Справа № 127/28855/20
Провадження № 2/127/4975/20
29.04.2021 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі
головуючого судді Романюк Л.Ф.,
при секретарі Курутіній О.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (49044 м. Дніпро, вул. Якова Самарського, буд. 12 А) за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимира Вікторовича (07401 Київська область, м. Бровари, вул. Грушевського, 15 оф.6) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимира Вікторовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 26.02.2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. було вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 2417 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» заборгованості за кредитним договором 1727166 від 13.12.2018 року.
У виконавчому написі зазначено, що стягнення заборгованості проводиться за період 03.03.2019 року по 27.01.2020 року. Сума заборгованості складає 10 737, 42 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 5 998, 00 грн., прострочена заборгованість за комісією становить 0, 00 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 1739, 42 грн. строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0, 00 грн., строкова заборгованість за комісією становить 0, 00 грн., строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 0,00 грн., строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 3000, 00 грн. Загальна сума за виконавчим написом складає 11 937, 42 грн.
Виконавчий напис був вчинений на підставі договору про надання кредиту № 1727166 укладений 13.12.2018 року та укладених до нього додаткових угодах, який не є нотаріально - посвідченим кредитним договором. Крім того, стягнення не є безспірним.
Просила суд, визнати виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 2417, який був вчинений 26.02.2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» заборгованості в розмірі 11 937, 42 грн., а також стягнути судові витрати.
В судове засідання представник позивача ОСОБА_2 не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
В судове засідання представник відповідача ТОВ «Алекскредит» не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги не визнав, заперечував щодо їх задоволення.
Третя особа приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. в судове засідання не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних в справі доказів.
22.03.2021 року на адресу суду надійшов відзив, відповідно до якого ТОВ «Алекскредит» не погоджується з позовною заявою, вважає її необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, крім того не підлягає задоволенню вимога про стягнення витрат на правову допомогу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 26.02.2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. було вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 2417 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» заборгованості за кредитним договором 1727166 від 13.12.2018 року (а.с.16).
У виконавчому написі зазначено, що стягнення заборгованості проводиться за період 03.03.2019 року по 27.01.2020 року. Сума заборгованості складає 10 737, 42 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 5 998, 00 грн., прострочена заборгованість за комісією становить 0,00 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 1739, 42 грн. строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0,00 грн., строкова заборгованість за комісією становить 0,00 грн., строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 0,00 грн., строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 3000, 00 грн. Загальна сума за виконавчим написом складає 11 937, 42 грн. (а.с.16).
Постановою від 06.03.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61483905 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Алекскредит» 11 937,42 грн. заборгованості (а.с.24).
Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років , а у відносинах між підприємствами , установами та організаціями - не більше одного року.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 5 липня 2017 року по справі 6-887цс17 за результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків. Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині) , з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Крім того, дії нотаріуса повинні здійснюватись у точній відповідності з представленими документами згідно п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року (із змінами) «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
В той же час, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14), залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, визнано незаконною та нечинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", зокрема в частині доповнення Переліку новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Також вказаним судовим рішенням зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення. Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" від 21.03.2017 року №23. В подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін. Велика Палата Верховного Суду постановою від 20.06.2018 року у справі № 826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.
З огляду на викладене, до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001, тобто в редакції, яка діяла до моменту доповнення Переліку п. 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у своїй Постанові по справі 910/13233/17 від 29 січня 2019 року.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);
б)документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Як вбачається із копії договору про надання кредиту № 1727166 від 13.12.2018 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Алекскредит» а також додаткових угод від13.12.2018 року, на підставі яких був вчинений виконавчий напис, вказані документи нотаріально не засвідчені (а.с.18-23).
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ст. 76, 77, 78 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
У відповідності до положень ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, враховуючи відсутність безспірної заборгованості за кредитним договором, суд вважає, що є підстави для визнання виконавчого напису від 26.02.2020 р., вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В., зареєстрованого в реєстрі за №2417, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» 11 937, 42 грн. заборгованості за кредитним договором № 1727166 укладеного 13.12.2018 року таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути 840, 80 грн. судового збору.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги адвокатом Хейнісом О.Г. надано: ордер на надання правничої допомоги від 21.12.2020 року (а.с.28); договір про надання правової допомоги від 15.01.2020 року за підписом позивача ОСОБА_1 та адвоката Хейніса О.Г.(а.с.49-52); квитанціями від 15.01.2020 року на суму 5000,00 грн. (а.с.55).
Таким чином документально підтвердженими є витрати на правничу допомогу адвоката Хейніса О.Г. у розмірі 5 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 87, 88 Закону України Про нотаріат, ст.ст. 13, 89, 141, 259, 263-265, 268, ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 2417, який був вчинений 26.02.2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» заборгованості в розмірі 11 937, 42 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (49044 м. Дніпро, вул. Якова Самарського, буд. 12 А) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , 840, 80 грн. судового збору та 5000, 00 грн. витрат на правову допомогу.
Рішення суду може бути оскаржено, шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлено 11.05.2021 року.
Суддя: