Справа № 542/1138/20 Номер провадження 22-ц/814/797/21Головуючий у 1-й інстанції Шарова-Айдаєва О. О. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.
11 травня 2021 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі:
головуючого судді: Одринської Т.В.
суддів: Панченка О.О., Пікуля В.П.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , про стягнення додаткових витрат на дитину, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 19 січня 2021 року
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просила стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 33562 грн.
Позов мотивовано тим, що починаючи з 03.09.2018р. ОСОБА_3 поглиблено вивчає англійську мову на денній та дистанційній формі навчання у Мовному центрі «Європейський вибір», за послуги якого позивачкою за період з 03.09.2018 по 01.09.2020 сплачено 43125 грн. Крім того, у зв'язку з дистанційним навчанням в Педагогічному національному університеті імені Короленка та у Мовному центрі «Європейський вибір» виникла необхідність придбання комп'ютерної техніки, зокрема, ноутбука, вартістю 23999 грн.
Оскільки, відповідач в добровільному порядку не приймає участі у додаткових витратах на дитину, ОСОБА_1 на підставі статті 185 Сімейного кодексу України, просить стягнути такі витрати в судовому порядку.
Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 19 січня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , про стягнення додаткових витрат на дитину - відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що понесені позивачкою витрати на вивчення сином англійської мови та придбання ноутбуку, не є додатковими витратами, які викликані особливими обставинами, у розумінні статті 185 СК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.
Доводи апеляційної скарги є аналогічними доводам викладеними в позовній заяві.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Пелих О.В., просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9).
З довідки № 241 від 11.09.2020 року вбачається, що ОСОБА_3 , вивчає англійську мову на денній та дистанційній формі навчання в Мовному центрі «Європейський вибір» з 03 вересня 2018 року (а.с. 12). Відповідно до виписки № 241 від 11.09.2020 по оплатам з вересня 2018 року по серпень 2020 року включно за заняття ОСОБА_3 сплачено 43125 грн. (а.с. 13).
На підтвердження оплати послуг вивчення іноземної мови позивачем надані копії квитанцій від 05.09.2018, 03.10.2018, 07.11.2018, 07.12.2018, 01.01.2019, 30.01.2019, 05.03.2019, 05.04.2019, 04.05.2019, 04.06.2019, 07.09.2019, 05.10.2019, 08.11.2019, 09.12.2019, 15.01.2020, 17.02.2020, 05.03.2020, 05.04.2020, 30.04.2020, 02.06.2020, 08.07.2020, 08.08.2020 (а.с. 14-21).
З довідки № 5-03 від 02 вересня 2020 року, вбачається, що ОСОБА_3 навчається в Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка, факультет філології та журналістики, форма навчання - денна, комерційна форма фінансування, термін навчання до 30 червня 2023 року (а.с. 22).
Позивач зазначила, що нею було придбано ноутбук Dell G3 153590 Black вартістю - 23999 грн. Техніку було придбано у зв'язку з дистанційним навчанням, через запроваджений з 12.03.2020 загальнонаціональний карантин.
Здійснивши додаткові витрати на дитину у зв'язку з вивченням ОСОБА_3 іноземної мови та через купівлю ноутбука, позивачка звернулася до суду з даним позовом, так як батько дитини, в добровільному порядку не бере участіу таких витратах, хоча він є особою працездатного віку та отримує стабільний заробіток.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено, що понесені нею витрати є додатковими витратами, які викликані особливими обставинами, у розумінні статті 185 СК України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 200 СК України, при визначенні розміру аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, суд враховує обставини, зазначені у ст. 182 СК України, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст. 200 СК України, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків, суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті199, 200, 201цьогоКодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Таким чином, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 , заявлено вимоги про стягнення з відповідача додаткових витрат на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.
Пунктом 18 Постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 р. "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" звернуто увагу судів на те, що до передбаченої ст. 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазначені або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. При одночасному розгляді вимог про стягнення аліментів і додаткових витрат їх має бути визначено у рішенні окремо.
Додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо.
Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
До таких правових висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 13.09.2017 року у справі № 6-1489цс17.
Оскільки тягар доказування покладено на позивача, то заявляючи додаткові витрати, позивач в будь-якому випадку повинен їх обґрунтувати та надати беззаперечні докази на їх підтвердження. Дані додаткові витрати, на відміну від аліментів, мають бути викликані саме особливими обставинами.
Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину. Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей дитини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що понесені позивачкою витрати на оплату послуг з вивчення іноземної мови в Мовному центрі «Європейський вибір», не можливо розцінювати як особливі (виняткові) в розумінні ст.185 СК України обставини. В переважній більшості це відноситься до загального розвитку дитини, і є не обов'язковим, а добровільним волевиявленням одного із батьків, у даному випадку матері. Позивач на власний розсуд прийняла рішення про можливість оплачувати вивчення іноземної мови в Мовному центрі «Європейський вибір». Такі витрати не є додатковими витратами, за відсутності особливих досягнень (участь у олімпіадах, мовних турнірах, тощо).
Також колегія суддів вважає, що районний суд вірно відмовив у задоволенні позовних вимог щодо витрат за придбання ноутбука, так як ноутбук придбано 01.08.2020 року в період, коли у вищому навчальному закладі зайняття не проводились. Окрім того, копія товарного чеку від 01.08.2020 року не доводить, що товар, зазначений у чеку, був придбаний саме для потреб дитини. Такі витрати не є додатковими витратами в розумінні ст. 185 СК України.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановивши, що оплата послуг з вивчення іноземної мови та придбання ноутбуку не може вважатися додатковими витратами на дитину, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність позивачем позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 19 січня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Повний текс постанови складено 11.05.2021 року
Головуючий суддя Т.В. Одринська
Судді О.О.Панченко
В.П. Пікуль