Справа № 758/3391/20
3-в/758/4/21
26 квітня 2021 року суддя Подільського районного суду м. Києва Анохін А.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності про визнання постанови по справі про адміністративне правопорушення такою, що не підлягає виконанню, звільнення особи від виконання постанови,
12 квітня 2021 року до Подільського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з вказаною заявою, мотивуючи тим, що постановою Подільського районного суду міста Києва по справі №758/3391/20 від 22 травня 2020 року відносно ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 130 ч.1 КУпАП, за вчинення адміністративних правопорушень накладеного на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить десять тисяч двісті гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Дану постанову суду першої інстанції було оскаржено в апеляційному порядку та згідно постанови Київського апеляційного суду від 02 липня 2020 року рішення першої інстанції було залишено без змін та набуло чинності.
Відповідно до приписів ст.299 КУпАП передбачено, що постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає до виконання з моменту її винесення, якщо інше не встановлено Кодексом та іншими законами. Відповідно до ст.303 КУпАП передбачено, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки. Контроль за виконанням постанови згідно ст.305 КУпАП здійснюється органом, який виніс постанову.
Суд проаналізувавши матеріали адміністративної справи, дослідивши письмові докази, дійшов до висновку, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено судом, постановою Подільського районного суду міста Києва від 22 травня 2020 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 130 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить десять тисяч двісті гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Вказане судове рішення оскаржувалася в апеляційному порядку, та відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 02 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду та постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 22.05.2020 року щодо ОСОБА_1 без змін.
ОСОБА_1 03.08.2020 року подав заяву до Подільського районного суду міста Києва про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі про адміністративне правопорушення. Постановою Подільського районного суду міста Києва від 22 вересня 2020 року було відмовлено у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, а заяву було повернуто, особі який її подавав. Дана постанова була оскаржена в апеляційному порядку, відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 15.10.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було повернуто.
З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до положень ст.ст. 298-300, 308 КУпАП, копія постанови №758/3391/20 відносно ОСОБА_1 за ст.ст. 124, 130 ч.1 КУпАП в частині стягнення штрафу у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень та в частині стягнення судового збору у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп. була направленна 25.01.2021 року до Подільського РВДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві.
Крім того, 25.01.2021 року дана постанова була направлена для виконання адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік до Управління патрульної поліції у м.Києві.
Порядок та процедура виконання постанов про накладення усіх видів адміністративних стягнень детально регламентується розділом V (ст.298-300) КУпАП, глава 25 якого містить основні (загальні) положення, а принцип обов'язковості виконання таких постанов для державних і громадських організацій, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян закріплений у ст.298 КУпАП.
Так, постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України, і звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову (ч. 1, 4 ст. 299 КУпАП), а згідно ч. 1 ст. 300 цього Кодексу така постанова виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України. Відповідно до ст.317 ч.1 КУпАП постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів Національної поліції. При цьому, навпаки, не підлягає виконанню постанова, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги, а у разі відстрочки виконання відповідно до ст. 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки (ч. 1 ст. 303).
Посилання ОСОБА_1 в своїй заяві на те, що у відповідності до положень ст. 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення у зв'язку з закінченням строків виконання даної постанови, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки це не відповідає фактичним обставинам справи.
Згідно ст. 298 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою до виконання державними і громадськими органами, установами.
Посилання ОСОБА_1 про необхідність застосування до нього положень ст. 303 КУпАП щодо давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу з вищевикладених підстав.
Оскільки, постанова Подільського районного суду міста Києва від 22.05.2020 року була звернута до виконання у строк, визначений законом, суд дійшов висновку, що підстави для визнання постанови такою, що не підлягає виконанню відсутні, в зв'язку з чим заява не підлягає задоволенню.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною права на суд, та ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (пункт 41 рішення у справі «Горнсбі проти Греції»).
Також в рішенні у справі «Шмалько проти України» ЄСПЛ беззастережно зазначив, що передбачене частиною 1 статті 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.
З огляду на викладене, дослідивши фактичні обставини справи, надавши оцінку доказам та доводам захисника, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що вказана постанова суду в розумінні ст. 294 КУпАП не підлягає оскарженню.
Офіційне тлумачення положення частини другої статті 294 КУпАП стосовно оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення викладене в Рішенні Конституційного Суду №2-рп/2015від 31.03.2015 року.
Як зазначив Конституційний Суд в цьому рішенні, положення частини другої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо оскарження необхідно розуміти так, що в апеляційному порядку може бути оскаржена лише та постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, ухвалення якої передбачене частиною першою статті 284 цього кодексу, а саме: про накладення адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, встановлених у статті 24-1 цього Кодексу, про закриття справи.
Водночас порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення регламентується положеннями іншого розділу Кодексу, а саме розділом V "Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень". Вони не перебувають у безпосередньому зв'язку з положеннями глави 24 розділу IV Кодексу, якими унормовується порядок оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, ухваленої по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 283, 294, 298-300, 303, 326 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання постанови Подільського районного суду міста Києва від 22 травня 2020 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 130 ч.1 КУпАП визнано винним та накладеного адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить десять тисяч двісті гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, такою, що не підлягає виконанню, звільнення особи від виконання постанови - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: А.М. Анохін