Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/478/21
про залишення позовної заяви без руху
11 травня 2021року м. Миколаїв
Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Войнарівський М.М розглянувши матеріали позовної заяви СТ «Лаванда» до ОСОБА_1 про зобов'язання відчуження будинку шляхом продажу,дарування,демонтажу та виселення,-
встановив:
Представник СТ «Лаванда» (далі - позивач) звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про зобов'язання відчуження будинку шляхом продажу,дарування,демонтажу та виселення.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 2, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Позивач у позовній заяві не зазначає: реєстраційний номер облікової картки платників податків ,а також номер та серію паспорту відповідача.
Крім цього, позивачу слід зазначити щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких ним додано до позовної заяви.
Також необхідно зазначити ціну позову, оскільки позов підлягає грошовій оцінці та відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовній заяві позивачем поєднано кілька вимог майнового (про зобов'язання відчуження будинку шляхом продажу,дарування,демонтажу) та немайнового характеру (про виселення).
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25 серпня 2020року зазначає, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову
Позовна вимога позивача про зобов'язання відчуження будинку шляхом продажу, дарування,демонтажу є вимогою про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна (будинку), що свідчить про її майновий характер.
Заявлені вимоги позивача про зобов'язання відчуження будинку шляхом продажу, дарування,демонтажу мають вартісну оцінку, носять майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається на підставі статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п. п. 1) п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою встановлюється у розмірі: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, при подачі позову до суду, позивачеві необхідно було сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 1,5 відсотка ціни позову але не менше 2270 грн. 00 коп.
До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою встановлюється у розмірі: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, при подачі позову до суду, позивачеві необхідно було сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 2270 грн. 00 коп.
При цьому, позивачем до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документу, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Крім цього, статтею 5 Закону визначено коло осіб, які звільненні від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх судових інстанціях. Даний перелік осіб є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, і згідно з даним переліком позивач не звільняється від сплати судового збору при поданні позову до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, оскільки позовну заяву подано без додержання вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовну заяву належить залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків.
Керуючись ч. ч. 1 - 3 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
ухвалив:
Позовну заяву СТ «Лаванда» до ОСОБА_1 про зобов'язання відчуження будинку шляхом продажу,дарування,демонтажу та виселення- залишити без руху, надавши позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, який рахується з дня вручення позивачу копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.М.Войнарівський
11.05.2021