СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/3102/21
ун. № 759/8825/21
28 квітня 2021 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1
за участю секретаря : ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
захисника: ОСОБА_4
підозрюваного: ОСОБА_5
розглянувши клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Обухів Київської області, українця, громадянина України, не одруженого, з професійно-технічною освітою, військовослужбовця строкової військової служби військової частини НОМЕР_1 , кулеметник відділення роти охорони, солдат, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою АДРЕСА_2 (військова частина НОМЕР_1 ) зі слів раніше не судимому, підозрюваному у кримінальному провадженні №12021100080001205, від 26.04.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України,
28.04.2021 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 погоджене з прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_3 про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та утримувати його на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 (по АДРЕСА_2 , терміном на 60 (шістдесят) днів.
Клопотання обґрунтоване наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 09.10.2019 ОСОБА_7 призваний ІНФОРМАЦІЯ_3 на строкову військову службу.
22.11.2019 наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 224 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_7 зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення та призначено на посаду пожежного пожежної обслуги.
У подальшому, 12.02.2021 наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 29 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_7 , з яким розірвано контракт про проходження військової служби за контрактом на посадах осіб рядового складу, відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» переведено на строкову військову службу, зараховано на всі види забезпечення та призначено на посаду стрільця відділення охорони роти охорони
Також, 23.07.2020 ОСОБА_5 призваний ІНФОРМАЦІЯ_4 на строкову військову службу.
15.09.2020 наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 178 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення та призначено на посаду електрозварника-вулканізатора майстерні технічного обслуговування автомобільної техніки ремонтного відділення.
У подальшому, 03.11.2020 наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 212 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_5 призначено на посаду кулеметника відділення охорони роти охорони
Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Відповідно до ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України.
Згідно зі ст. 178 Цивільного кодексу України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Одночасно, під час проходження військової служби, солдат ОСОБА_5 повинен, окрім іншого, керуватися вимогами ст. ст. 6, 11, 16, 20, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Однак, солдат ОСОБА_5 під час проходження військової служби в порушення вказаних вимог законодавства вирішив стати на злочинний шлях та вчинив кримінальне правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 25.04.2021 близько 22:30 год без дозволу командування військової частини та поважних причин самовільно залишили розташування військової частини НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та разом пішли до магазину АТБ-Маркет за адресою: АДРЕСА_3 , де придбали спиртні напої.
Після чого, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 пішли до пам'ятника Володимира Вернадського, де розповивали спиртні напої та проводили час на власний розсуд. Під час цього, вони побачили автомобіль марки «ВАЗ», моделі «2105», д.н.з. « НОМЕР_2 », бежевого кольору, який був припаркований поряд із буд. АДРЕСА_4 .
У цей час у ОСОБА_5 та ОСОБА_7 раптово виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння вищевказаним транспортним засобом, який вони узгодили між собою в усній формі.
Так, 26.04.2021, приблизно о 02:52 год, ОСОБА_5 у порушення ст. ст. 41, 92 Конституції України, ст. ст. 178, 328 Цивільного кодексу України, ст. ст. 6, 11, 16, 20, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, реалізуючи свій злочинний умисел на заволодіння транспортним засобом, вступивши у злочинну змову з ОСОБА_7 без попереднього розподілу ролей, підійшов до автомобіля марки «ВАЗ», моделі «2105», д.н.з. « НОМЕР_2 », бежевого кольору, який на праві приватної власності належить потерпілому ОСОБА_8 та перебуває на праві безоплатного користування у громадянина ОСОБА_9 , та, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, відкрив передні водійські двері вказаного автомобіля, які не були закриті на запірний замок, та проник в салон.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 спробував завести двигун вказаного автомобіля за допомого ключа, який знаходився у замку запалення, однак запустити двигун йому не вдалося. Після цього, ОСОБА_5 вирвав замок запалення, а ОСОБА_7 спробував завести двигун з'єднання між собою дротів живлення, що також не дало результатів.
Потім, 26.04.2021, приблизно о 02:58 год, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 вирішили завести двигун вищевказаного автомобіля за допомогою інерційної сили із незапущеним двигуном, видавивши педаль зчеплення. Так, здійснивши його рух накатом вперед, двигун автомобіля марки «ВАЗ», моделі «2105», д.н.з. « НОМЕР_2 » завівся, ОСОБА_7 сів за кермо, а ОСОБА_5 на переднє пасажирське сидіння, після чого останні поїхали з місця вчинення злочину у сторону станції метро «Теремки».
Однак, під час руху по кільцевій дорозі в сторону станції метро «Теремки» на автомобілі марки «ВАЗ», моделі «2105», д.н.з. « НОМЕР_2 » ОСОБА_5 та ОСОБА_7 були помічені екіпажем патрульної поліції та після подання звукового та світлового спеціальних сигналів про зупинку, автомобіль не зупинили та пришвидшили рух. У подальшому, під час руху по бул. Кольцова, 17, у м. Києві ОСОБА_7 не впорався із керуванням та здійснив наїзд на металевий паркан.
Надалі, 26.04.2021 о 04:45 год ОСОБА_5 затримано у порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, співробітниками правоохоронних органів.
26.04.2021 о 20:58 год слідчим за погодженням з прокурором, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального кримінальному правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.
Вищевикладене свідчить про необхідність застосування стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу - тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти зазначеним ризикам.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив застосувати запобіжний захід з правом внесення застави.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора з підстав, оскільки підозрюваний співпрацює зі слідством та вирішує питання з потерпілим щодо компенсації заподіяної шкоди, а тому просить обрати альтернативний запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 , 26.04.2021 року затримано в порядку ст. 208 КПК України.
26.04.2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру.
Відповідно до ст. 178 КПК України при обранні запобіжного заходу повинні враховуватись:
1)вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення;
2)тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3)вік так стан здоров'я підозрюваного;
4)міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5)наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання;
6)репутація підозрюваного;
7)майновий стан підозрюваного;
8)наявність судимостей у підозрюваного;
9)дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше;
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи обставини вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину, метою застосування до останнього запобіжного заходу є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні;
4)вчинити інше кримінальне правопорушення.
Беручи до уваги, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до шести років, усвідомлюючи тяжкість та неминучість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його судом винним в інкримінованому йому злочині, перебуваючи на волів, задля уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватись від органу досудового розслідування, та/або суду.
Враховуючи, що злочинна діяльність ОСОБА_5 пов'язана із умисним злочином, вчиненим у стані алкогольного сп'яніння, то він може вчинити інше кримінальне правопорушення, а саме: самовільно залишити військову частину з метою переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також погрожувати потерпілому та свідкам, які надали викривальні покази щодо протиправної діяльності останнього, що ускладнить доведення істини у кримінальному провадженні, що в своїй сукупності підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Окрім того, як зазначалось вище, підозрюваний ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість та неминучість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його судом винним в інкримінованому йому злочині, може намагатися уникнути кримінальної відповідальності.
Також, з метою уникнення відповідальності, ОСОБА_5 може здійснювати вплив на свідків у вказаному кримінальному провадженні, які своїми показами викривають протиправну діяльність останнього чи/та зазначають про його причетність до вчинення вищеописаного кримінального правопорушення.
Враховуючи викладені ризики, застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, а саме, особистого зобов'язання, особистої поруки, застави або домашнього арешту, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього судом обов'язків, та не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.
При цьому, враховується, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам.
Так, особисте зобов'язання не може бути застосовано у зв'язку із тим, що це найбільш м'який запобіжних захід і він вже не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.
Застава не може бути обрана, оскільки підозрюваний офіційно не працює, а тому у нього відсутня фінансова можливість щодо виплати грошових коштів, необхідних для внесення на спеціальний рахунок для забезпечення виконання ним покладених обов'язків, проте суд може застосувати такий запобіжний захід, як альтернативний.
Крім того, обирати запобіжний захід відносно підозрюваного - домашній арешт недоцільно, оскільки він проходить строкову військову службу у військовій частині, враховуючи характер інкримінованого кримінального правопорушення, відсутність сталих соціальних зв'язків, суд приходить до висновку, що такий запобіжний захід не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України та забезпечити виконання обов'язків, які покладені на підозрюваного.
Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, згідно санкції ч. 2 ст. 289 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої, не має міцних соціальних зв'язків свідчить про необхідність застосування стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу - тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Посилання захисника про можливість застосування міри запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з обґрунтуванням того, що підозрюваний ОСОБА_5 співпрацює зі слідством та вирішує питання з потерпілим щодо компенсації заподіяної шкоди, при цьому захисником в підтвердження свого посилання жодних доказів надано не було.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_3 про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12021100080001205, від 26.04.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України - задовольнити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування на строк до 26.06.2021 року включно з утриманням підозрюваного на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_5 , що розташована за адресою: АДРЕСА_5 .
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. у національній грошовій одиниці, та надати можливість йому або іншій особі внести кошти на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва - кошти для внесення застави (отримувач: Код отримувача (код за ЄДРПОУ)26268059, Банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA128201720355259002001012089) та надати документ, що підтверджує оплату, органу, у провадженні якого перебуває кримінальна справа.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У відповідності до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення вищезазначеної суми застави, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Покласти на ОСОБА_5 , 15.12.1995 у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відлучатись із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України.
Визначити термін дії обов'язків покладених судом, у разі внесення застави строком у два місяці з дня внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному даною ухвалою розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі ВКР Святошинського УП ГУ НП у м. Києві.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, прокурорів Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов'язків, а також, якщо підозрювана особа, будучи належним чином повідомленою, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя
Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1