Справа № 404/390/21
Номер провадження 2/404/124/21
11 травня 2021 року Кіровський районний суд міста Кіровограда
у складі: головуючого судді Павелко І.Л.
за участі секретаря Проскурні О.О.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 , зареєстрованого 26.02.2005 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис №112. На обґрунтування позову позивач зазначила, що шлюб носить формальний характер, спільне господарство, побут та бюджет не ведуться. Подальше збереження сім'ї є неможливим.
Другою вимогою зазначила стягнення аліментів, оскільки, від шлюбу мають спільну доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу).
Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 16.02.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Позивач в судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив, заяв та клопотань до суду не подав.
Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 26.02.2005 року, який зареєстровано Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис №112, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 26.02.2005 року (а.с.9).
Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 04.05.2016 року, виданого Ленінським районним у місті Кіровограді відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис №152(а.с.4).
Сторони припинили подружні стосунки, спільного господарства не ведуть. Позивач не бажає надалі перебувати у цьому шлюбі, її намір розірвати шлюб з відповідачем є остаточним. Збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.
За таких обставин суд вважає, що їх шлюб розпався, існує лише формально, а тому його слід розірвати.
Відповідно до статті 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до частини другої статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них та інтересам їх дітей, що мають істотне значення.
Позивач в позові зазначає, що відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Згідно з частиною третьою статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Стаття 191 СК України передбачає, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Згідно із ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Врахувавши обставини, передбачені ст. 182 СК України, приймаючи до уваги матеріальне становище сторін, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд задовольняє позов частково та стягує з відповідача на користь позивача на утримання дитини аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку до досягнення ОСОБА_3 повноліття.
Згідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
На підставі ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений нею судовий збір в розмірі 908 грн.
Враховуючи, що позивачка звільнена від сплати судового збору при подачі заяви про стягнення аліментів, суд стягує з відповідачана користь держави судовий збір в розмірі 908 грн.
На підставі ст.ст. 110, 112, 113, 180, 181, 185, 191 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 141, 265, 430 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів- задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 26.02.2005 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис №112- розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 22.01.2021 року та до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 908 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 908грн.
Рішення суду в частині стягнення аліментів звернути до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Текст рішення складено 11.05.2021 року.
Суддя Кіровського І. Л. Павелко
районного суду
м.Кіровограда