Справа № 487/413/21
Провадження № 1-кс/487/792/21
07.05.2021 року
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Миколаєві скаргу ОСОБА_3 на постанову від 19.10.2020 слідчого Третього слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві про закриття кримінального провадження № 42018120050000046 від 17.05.2018,
25.01.2021 року до Заводського районного суду міста Миколаєва надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову від 19.10.2020 слідчого Третього слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві про закриття кримінального провадження № 42018120050000046 від 17.05.2018.
У поданій до суду скарзі заявник просив скасувати зазначену вище постанову, посилаючись на те, що винесена слідчим постанова є незаконною та передчасною, оскільки останнім неповно проведено досудове розслідування, без всебічного, повного, об'єктивного дослідження всіх даних та обставин. Зокрема слідчий СУ ТУ ДБР розташованого у м.Миколаєві не в повному обсязі виконав усі необхідні слідчі дії, а саме: не було допитано всіх свідків, а в показаннях інших свідків мають місце суттєві розбіжності, не проведено одночасного допиту свідків; не надано об'єктивної оцінки показанням інших, допитаних свідків; не допитано особу, яка перебувала разом із ним на момент його затримання, що мало місце 04.05.2018 року; залишено поза увагою питання щодо заподіяної йому майнової та моральної шкоди; не призначено та не проведено усі необхідні судові експертизи.
В судове засіданні заявник ОСОБА_3 не з'явився, надав до суду заяву про проведення судового засідання без його участі.
Представник Третього слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєвів судове засідання не з'явився, його відсутність, згідно частини 3 статті 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження № 42018120050000046 від 17.05.2018 (том №1), слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів скарги та слідчим суддею встановлено, що Третім слідчим відділом Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018120050000046 від 17.05.2018 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.365 КК України на підставі заяви громадянина ОСОБА_3 стосовно співробітників Управління Служби безпеки України у Кіровоградській області за фактом заподіяння тілесних ушкоджень під час затримання в рамках кримінального провадження за підозрою останнього у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Відповідно до листа слідчого Третього СВ СУ ТУ ДБР розташованого у м.Миколаєві від 30.12.2020 за № 06.10/06.10/26814, яке було надіслано на ім'я ОСОБА_3 вбачається, що 19.10.2020 кримінальне провадження № 42018120050000046 від 17.05.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Не погоджуючись із вищезазначеним ОСОБА_3 звернувся до суду з даною скаргою, посилаючись на те, що, постанова слідчого про закриття кримінального провадження є незаконною та передчасною, оскільки останнім неповно проведено досудове розслідування, без всебічного, повного, об'єктивного дослідження всіх даних та обставин. Так, слідчий не в повному обсязі виконав усі необхідні слідчі дії, а саме: не допитав всіх свідків, а в показаннях інших свідків мають місце суттєві розбіжності, не проведено одночасного допиту свідків; не надано об'єктивної оцінки показанням інших, допитаних свідків; не допитано особу, яка перебувала разом із ним на момент його затримання, що мало місце 04.05.2018 року; залишено поза увагою питання щодо заподіяної йому майнової та моральної шкоди; не призначено та не проведено усі необхідні судові експертизи.
Також у поданій до суду скарзі посилався на те, що постанови про закриття даного кримінального провадження він не отримував.
Відповідно до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Відповідно із вимогами ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Аналогічні вимоги містить і ч.1 ст. 94 КПК України щодо оцінки слідчим , прокурором кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки дозу достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Статтею 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні в першу чергу підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) та винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з положеннями ч.2 ст. 91, ч.1 ст. 92 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Обов'язок доказування покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК України випадках, - на потерпілого.
Сторона обвинувачення, відповідно до ст. 93 КПК України, здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Оскільки слідчий до судового засідання не з'явився, матеріали кримінального провадження у повному обсязі не надав, обставини викладенні у скарзі не спростував, слідчий суддя вважає, що постанова про закриття кримінального провадження від 19.10.2020 підлягає скасуванню.
Крім того, відповідно до ч. 4, 6 ст. 284 КПК України, слідчий, прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Копія постанови слідчого прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи надсилається заявнику, потерпілому, його представнику, підозрюваному, захиснику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Разом із тим, вимоги ст. 284 КПК України слідчим не виконані, постанова від 19.10.2020 про закриття кримінального провадження заявнику ОСОБА_3 не направлена, докази такого направлення слідчим у судове засідання також не надано.
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що вимоги скарги ОСОБА_3 підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 на постанову від 19.10.2020 слідчого Третього слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві про закриття кримінального провадження № 42018120050000046 від 17.05.2018, задовольнити.
Постанову від 19.10.2020 року слідчого Третього слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві про закриття кримінального провадження № 42018120050000046 від 17.05.2018 скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1