Справа № 554/4840/20 Номер провадження 22-ц/814/1232/21Головуючий у 1-й інстанції Гольник Л. В. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.
12 травня 2021 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді Прядкіної О.В.,
суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк»
на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 25 лютого 2021 року, прийнятого під головуванням судді Гольник Л.В. в м. Полтаві із складанням повного тексту рішення 03.03.2021 року
у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,-
У червні 2020 року АТ «Акцент Банк» звернувся до суду з вказаним позовом. Зазначав, що між Банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №SAMABWFC00001756789 від 12 жовтня 2018 року, відповідно до якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 44,40% щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом.
У зв'язку з невиконанням умов договору утворилась заборгованість у розмірі 20304,75 грн., що складається з наступного: 11733,16 грн. - заборгованості за кредитом ; 8571,59 грн. - заборгованість за відсотками. Просили стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент Банк» вказану заборгованість та судові витрати у розмірі 2102 грн.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 25 лютого 2021 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» суму заборгованості за кредитним договором від 12.10.2018 року в розмірі 11733,16 грн. та 1214,65 грн. судових витрат, а всього - 12 947 грн. 81 коп.
Часткове задоволення позову обґрунтовано тим, що відповідач фактично отримані та використані кошти в добровільному порядку АТ «Акцент Банк» не повернув, у зв'язку з чим прийшов до висновку про стягнення 11733,16 грн. - заборгованості за кредитом.
Рішення оскаржив АТ «Акцент Банк», в апеляційній скарзі посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати в частині відмови в стягненні процентів та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача судові витрати.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вважає рішення районного суду вірним.
Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав:
Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 12.10.2018 року між АТ «Акцент Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідачем була заповнена Анкета - заява позичальника, у якій указано, що вона разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становлять між ним та Банком договір про надання банківських послуг.
В свою чергу позичальник зобов'язався забезпечити повернення кредиту.
За розрахунками банку станом на 09.05.2020 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість яка становить 20304,75 грн., що складається з наступного: 11733,16 грн. - заборгованості за кредитом; 8571,59 грн. - заборгованість за відсотками.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що наявні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по тілу кредиту, яка на час розгляду справи не повернута відповідачем, в іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки позичальник при укладенні кредитного договору у вигляді анкети-заяви не підписав жодного документу, який обумовлював би порядок та умови сплати таких платежів як стягнення заборгованості за відсотками.
Колегія суддів не може повністю погодитись з вказаним висновком.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Акцент Банк»).
Умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив, стягнути заборгованість за відсотками.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 12.10.2018 року, посилався на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент Банк» ресурс: Архів Умов та Правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://a-bank.com.ua/terms як невід'ємні частини спірного договору.
Однак, з матеріалів справи не вбачається, що саме з даним Витягом з Умов відповідач ознайомився і погодився, підписуючи заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо користування кредитними коштами та щодо сплати відсотків, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту банку належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути; укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (https://a-bank.com.ua/terms) неодноразово змінювалися самим АТ «Акцент Банк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (12.10.2018 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (30.05.2020 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами наданий банком Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Разом з тим районний суд не звернув уваги на те, що в матеріалах справи наявний підписаний відповідачем паспорт споживчого кредиту, в якому також визначені, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін (а. с. 5-6).
Як випливає з розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 з 12 жовтня 2012р. нараховувалася процентна ставка у розмірі 46,8 % на рік, а з 18.12.2012р. - 44,4 %, інформація щодо реальної річної процентної ставки визначена в розділі 4 паспорту споживчого кредиту, підписаного відповідачем.
Враховуючи викладене, районний суд у порушення вимог статей 81, 367, 374 ЦПК України не врахував те, що сторонами було погоджено процентну ставку, то заборгованість за відсотками у розмірі 8571,59 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_1 відповідно до положень закону та підписаних відповідачем анкети-заяви та паспорту споживчого кредиту.
Підписавши вказану анкету-заяву, яка є складовою частиною кредитного договору, та паспорт споживчого кредиту, ОСОБА_1 відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодився на такі умови кредитного договору, взяв на себе відповідні зобов'язання.
Вказаний висновок узгоджується з постановою Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц, в якій, наголошено, що оскільки сторонами було погоджено, зокрема процентну ставку, її розмір, то суду слід було визначити й стягнути таку заборгованість відповідно до положень закону та підписаних відповідачем анкети-заяви та паспорту споживчого кредиту.
З огляду на вказане колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 25 лютого 2021 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості по відсоткам з ухваленням нового рішення в цій частині про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованості по відсотках у розмірі 8571,59 грн. В інішій частині рішення слід залиши без змін.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове скасування рішення районного суду та задоволення апеляційної скарги АТ «Акцент Банк» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 4040,35 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 374,376, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» задовольнити.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 25 лютого 2021 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості по відсоткам, ухваливши в цій частині нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборговність по відсотках у розмірі 8571,59 грн.
В іншій частині рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 25 лютого 2021 рокузалишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір у розмірі 4040,35 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 12.05.2021 р.
Головуючий-суддя О. В. Прядкіна
Судді: С. Б. Бутенко
О. І. Обідіна