Провадження № 3/470/98/21
Справа № 470/204/21
12 травня 2021 року смт. Березнегувате
Суддя Березнегуватського районного суду Миколаївської області Лященко В.Л., при секретарі Шматковій Н.Г., за участі особи на яку складено протокол ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,
З протоколу про адміністративне правопорушення від 22 квітня 2021 року серії АПР18 №642617 слідує, що 22 квітня 2021 року близько 18 години ОСОБА_1 знаходячись за адресою вул.Букача, смт Березнегувате, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, однак фізичної сили не застосовував, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КупАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив, що сам конфлікт мав місце, однак з його дружиною. Стосовно матері домашнього насильства не застосовував.
ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомила, що 22 квітня 2021 року у його сина ОСОБА_1 виник конфлікт зі своєю дружиною ОСОБА_3 , однак з нею він не сварився та не ображав.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши осіб, суд доходить висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Диспозиція ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає самостійні конкретні дії особи, які утворюють об'єктивну сторону такого правопорушення, як вчинення домашнього насильства в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, визначені ст.1 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”.
Пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” визначено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Тобто, формами насильства в сім'ї, за які передбачено адміністративну відповідальність за ч.1 ст.173-2 КУпАП, виступають: психологічне насильство в сім'ї, фізичне насильство в сім'ї та економічне насильство в сім'ї.
З письмових пояснень ОСОБА_2 слідує, що 22.04.2021 року близько 18 години ОСОБА_1 прийшов до дому в стані алкогольного сп'яніння та почав конфлікт зі своєю дружиною ОСОБА_3 під час якого ображав її нецензурною лайкою. Про те, що він її ображав чи застосовував силу, вона не повідомляла.
В судовому засіданні ОСОБА_2 також заперечувала вчинення стосовно неї домашнього насильства та конфлікту з ОСОБА_1 .
В своїх письмових поясненнях ОСОБА_3 підтвердила, що конфлікт виник у неї зі своїм чоловіком ОСОБА_1 , а не з ОСОБА_2 .
Таким чином, матеріали справи не містять доказів вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру стосовно своєї матері ОСОБА_2 , та ображання її нецензурною лайкою, погрозами фізичної розправи або будь-яких інших неправомірних дій.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Вказане вище в сукупності дає підстави для висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Проаналізувавши викладені обставини та матеріали справи про адміністративне правопорушення, враховуючи, що потерпіла не зазнала психологічного насильства, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з причини відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247, 284 КУпАП, суд,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, стосовно ОСОБА_1 , за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В. Л. Лященко