Справа № 591/1533/18
Провадження № 2/591/1503/21
05 травня 2021 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.
при секретарі - Устименко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -
встановив:
Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором і свої вимоги мотивує тим, що 12 червня 2008 року між ним та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір №б/н, за яким відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Свої зобов'язання за договором позивач виконав у повному обсязі, проте відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, станом на 31.01.2018 року, у загальному розмірі 116990,00 грн., що складається із заборгованості за кредитом - 8797,07 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 108192,93 грн., яку позивач разом судовими витратами просить стягнути з відповідача.
Представник позивача викладені у позові обгрунтування підтримав повністю, просить суд слухати справу у його відсутність.
Відповідач ОСОБА_1 про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, до суду не з'явився. Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , надала суду 15.03.2021 року письмове клопотання про слухання справи у її відсутність. Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з таких підстав:
Судом встановлено, що 21 червня 2018 року Зарічним районним судом м. Суми ухвалено заочне рішення у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 12 червня 2008 року у розмірі 116990,00 грн., яким позов задоволено.
29 грудня 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 21 червня 2018 року.
Ухвалою суду від 23 лютого 2021 року вказана заява відповідача задоволена і заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 21 червня 2018 року скасоване та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Так, 12 червня 2008 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (у зв'язку із зміною типу банку, змінено найменування банку з ЗАТ КБ «ПриватБанк» на ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на АТ КБ «ПРИВАТБАНК») та ОСОБА_1 укладено договір №б/н, за яким відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також те, що банк має право в будь-який момент збільшити, зменшити або анулювати кредитний ліміт, що підтверджується підписом у заяві. Відповідно до заяви та Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», що є складовою частиною договору, сторонами погоджено базову відсоткову ставку за користування кредитними коштами 3,0 % на місяць з розрахунку 360 днів у році (36,00% на рік), розмір та строк внесення щомісячних платежів, а саме 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості до 25 числа місяця, наступного за звітним. Свої зобов'язання за договором банк виконав у повному обсязі, проте ОСОБА_1 належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у загальному розмірі 116990,00 грн., з якої: заборгованості за кредитом - 8797,07 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 108192,93 грн..
Правовідносини, які виникли між сторонами відносяться до договірних та насамперед регулюються відповідними нормами Цивільного Кодексу України та умовами укладеного ними договору.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України. Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язань. Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Зі ст. 1054 ЦК України вбачається, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Не виконуючи належним чином зобов'язання за вказаним договором, відповідач допустив порушення зазначених вище норм законодавства та умов договору.
Щодо процентів за користування кредитом.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, що є додатком до позову, позивачем, в односторонньому порядку, було змінено розмір погодженої сторонами річної відсоткової ставки за користування кредитними коштами, а саме з 3,0 % на місяць з розрахунку 360 днів у році (36,00% на рік) до 2,5% на місяць (30,00% на рік), з 2,5% на місяць (30,00% на рік) до 2,9% на місяць (34,80% на рік) та з 2,9% на місяць (34,80% на рік) до 3,6% на місяць (43,20% на рік).
Згідно частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною. Відповідно до частин першої - четвертої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника. При цьому, право на зміну відсоткової ставки в односторонньому порядку не є абсолютним, оскільки кредитним договором повинно бути чітко передбачено на який розмір може збільшуватися відсоткова ставка, оскільки не зрозуміло чому саме в такому розмірі нараховується відсоткова ставка на суму заборгованості.
Відповідно до правової позиції у справі № 6-82цс16, висловленої у постанові Верховного суду України від 30 листопада 2016 року, звертається увага на те, що вирішуючи питання про правомірність зміни банком процентної ставки за користуванням кредиту, суд відповідно до умов укладеного між сторонами кредитного договору та вимог частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» не врахував, що боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.
Матеріали справи не містять доказів про погодження з відповідачем у письмовій формі умов договору щодо процентів за користування кредитними коштами у розмірі 3,6% на місяць (43,20% на рік).
Щодо загальної позовної давності.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки (ст. 257 ЦК України).
За загальним правилом, перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст.252-255 ЦК України.
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припиненням дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).
За змістом цієї норми, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Крім того, норма ч.1 ст. 264 ЦК України встановлює, що перебіг позовної давності переривається вчиненням боржником дій, що свідчать про визнання ним свого боргу або іншого обов'язку.
Останній платіж, спрямований на погашення заборгованості, особисто відповідачем, здійснено 22 березня 2014 року у розмірі 700,00 грн."Пополнение наличными в терминале самообслуживания: Сумы, ул. Басовская, д. 36, Магазин Продукты. Плательщик : тел. ( НОМЕР_1 ".
Погашення заборгованості: 28.04.2014 року - 0,99 грн.; 21.07.2015 року - 73,36 грн. були здійснені банком (позивачем) самостійно, шляхом списання коштів.
Отже, платіж від 22 березня 2014 року свідчить про переривання перебігу позовної давності.
Так, з 26 квітня 2014 року (щомісячний платіж до 25 числа місяця, наступного за звітним) почався заново відлік позовної давності за вимогами про повернення кожного чергового щомісячного платежу, а з 1 серпня 2016 року (строк дії пластику картки 07/16, тобто до 31 липня 2016 року включно) почався перебіг строків позовної давності, щодо повернення кредиту в повному обсязі, який, відповідно сплинув 01 серпня 2019 року.
Також, ч. 3 ст. 267 ЦК України наголошує на тому, що позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму ВСУ від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» - встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього. Керуючись викладеним, відповідач, як сторона у спорі, заявляє про застосування наслідків спливу загальної позовної давності, що відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у позові.
Тобто, в межах строку загальної позовної давності, за три роки до дня звернення до суду (позовна заява зареєстрована 26 березня 2018 року) та з урахуванням викладеного, розмір процентів, який підлягає стягненню з відповідача, за спірний період, розраховуються наступним чином: Розрахунок 36,00 % річних за період з 25.03.2015 року по 31.07.2016 року (кількість днів - 495) на суму заборгованості 8 797,07 грн. (8 797,07 х 36% х 495/360 = 4 354,55 грн.) В частині вимог позивача щодо стягнення заборгованості по процентам, нарахованим відповідно до умов договору, за період з 01.08.2016 року по 31.01.2018 року, варто зазначити наступне. Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Тобто, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Враховуючи, що сторони погодили кінцевий термін повернення кредиту, який відповідає строку дії картки, а саме по 31 липня 2016 року включно, слід дійти висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. В охоронюваних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
З огляду на вказане, відсутні підстави для задоволення вимог позивача про стягнення процентів за користування кредитом, нарахованих після закінчення строку дії кредитного договору, тобто, з 01.08.2016 року по 31.01.2018 року. Саме такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 14-154цс18 та від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. На підставі викладеного, загальний залишок заборгованості за процентами, в межах строку загальної позовної давності, та який є обгрунтованим (доведеним) становить 4 354,55 грн.. Матеріали справи не містять обставин, які б свідчили про зупинення, переривання або про наявність підстав для поновлення строку позовної давності, клопотань щодо поновлення строку звернення до суду позивач також суду не заявляв. Отже, враховуючи вищевикладене, наявність клопотання відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, суд дійшов висновку, що з відповідача належить стягнути на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за договором № б/н від 12 червня 2008 року у розмірі 13151,62 грн., яка складається з: 8797,07 грн. - заборгованості за кредитом; 4354,55 грн.- заборгованість по процентам за користування кредитом. У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити. Відповідно до статті 141 ЦПК України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 198 грн. 20 коп..
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 207, 509, 525, 526, 546, 549, 550, 551, 598, 599, 610, 611, 625, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 11 -13, 81, 133, 141, 223, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором № б/н від 12 червня 2008 року у розмірі 13151,62 грн..
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) - 198 грн. 20 коп. в рахунок відшкодування судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст судового рішення виготовлено 12 травня 2021 року.
СУДДЯ А.Я.КЛИМЕНКО