Справа № 152/277/21
1-кп/152/37/21
іменем України
12 травня 2021 року м. Шаргород
Справа №152/277/21
Провадження №1-кп/152/37/21
Шаргородський районний суд
Вінницької області
в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового
засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі суду у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Шаргородського відділу Жмеринської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12021025150000005 05.02.2021 року за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мурафа Шаргородського району, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, не військовозобов'язаного, раніше не судимого, не є особою з інвалідністю, не є пенсіонером,
- у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
з участю сторін кримінального
провадження -
зі сторони обвинувачення:
прокурора Шаргородського
відділу Жмеринської окружної
прокуратури - ОСОБА_3 ,
зі сторони захисту:
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
учасника судового провадження:
потерпілої - ОСОБА_5 ,
встановив:
25.02.2021 року на адресу Шаргородського районного суду Вінницької області надійшло клопотання прокурора Шаргородського відділу Жмеринської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.185 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021025150000005 05.02.2021 року, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
В клопотанні прокурор Шаргородського відділу Жмеринської місцевої прокуратури ОСОБА_3 просить звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України, а кримінальне провадження закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 22.02.2021 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, а саме - у таємному викраденні чужого майна (крадіжці).
Зокрема, прокурор Шаргородського відділу Жмеринської місцевої прокуратури ОСОБА_3 зазначає в клопотанні, що ОСОБА_4 підозрюється в тому, що він 27.09.2020 року приблизно о 02 годині, прийшовши разом із ОСОБА_6 до знайомої ОСОБА_5 , яка проживає по АДРЕСА_2 , для того, щоб підзарядити мобільний телефон ОСОБА_6 , та зайшовши для цього за згодою потерпілої у житловий будинок, побачив в одній із кімнат будинку мобільний телефон ОСОБА_5 та вирішив викрасти вказаний телефон. Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу умисно, таємно, з корисливих мотивів ОСОБА_4 викрав належний ОСОБА_5 мобільний телефон «HUAWEI LUА-U22», в подальшому розпорядившись викраденим телефоном на власний розсуд.
Відповідно до висновку експерта від 16.02.2021 року за №768/21-21, вартість мобільного телефона марки «HUAWEI» серії «Y3 ІІ» моделі «LUА-U22» в корпусі білого кольору станом на 27.09.2020 року складала 929 грн. при умові робочого стану та виконанні всіх функцій, що відповідні даній моделі.
При цьому підозрюваний ОСОБА_4 заподіяв матеріального збитку потерпілій ОСОБА_5 на загальну суму 929 грн.
Крім того, у клопотанні прокурор Шаргородського відділу Жмеринської місцевої прокуратури ОСОБА_3 зазначив, що факт вчинення ОСОБА_4 кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, в ході досудового розслідування підтверджено: заявою ОСОБА_5 від 05.02.2021 року про вчинення кримінального проступку; показаннями потерпілої ОСОБА_5 ; протоколом огляду речі від 08.02.2021 року - коробки від мобільного телефону марки «HUAWEI LUА-U22»; висновком експерта від 16.02.2021 року за №768/21-21; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 ; показаннями підозрюваного ОСОБА_4 .
До того ж, у клопотанні прокурор ОСОБА_3 зазначив, що в ході досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_4 та потерпіла ОСОБА_5 примирилися, про що потерпіла подала відповідну заяву про примирення з винним, в якій також зазначила про відшкодування заподіяної шкоди.
Вказані обставини стали підставою для звернення прокурора до суду із клопотанням про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України у порядку, встановленому ч.2 ст.286 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор Шаргородського відділу Жмеринської окружної прокуратури ОСОБА_3 клопотання підтримав, зсилаючись на ті самі обставини, просить звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України, а кримінальне провадження закрити.
Підозрюваний ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні визнав себе винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, а саме - у таємному викраденні чужого майна (крадіжці) при обставинах, що викладені в оголошеній йому 22.02.2021 року підозрі. Суду показав, що 27.09.2020 року приблизно о 02 годині знаходився із своїм товаришем ОСОБА_6 у с. Михайлівка. У ОСОБА_6 розрядився телефон, у зв'язку із чим вони прийшли до ОСОБА_5 та попросили дозволити зарядити телефон. ОСОБА_5 не заперечувала та дозволила йому зайти у будинок та підключити мобільний телефон ОСОБА_6 до зарядки. На столі він побачив мобільний телефон ОСОБА_5 та вирішив його викрасти. Після зарядки телефона він пересвідчився, що у кімнаті один і взявши зі столу мобільний телефон ОСОБА_6 , також викрав мобільний телефон ОСОБА_5 марки «HUAWEI» та пішов додому. Викраденим мобільним телефоном він покористувався приблизно один тиждень, після чого викинув, оскільки телефон йому не сподобався.
Клопотання прокурора підозрюваний ОСОБА_4 підтримує, просить задовольнити і звільнити його від кримінальної відповідальності, так як він примирився із потерпілою, відшкодував потерпілій заподіяну кримінальним правопорушенням шкоду, сплативши 1000 грн., а провадження щодо нього закрити.
Потерпіла ОСОБА_5 підтримала клопотання прокурора, оскільки примирилася із підозрюваним ОСОБА_4 , заподіяна їй матеріальна шкода усунута, так як підозрюваний сплатив їй вартість телефона грошовими коштами у розмірі 1000 грн., вона не має претензій до ОСОБА_4 , під час досудового розслідування подала заяву про примирення з підозрюваним та звільнення останнього від кримінальної відповідальності у зв'язку із цим, яку підтримує у повному обсязі.
Розглянувши клопотання, з'ясувавши думки учасників підготовчого судового засідання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, підозрюваний ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.185 КК України, згідно із ст.46 КК України, а кримінальне провадження №12021025150000005 щодо ОСОБА_4 підлягає закриттю на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.12 КК України, кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.
Частиною 2 статті 12 КК України встановлено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Таким чином, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є кримінальним проступком.
22.02.2021 року ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, зокрема - у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), а саме в тому, що він 27.09.2020 року приблизно о 02 годині, прийшовши разом із ОСОБА_6 до знайомої ОСОБА_5 , яка проживає по АДРЕСА_2 , для того, щоб підзарядити мобільний телефон ОСОБА_6 , та зайшовши для цього за згодою потерпілої у житловий будинок, побачив в одній із кімнат будинку мобільний телефон ОСОБА_5 та вирішив викрасти вказаний телефон. Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу умисно, таємно, з корисливих мотивів ОСОБА_4 викрав належний ОСОБА_5 мобільний телефон «HUAWEI LUА-U22», в подальшому розпорядившись викраденим телефоном на власний розсуд.
При цьому підозрюваний ОСОБА_4 заподіяв матеріального збитку потерпілій ОСОБА_5 на загальну суму 929 грн.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_4 своїми діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.185 КК України, тобто обґрунтовано підозрюється за ч.1 ст.185 КК України.
Згідно зі ст.44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Статтею 46 КК України встановлено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п.п.1, 2, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України… Закриття кримінальної справи зі звільненням від кримінальної відповідальності можливе лише в разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК, та за наявності визначених у законі правових підстав, вичерпний перелік яких наведено у ч.1 ст.44 КК… Умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного умисного злочину, незалежно від того, закінчено його чи ні, вчинений він одноособово чи у співучасті. Підставою такого звільнення може бути або певна поведінка особи після вчинення злочину, яку держава заохочує (дійове каяття, примирення винного з потерпілим, припинення злочинної діяльності та добровільне повідомлення про вчинене тощо), або настання певної події (наприклад, зміна обстановки, закінчення строків давності)… Умовою звільнення особи (обвинуваченого, підсудного) від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілим (ст.46 КК) є вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості… Примирення винної особи з потерпілим належить розуміти як акт прощення її ним в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка із сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених у ст.46 КК підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
З роз'яснень Верховного Суду у постанові від 23.01.2020 року у справі №455/1490/17 вбачається, що передумовою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.46 КК України є, в тому числі, вчинення злочину вперше. Такою, яка вчинила злочин уперше, слід вважати особу, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення. Тобто, під вчиненням злочину невеликої тяжкості або необережного злочину середньої тяжкості вперше розуміється, що особа раніше не вчиняла будь-якого діяння, передбаченого Особливою частиною КК України, а також і у випадку, якщо злочин фактично був вчинений нею хоча і не вперше, але на день його вчинення: 1) особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими КК України; 2) особа хоча і була засуджена за попередньо вчинений злочин, однак судимість була погашена або знята; 3) особа не підлягає кримінальній відповідальності, оскільки злочинність раніше вчиненого діяння скасована новим кримінальним законом.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Отже, ОСОБА_4 є особою, до якої можуть бути застосовані положення ст.46 КК України.
Особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч.1 ст.285 КПК України).
Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом (ч.1 ст.286 КПК України).
Частинами 2, 3 ст.285 КПК України встановлено, що особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
За правилами ч.3 ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Виходячи з аналізу кримінального та кримінального процесуального законодавства, підставою для застосування ст.46 КК України є дотримання сукупності передбачених нею умов: особа вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин вперше; винний примирився з потерпілим; відшкодував завдані ним збитки або усунув заподіяну шкоду.
Крім того, як вбачається з постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №439/397/17, в провадженні №13-66 кс18, що саме потерпілий (тобто особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо спричинено шкоду) може виразити свою волю про прощення винного, на підставі чого приймається рішення про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності згідно зі ст.46 КК України.
З огляду на викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, на підставі ст.46 КК України.
Пунктом 2 частини 3 статті 314 КПК України встановлено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення, як закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_4 , якому роз'яснено суть підозри, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати щодо закриття кримінального провадження з цієї підстави, не заперечує проти цього, а також, що потерпіла ОСОБА_5 , будучи ознайомленою із клопотанням прокурора, його підтримала та повідомила про примирення з підозрюваним ОСОБА_4 , то суд приходить до висновку, що клопотання прокурора Шаргородського відділу Жмеринської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності підлягає задоволенню.
Речовий доказ - коробку від мобільного телефону марки «HUAWEI LUА-U22», що приєднана до матеріалів кримінального провадження (а.с.66), яка не передана потерпілій після проведення експертизи, про що повідомила ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст.100 КПК України, слід повернути потерпілій ОСОБА_5 .
Відповідно до п.3 ч.1 ст.118 КПК України, до процесуальних витрат належать, в тому числі, витрати, пов'язані із залученням експертів.
Витрати сторони обвинувачення на проведення товарознавчої експертизи в цьому кримінальному провадженні становлять 514,83 грн. (а.с.65).
Суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою (ч.1 ст.126 КПК України).
Понесені процесуальні витрати на проведення товарознавчої експертизи в цьому кримінальному провадженні в сумі 514,83 грн. підлягають стягненню з підозрюваного ОСОБА_4 .
Необхідності в застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження - немає.
Керуючись п.1 ч.2 ст.284, ст.ст.100, 126, 285, 286, 288, 314, 369, 372 КПК України, на підставі ст.46 КК України, суд
ухвалив:
Клопотання прокурора Шаргородського відділу Жмеринської місцевої прокуратури ОСОБА_3 від 23.02.2021 року про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням винного з потерпілим - задовольнити.
ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.185 КК України - звільнити на підставі ст.46 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021025150000005 05.02.2021 року щодо ОСОБА_4 за ч.1 ст.185 КК України, - закрити.
Речовий доказ - коробку від мобільного телефону марки «HUAWEI LUА-U22» повернути потерпілій ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави на відшкодування процесуальних витрат за проведення експертизи залученими стороною обвинувачення експертами спеціалізованої державної установи - Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України: 514 (п'ятсот чотирнадцять) гривень 83 (вісімдесят три) копійки за проведення товарознавчої експертизи від 16.02.2021 року за №768/21-21. На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Шаргородський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1