Рівненський апеляційний суд
12 травня 2021 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Заремби Ольги Вікторівни на постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 17 березня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого у АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , одружений, на утриманні має двох дітей, паспорт серія НОМЕР_1 , виданий 05.12.2014 року Самбірським МВ ГУДМС України у Львівській області, ідентифікаційний код: НОМЕР_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 17 березня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік.
Не погодившись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Заремба О.В. оскаржила її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що редакція статті 130 КУпАП, яка була чинна на день вчинення адміністративного правопорушення, не передбачає адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння, а тому водії автомобілів не є суб'єктами адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Просить скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити у зв'язку із скасуванням акту, який встановлює адміністративну відповідальність. ОСОБА_1 та його адвокат Заремба О.В. у судове засідання апеляційного суду не з"явилися. ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення йому рекомендованого
Справа № 559/404/21 Суддя в суді І інстанції - Панчук М.В.
Провадження № 33/4815/314/21 Суддя в апеляційній інстанції - Шимків С.С.
поштового відправлення. Їх неявка не перешкоджає судовому розгляду.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про її відхилення, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи
громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Судом встановлено, що 06.02.2021 о 23:19 год на а/д М06 Київ-Чоп 385 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом "Audi Q7", р.н.з. НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови.
Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів та проведення такого огляду у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим допустив порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, що підтверджується відповідними письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , актом відмови від проведення огляду, що був складений за участі останніх, направленням водія на огляд до медичного закладу.
Підстав ставити під сумнів об'єктивність та неупередженість залучених свідків судом не встановлено.
Пояснення свідків отримані у встановленому законом порядку, передбаченими способами та засвічені власноручними підписами цих осіб.
Факт вживання алкогольних напоїв та подальше керування транспортним засобом ОСОБА_1 у ході розгляду справи місцевим судом не заперечувалося.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 330823 від 06 лютого 2021 року, актом відмови від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, направленням водія на такий огляд до медичного закладу, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції на CD-диску.
Факт скоєння вказаного правопорушення, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою.
Підстав вважати їх недопустимими апеляційний суд не вбачає.
Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
Доводи захисника Мастяка М.Ю., що станом на день вчинення правопорушення, редакція ст. 130 КУпАП не передбачала відповідальності за керування транспортними засобами у стані сп'яніння є безпідставними.
Пунктом 1 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 року № 376, зі змінами та доповненнями встановлено, що Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів створюється з метою: 1)забезпечення додержання єдиних принципів ідентифікації нормативно-правових актів та ведення їх державного обліку в межах інформаційного простору України; 2) створення фонду та підтримання в контрольному стані нормативно-правових актів, надання інформації про них; 3) забезпечення в межах, визначених законодавством, доступності, гласності та відкритості правової інформації для користувачів.
Пунктом третім цього порядку визначено, що держателем Реєстру є Мін'юст, який розробляє організаційні та методологічні принципи ведення Реєстру, приймає рішення про включення нормативно-правових актів до Реєстру, здійснює їх опрацювання, ідентифікацію, класифікацію, відповідає за автентичність та контрольний стан еталонних текстів, забезпечує внесення нормативно-правових актів до еталонного фонду і його збереження та здійснює контроль за наданням інформації з Реєстру.
Відповідно до п. 2 даного Порядку 1) реєстр - це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання актів законодавства, яка складається з еталонного, страхового, робочого, інформаційного фондів та окремого розділу; 2) еталонний фонд Реєстру - комп'ютерна інформаційна система, призначена для зберігання та обліку еталонних текстів нормативно-правових актів у контрольному стані. Еталонний фонд формується та зберігається в Мін'юсті; 3) еталонний текст Реєстру - текст нормативно-правового акта у формі комп'ютерного файла, цілісність якого забезпечується за допомогою спеціальних ознак.
За приписами п. 6 вказаного Порядку до Реєстру включаються: 1)нормативно-правові акти, видані починаючи з дня прийняття Акта проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.), чинні, опубліковані та неопубліковані, у тому числі з обмежувальними грифами, закони України, постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, декрети, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, рішення і висновки Конституційного Суду України, зареєстровані в Мін'юсті нормативно-правові акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також інших органів, акти яких відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації, Національного банку, нормативно-правові акти, видані (прийняті) НКЦПФР на виконання Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків, а також міжнародні договори України; 2) нормативно-правові акти, видані до прийняття Акта проголошення незалежності України, що не втратили чинності та не суперечать законодавству України; 3) тимчасові нормативно-правові акти з терміном дії рік і більше та з терміном дії менше року в разі наступного його продовження.
З положень, закріплених у п. 16 цього Порядку, слідує, що інформація з інформаційного фонду Реєстру є публічною інформацією у формі відкритих даних, що підлягає оприлюдненню і регулярному оновленню на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на офіційному веб-сайті Мін'юсту відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Доступ до інформації з інформаційного фонду Реєстру, оприлюдненому на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на офіційному веб-сайті Мін'юсту, є вільним та безоплатним.
Отже, наведене дає суду підстави для висновку, що саме Міністерство юстиції України, як держатель Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, відповідає за автентичність та контрольний стан еталонних текстів.
Так, частиною першою статті 130 КУпАП у редакції, яка діяла станом на дату вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення та яка міститься у Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів, передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також апеляційний суд вважає необхідним зазначити, що на головній сторінці розділу "Законодавство України", яка розміщена на веб-порталі «Верховна Рада України» ( www.rada.gov.ua ), користувачам роз'яснено, що база даних "Законодавство України" має інформаційний характер і не є офіційним (друкованим) виданням.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 251 КУпАП, об'єктивно з'ясував обставини справи із урахуванням наявних та досліджених в судовому засіданні доказів, дійшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 294 КУпАП, Апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Заремби Ольги Вікторівни відхилити.
Постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 17 березня 2021 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Шимків С.С.