Справа № 487/1294/21
Провадження № 1-кс/487/1380/21
27.04.2021 року Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,
24.02.2021 року із Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» до Заводського районного суду міста Миколаєва надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, у якій заявник просив зобов'язати управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві внести його заяву повідомлення про злочин до ЄРДР та розпочати досудове розслідування, допитати його, розглянути скаргу за його участю, призначити захисника.
Ухвалою суду від 26.02.2021 року відкрито провадження за скаргою, розгляд скарги призначено в режимі відеоконференції на 09.03.2021 року за участю заявника ОСОБА_3 , яке не відбулось через незгоду ОСОБА_3 на проведення судового засідання у режимі відеоконференції, в зв'язку з чим розгляд скарги відкладено на 06.04.2021 року.
02.04.2021 року на адресу суду надійшло повідомлення судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області, згідно якого ухвалою суду від 02.04.2021 року обвинуваченому ОСОБА_3 змінений запобіжний захід з тримання під вартою у Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор» на домашній арешт з 19 годин 00 хвилин до 07 годин 00 хвилин наступної доби за адресою: АДРЕСА_1 строком дії до 31.05.2021 року включно. Також у повідомленні зазначено. що 02.04.2021 року ОСОБА_3 наручно вручено судову повістку про його виклик в Заводський районний суд м. Миколаєва на 11.00 год 06.04.2021 року в судове засідання щодо розгляду його скарг на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві. Проте в призначене судове засідання 06.04.2021 року, 16.04.2021 року та 27.04.2021 року заявник не з'явився, причину неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань на адресу суду не надіслав.
Слідчий Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_4 до судового засідання не з'явилась, надала до суду заперечення, у яких просила у задоволенні скарги відмовити ОСОБА_3 .
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Поважними причинами неприбуття особи на виклик (ст. 138 КПК України) є обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик, що підлягає з'ясуванню у судовому засіданні. Неврахування таких обставин призводить до передчасності прийнятого рішення та можливого порушення законних прав та інтересів учасників розгляду.
Особі, що звертається із скаргою до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки.
Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, так як на них поширюється обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, а також нести відповідальність за зловживання правом. У прямі обов'язки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни протягом всього провадження у справі.
Знаходження матеріалів справи в першій інстанції порушує розумні строки розгляду справи. Слідчим суддею були вжито всіх заходів щодо належного повідомлення особи, яка подала скаргу про необхідність прибути в судові засідання відповідно до вимог процесуального законодавства.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія проти Іспанії» заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany)).
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку. У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом. У рішенні Європейського Суду від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Аналіз викладених вище обставин неявки в судове засідання особи, яка подала скаргу, яким було відомо про провадження у справі, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданої до суду скарги.
Відповідно до ч.6 ст.9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Згідно пункту 7 Узагальнень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» №9-49/0/4-17 від 12.01.2017 року у контексті вирішення питання про дії суду в разі відсутності скаржника, який заявив клопотання про розгляд скарги без його участі, а також належним чином повідомленого скаржника, який не з'явився на такий розгляд, слід зважати на те, що слідчим суддям доцільно у таких випадках залишати скаргу без розгляду. У випадку залишення скарги без розгляду скаржник буде мати право повторно звернутися з такою в суд.
Виходячи з вищенаведеного, оскільки, особа яка подала скаргу належним чином повідомлялася, однак в судове засідання не з'явилась, доводи викладені у скарзі не підтримала, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для залишення скарги без розгляду.
У випадку залишення скарги без розгляду скаржник буде мати право повторно звернутися з такою в суд.
Зазначену практику визнав вірною ВССУ в узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 року.
Такий підхід відповідає вимогам ч.3 ст.306 КПК України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. ст.303 - 307, 369, 372 КПК України, слідчий суддя
Керуючись ст.ст.7,26,303-306 КПК України слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1