Провадження № 3/760/3898/21
справа № 760/7311/21
11.05.2021 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Застрожнікова К.С., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Солом'янського УП ГУНП у м. Києві, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
До провадження Солом'янського районного суду м. Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №385911 від 18.03.2021 року, зі змісту якого слідує, що ОСОБА_1 18.03.2021 року о 22 год. 00 хв. по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив насильство в сім'ї психологічного характеру відносно сина, гр. ОСОБА_2 , а саме виражався в нецензурній формі, чим міг завдати психологічної травми та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не визнав, та пояснив, що 18.03.2021 року ввечері перебував разом із сином у квартирі своїх батьків по АДРЕСА_1 . У процесі спілкування із сином ОСОБА_2 , 2006 р. н., між ними виникла сварка на грунті сімейних відносин, у ході якої він на адресу сина нецензурною лайкою не виражався. Зазначив, що через поведінку сина, говорив йому, що останній буде в майбутньому працювати на низькооплачуваній роботі, займати посади касира чи будівельника. Жодних тілесних ушкоджень він синові не наносив, зауваживши, що на підставі рішення суду було визначено місце проживання сина разом із батьком, мати дитини проживає окремо. Після сварки, як повідомив ОСОБА_1 син переїхав на постійне місце проживання до його матері, колишньої дружини ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .
За клопотанням ОСОБА_2 у судове засідання були викликані для допиту - потерпілий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із законним представником ОСОБА_3 , та свідок ОСОБА_4 .
У судове засідання свідок ОСОБА_4 не прибув, направивши до суду письмову заяву, в якій підтримав раніше надані пояснення, та просив розглядати справу у його відсутність.
У судове засідання прибув потерпілий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із матір'ю ОСОБА_3 .
Учасники провадження не заперечували продовжувати розгляд справи по суті за відсутності свідка ОСОБА_4 .
Потерпілий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у судовому засіданні у присутності законного представника матері ОСОБА_3 , пояснив, що ОСОБА_1 є його батьком, з яким він проживав до 18.03.2021 року. Зараз він проживає разом із матір'ю ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2 . Потерпілий зазначив, що 18.03.2021 року ввечері між ним та його батьком ОСОБА_1 виникла сварка, пов'язана із тим, що ОСОБА_2 переживав через раптову смерть свого дідуся, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . У процесі сварки його батько ОСОБА_1 висловлювався на його адресу нецензурними словами, які для нього як дитини були неприємними та завдавали йому психологічних страждань, принижували його. Потерпілий зазначив, що батько почав йому говорити, що його майбутньою професією буде професія касира на касі в АТБ або будівельника, що принижувало його як особистість, та викликало у нього думки, пов'язані із тим, що батько його не цінує як особистість. Після чого, він подзвонив своєму дядькові ОСОБА_4 , а також матері ОСОБА_3 , аби вони приїхали і забрали його з даного помешкання. Потерпілий зазначив, що його батько ОСОБА_1 намагався його вдарити, замахнувшись, бажаючи вдарити його у праве вухо, однак він завадив ударові, виставивши руку, після чого впав на диван. Після приїзду матері, він зібрав свої речі, та разом із нею поїхав за адресою її місця проживання у м. Гнідин.
Законний представник потерпілого ОСОБА_3 пояснила, що після приїзду додому разом із дитиною у м. Гнідин, син тривалий час перебував у тяжкому психологічному стані, пов'язаному із сваркою із батьком ОСОБА_1 . Дитина була розстроєна, збентежена, без настрою, син їй говорив, що батько йому погрожував, що здасть його в інтернат, якщо той не буде його слухатись.
Заслухавши пояснення осіб, які прибули у судове засідання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, статтею 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Так, судом було досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №385911 від 18.03.2021 року, зі змісту якого слідує, що ОСОБА_1 18.03.2021 року о 22 год. 00 хв. по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив насильство в сім'ї психологічного характеру відносно сина, гр. ОСОБА_2 , а саме виражався в нецензурній формі, чим міг завдати психологічної травми /а. с. 1/.
Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 18.03.2021 року слідує, що його син 18.03.2021 року обвинувачував його у смерті діда. Після чого він почав його заспокоювати, та зателефонував колишній дружині, аби вона приїхала і забрала сина. Після чого приїхала поліція /а. с. 2/.
Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 18.03.2021 року слідує, що 18.03.2021 року вони з батьком посварились та він обізвав його лайкою, після чого зав'язалась сварка /а. с. 4/.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_4 від 28.03.2021 року слідує, що 18.03.2021 року близько 21 год. 00 хв. його матері зателефонував племінник ОСОБА_2 та повідомив, що на нього психологічно тисне батько, після чого він викликав 102 /а. с. 5/.
У відповідності до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Із врахуванням досліджених судом доказів у їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що з боку ОСОБА_1 мало місце вчинення домашнього насильства психологічного характеру у відношенні до сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 385911 від 18.03.2021 року, що завдало шкоди психологічному здоров'ю дитини.
Зазначені висновки суду узгоджуються із показаннями потерпілого ОСОБА_2 та його законного представника ОСОБА_3 , поясненнями ОСОБА_4 , що долучені до протоколу.
Доказів, які б спростували обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, суду не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Санкція ч.1 ст. 173-2 КУпАП передбачає накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб за вчинення домашнього насильства.
При визначенні виду й міри адміністративного стягнення, згідно ст. 33 КУпАП враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, які пом'якшують адміністративну відповідальність, та обставини, які її обтяжують, судом не встановлені.
Враховуючи викладене вище, особу правопорушника, який за місцем проживання характеризується позитивно, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, характер вчиненого адміністративного правопорушення, вважаю, що ОСОБА_1 необхідно піддати адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір, оскільки на нього судом накладено адміністративне стягнення.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 9, 33, 34, ч.1 ст. 173-2, 252, 283, 284 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір», суд,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Піддати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави в розмірі 10 (десяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн.
Штраф підлягає сплаті за наступними банківськими реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/21081100, Код отримувача (код ЄДРПОУ) : 37993783, Номер рахунку (IBAN):UA278999980313090106000026010, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100, Призначення платежу: адміністративний штраф.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід Держави судовий збір у розмірі 454 грн., які підлягають сплаті на наступні реквізити: Отримував коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача: Казначейство України, код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA388999980313181206000026010, код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу: судовий збір.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова пред'являється до виконання протягом трьох місяців.
Суддя : К. С. Застрожнікова