нп 2/490/2818/2021 Справа № 490/1506/21
Центральний районний суд м. Миколаєва
27 квітня 2021 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Гуденко О.А., при секретарі Дудник Г.С., за участі позивача та відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення суми індексації по аліментах,-
03.03.2021 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому просить суд змінити розмір аліментів, призначених рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 15.09.2016 р. по справі №490/3146/2016 з 2500,00 грн. до 7000,00 грн., стягнути суму індексації по аліментах за період з серпня 2016 р. по грудень 2020 р. у сумі 3050,50 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1400,00 грн. В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що рішенням суду з відповідача на її користь стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 2500 грн., але не менше 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку На сьогоднішній день витрати на утримання дітей збільшилися, витрати на одну дитину і місяць складають 3500,00 грн., у зв'язку з чим, просить суд збільшити розмір аліментів до 7000,00 грн. Крім того, оскільки за весь період сплати аліментів індексація не проводилася, то необхідно застосувати аналогію закону та стягнути індексацію аліментів за рішенням суду за період з серпня 2016 р. по грудень 2020 р. в сумі 3050,50 грн.
Ухвалою від 09.03.2021 року прийнято до розгляду вказаний позов та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити. Зазначила, що значно збільшилися витртаи на утримання дітей - їх харчування, одяг та навчальні заняття. Діти подорослішали і не можуть проживати в одній кімнаті через підлітковий вік, тому вона вимушена винаймати вже трикімнатну квратиру. Зараз вона преебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до трьох років та не має самостійного заробітку.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що не має змоги сплачувати більшу суму аліментів, а коли в ньго з'являються додаткові кошти він і так допомагає дітям добровільно.
Вивчивши доводи позову, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
15 вересня 2016 року Центральним районним судом м.Миколаєва ухвалено рішення по справі №490/8407/16-ц, яким стягнуто з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2 500 грн. щомісячно, але не менше 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 серпня 2016 року і до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до наданих відповідачем документів, його місячний заробіток становить в еквіваленті близько 17 500 грн. Як пояснив відповідач і цього не заперечила позивачка, він працює за кордоном в Польщі по 8 місяців на рік.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Ураховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7,8 ст. 7 СК України, при вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.
Відповідно до ст.5 «Рівноправність подружжя» Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України №475/97-ВРвід 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Законодавчим положенням ч. 2 ст. 51 Конституції України, закріплений конституційний обов'язок батьків утримувати своїх дітей.
Частиною 1 статті 192 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи зміст ст. ст.181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ст.183 та ст.184СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду і пов'язує таку заміну із способом їх присудження (ч. 3ст. 181СК України).
Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на наявність імперативного дозволу змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. ст.183,192СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Як з'ясовано, розмір аліментів, які стягуються з відповідача на утримання дітей на користь позивача визначено судом у твердій грошовій сумі 2 500 грн. щомісячно, але не менше 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 серпня 2016 року і до досягнення дітьми повноліття.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3"Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства,материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Зі змісту наведених законодавчих приписів слід дійти висновку, що Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження,стаття 192СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2021 року - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.
Положеннями статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Отже, аналізуючи зазначені норми закону, суд виходить з того, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров'я та розвитку дитини, а кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно. Тобто, забезпечення батьками такого прожиткового мінімуму забезпечує мінімальні потреби дитини. при цьому, відповідно до ч.2 ст. 182 СК України, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документ, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
Отже, у разі отримання відповідачем іншого прибутку, зміни його матеріального становища, позивач не позбавлена права звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів.
Враховуючи те, що прожитковий мінімуму на одну дитину з 2021 року становить 2395 грн., тобто на двох дітей становить 4800 грн., і із наданої відповідачем в судовому засіданні довідки про розмір його заробітної плати вбачається, що останній має змогу сплачувати такий розмір аліментів ( 17 500 х 8 місяців : 12 = 11 500 середньомісячного заробітку). Також, як зазначено в позовній заяві, витрати позивача на утримання двох дітей становить 7000,00 грн. щомісяця, і у відповідності до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу, тобто мати дітей також повинна нести обов'язок по їх утриманню.
За такого, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, і за такого, слід змінити розмір аліментів, що стягуються з відповідача у розмірі 2500 гривень на дітей та враховуючи положення законодавства щодо права того з батьків, з яким проживає дитина, вирішувати питання щодо способу стягнення аліментів, суд вважає за необхідне стягувати в подальшому з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі 4800,00 грн. щомісяця.
Що стосується вимог про стягнення суми індексації по аліментах за період з серпня 2016 року по грудень 2020 року, то у їх задоволенні слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 184 СК України розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.
При цьому, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).
Відповідно до ч.1, 4 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Індексація розміру аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів. Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті.
Таким чином, позивач не позбавлена права звернутись до державного виконавця, в провадженні якого знаходиться виконавчій лист з виконання даного рішення, із заявою про проведення індексації розміру призначених судом аліментів.
При цьому, положення ст. 79 СК України стосуються присудження вперше аліментів на утримання дружини, положення ст. 191 СК України також стосуються присудження аліментів за минулий час вперше. При вирішенні питання щодо зміни розміру аліментів, визначених рішенням суду, змінений розмір аліментів стягується від дня набрання відповідним судовим рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 137, 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 908 грн. 00 коп. та 700 грн витрат на правову допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 182-184, 192 СК України, ст. ст. 12, 13, 81, 133, 141, 259, 263-265, 280,281, 354 ЦПК України, суд,,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів стягнення суми індексації по аліментах - задовольнити частково.
Збільшити розмір аліментів, визначених рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 15 вересня 2016 року у справі № 490/3146/2016 року, та стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в твердій грошовій сумі у розмірі 4800 грн. щомісячно, починаючи з дня ухвалення рішення суду і до повноліття дітей.
Відкликати виконавчий лист, виданий Центральним районним судом м. Миколаєва 09.11.2016 року № 490/8407/16-ц.
У задоволенні позовних вимог про стягнення суми індексації по аліментах за період з серпня 2016 року по грудень 2020 року - відмовити.
В порядку ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в межах платежу за один місяць.
Стягнути на користь держави з ОСОБА_2 908 грн. 40 коп. судового збору
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 700 грн. витрат на правову допомогу.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про сторони
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1
Відповідач - ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2
Повний текст рішення суду виготовлено 12 травня 2021 року
СУДДЯ ГУДЕНКО О.А.