Справа №490/2377/21
12.05.2021
нп 1-кп/490/365/2021
12 травня 2021 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12021155020000022 відомості про яке 06.01.2021 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Миколаїв, громадянин України, національність українець, неодружений, не працюючий, з середньою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимий, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5
05.01.2021 року близько 02 год. 00 хв., ОСОБА_3 перебуваючи біля домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , вхідні двері до якого були відчинені, безперешкодно зайшов до двору вказаного домоволодіння, де виявив велосипед марки «Capriolo gila» чорного кольору з білими вставками, що знаходився біля вхідних дверей до квартири АДРЕСА_4 . З вказаного моменту у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення велосипеду марки «Capriolo gila» чорного кольору.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення вищевказаного велосипеду, ОСОБА_3 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, умисно, з корисливого мотиву та з метою власного незаконного збагачення, шляхом вільного доступу викотив велосипед марки «Capriolo gila» чорного кольору з білими вставками з території вказаного двору.
В подальшому, ОСОБА_3 , утримуючи при собі викрадений велосипед марки «Capriolo gila», розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 6350 грн.
В судове засідання з'явилися прокурор, обвинувачений та його захисник.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, , подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та призначити покарання на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників судового провадження, враховуючи положення статті 325 КПК України, суд вважає можливим провести судовий розгляд без участі потерпілого.
Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю, з обставин викладених в обвинувальному акті.
Враховуючи, що ОСОБА_3 в судовому засіданні свою провину визнав у повному обсязі, не оспорював обставини вчинення кримінального правопорушення, суд, на підставі ч. 3 статті 349 КПК України, оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють учасники зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визначивши обсяг та порядок дослідження доказів такий як, допит обвинуваченого, дослідження документів, що характеризують особу обвинуваченого.
Під час допиту ОСОБА_3 суду показав, що викрав велосипед для того щоб сплатити кредит, щиро розкаявся у скоєному.
Даючи оцінку показанням ОСОБА_3 , суд визнає їх правдивими та достовірними, оскільки вони послідовно, об'єктивно і повно відображають обстановку і обставини скоєного кримінального правопорушення, пояснюють мотиви його вчинення. Підстав для самообмови судом не встановлено.
Захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 , просив суд не ізолювати підзахисного від суспільства. Обвинувачений погодився із захисником, та просив суд призначити мінімальне покарання.
Приймаючи до уваги показання, надані суду обвинуваченим, враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорюються обставини справи, доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, суд дійшов висновку, що інкриміноване ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), повністю доведено.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Вивченням відомостей про особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_3 раніше не судимий в силу ст. 89 КК України , на психіатричному обліку не знаходиться, з 1994 року перебуває на обліку у лікаря-нарколога, внаслідок вживання гиппоседативних речовин зі шкідливими наслідками, з 2011 року перебуває у лікаря-нарколога внаслідок вживання опоїдів, синдром залежності, має на утриманні 5 (пятьох) малолітніх дітей, за місцем проживання характеризується посередньо, офіційно не працює.
Згідно досудової доповіді складеної старшим інспектором Інгульського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській області ОСОБА_7 , встановлено, що ОСОБА_3 раніше судимий, у тому числі за насильницькі злочини, не має постійного місця роботи та стабільних доходів для задоволення базових потреб, має схильність до втрати контролю над емоціями та поведінкою, схильність до агресивної поведінки, має залежність від психоактивних речовин, перебуває на обліку лікаря нарколога. В зв'язку із чим, орган пробації приходить до висновку, що існує високий рівень вчинення обвинуваченим повторного правопорушення, та вважає, що виправлення ОСОБА_3 без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства.
Обставиною, яка, відповідно до статті 66 КК України, пом'якшує покарання ОСОБА_3 суд визнає щире каяття обвинуваченого, сприяння у розкритті кримінального правопорушення.
Обставин, які, відповідно до статті 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
При призначенні міри покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке, відповідно до положень статті 12 КК України, є кримінальним проступком, відомості про особу обвинуваченого, обставину, яка пом'якшує покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, майновий стан обвинуваченого, характеристику за місцем проживання, досудову доповідь органу пробації.
З урахуванням викладеного, за сукупності наведених вище обставин, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення обвинувачуваного і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначити йому покарання у межах санкції ч. 1 статті 185 Кримінального кодексу України
Крім того, з огляду на обставини справи та відомості про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою з покладенням обов'язків, передбачених статтею 76 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
На переконання суду, призначена міра покарання є справедливою і достатньою для виправлення обвинуваченого, слугуватиме попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципам гуманності й справедливості кримінального судочинства, а також розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню на проведення товарознавчої експертизи №СЕ19/115-21/3090-ТВ від 05.03.2021 року в розмірі 1307,60 грн. відповідно до вимог статті 124 КПК України, належить стягнути з обвинуваченого.
Однак, приймаючи до уваги майновий стан обвинуваченого ОСОБА_3 , який має на утриманні малолітніх дітей та його важку життєву ситуацію, в силу ст. 119 КПК України, суд вважає за потрібне повністю звільнити обвинуваченого від оплати процесуальних витрат, таким чином, відповідні витрати компенсуються за рахунок Державного бюджету України в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній, запобіжний захід не обирався, речові докази відсутні.
Керуючись ст. ст. 119, 124, 368-370, 373-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов'язки.
На підставі п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки, а саме: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Процесуальні витрати у розмірі 1307 (тисяча триста сім) грн. 60 коп. на користь Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, компенсувати за рахунок Державного бюджету України.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суд у після його проголошення негайно вручити обвинуваченому і прокурору.
Копію вироку направити до уповноваженого органу з питань пробації за місцем постійного місця проживання ОСОБА_3 .
Суддя ОСОБА_1