу законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правила дотримання тиші у населених пунктах, громадських місцях, а саме у нічний час голосно слухала музику, чим повторно протягом року порушила правила додержання тиші.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 182 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 182 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 100246 від 05 березня 2021 року, заявою та письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 07 лютого 2021 року.
Факт скоєння вказаного правопорушення, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою.
Підстав вважати їх недопустимими апеляційний суд не вбачає.
Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції в частині встановлення та доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, але вважає доцільним змінити накладене адміністративне стягнення, виходячи з наступного.
Згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Положення зазначеної статті відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для правопорушника, меті адміністративній відповідальності.
Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей правопорушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом'якшення і навіть відмови держави від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом.
ОСОБА_1 перебуває під спостереженням у лікаря психіатра з 1993 року, що підтверджується довідкою лікаря Психо-неврологічного амбулаторно-поліклінічного відділення КП "Рівненський обласний центр психічного здоровя населення" РОР.
Свою вину у вчиненому правопорушенні не заперечує та щиро розкаюється.
Вчинене нею правопорушення не становить великої суспільної шкідливості, не завдало шкоди державним, суспільним інтересам, майну та не допустило значного порушення громадському порядку.
Оцінюючи в сукупності подію, наслідки, особу правопорушника, ставлення ОСОБА_1 до своїх дій, апеляційний суд приходить до висновку, що незважаючи на те, що у діях останньої міститься склад адміністративного правопорушення, наявні також усі підстави визнати її дії малозначними у відповідності до ст. 22 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ст. 22, ст. 294 КУпАП, Апеляційний суд,-
Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Бойчука Костянтина Мефодійовича про поновлення строку апеляційного оскарження задовольнити.
Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Бойчуку Костянтину Мефодійовичу строк апеляційного оскарження постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 25 березня 2021 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Бойчука Костянтина Мефодійовича - задовольнити частково.
Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 25 березня 2021 року - скасувати.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі ст. 22 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Шимків С.С.