Справа № 344/5588/20
Провадження № 2-а/344/87/21
27 квітня 2021 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Бородовського С.О.
за участі секретаря Герлан Н.В.,
представника позивача Яш П.К.,
представників відповідача Грінченко Д.М., Михайлина Ю.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції в Івано-Франківській області лейтенанта поліції Грицишин Михайла Ярославовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
в позові вказано, що 13/04/2020 відповідач склав постанову за ч. 2 ст. 121 КУпАП щодо позивача за тих обставин, що 12.04.2020 о 22.44 годині в м. Івано-Франківську по вул. Промислова 2Г, водій керував транспортним засобом із недостатньо освітленим заднім номерним знаком та не увімкнув аварійну світлову сигналізацію під час зупинки транспортного засобу працівниками поліції, чим порушив п.9.9 «б» ПДР. Позивач не визнав свого правопорушення, зазначив, що його було зупинено працівником поліції та вказано, що в автомобілі, яким він керує недостатньо яскрава підсвідка номерного знаку в темну пору доби, позивач зауважив, що підсвітка, передбачена технічною особливістю конструкції транспортного засобу була справною, позивач зазначив працівнику поліції, що символи номерного знаку видно чітко, позивач просив надати докази та роз'яснити термін «недостатньо освітлений номерний знак». В подальшому відповідачем вказано, що позивач перебуває в стані алкогольного сп'яніння, позивач просив проїхати на освідчення до медичного закладу, натомість інспекторами складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП, позивачу не надано можливості з ним ознайомитись та підписати його, копію не вручено, транспортний засіб було відправлено на штраф майданчик. Позивач зазначає, що до нього було застосовано сльозоточивий газ та фізичну силу, його було затримано та доставлено за адресою ВП ГУНП в Івано-Франківській області, щодо позивача в цей ж день також було складено протокол за ст. 185 КУпАП. Позивач зазначає, що оскаржувану постанову йому вручено не було, від підпису він не відмовлявся, працівниками поліції в один день складено декілька різних протоколів та постанов, позивачу не було роз'яснено, яка справа розглядається, обмежено в праві на правову допомогу, працівниками поліції не надано можливості надати пояснення. Позивач вказує, що копію постанови ним отримано 23/04/2020, яку видано на інформаційний запит, просив скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки працівник поліції не діяв в межах повноважень, не обґрунтував причину зупинки транспортного засобу, в діях позивача відсутній склад правопорушення, оскільки номерний знак був освітлений.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі з тих підстав, що 12/04/2020 відповідач з напарником під час патрулювання м. Івано-Франківська по вул. Промислова 2 Г, побачили транспортний засіб MERCEDES-BENZ, державний номерний знак НОМЕР_1 , водій якого керував транспортним засобом з недостатньо освітленим заднім державним номерним знаком та під час зупинки не ввімкнув аварійну сигналізацію. Таким чином в результаті розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем складено оскаржувану постанову, якою відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення, що 13/04/2020 відповідачем ухвалено постанову, транспортний засіб було зупинено з підстави, що водій керував автомобілем з недостатньо освітленою підсвідкою номерного знаку, патрульним висловлено підозру, що позивач перебуває в стані сп'яніння, адвокат надав правову допомогу засобом телефонного зв'язку, понад дві години тривала розмова патрульних з позивачем, до позивача було застосовано сльозоточивий газ, при цьому супротиву працівникам поліції він не чинив, позивача доставлено в поліцію, складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП, не проведено освідування, позивача не доставлено в медичний заклад, від проходження медичного огляду не відмовлявся, також складено постанову за ст. 185 КУпАП, яку скасовано. Копію постанови не було вручено, її складено не 12/04/2020, а 13/04/2020, транспортний засіб вилучено, не повернено позивачу, на розгляді перебуває позов про повернення майна, постанову винесено протиправно.
Представник відповідача надав пояснення, що постанову винесено в день вчинення правопорушення, а не на наступний день, через 2 години після зупинки транспортного засобу, що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. Позивач керував транспортним засобом з недостатньо освітленим номерним знаком, що також підтверджується відеозаписом долученим до матеріалів справи.
Судом встановлено наступні обставини.
12/04/2020 відповідачем складено постанову серії ЕАК №2379761 щодо позивача за ч. 2 ст. 122 КУпАП з обставин керування транспортним засобом з недостатньо освітленим заднім державним номерним знаком та не увімкнення аварійної світлової сигналізації під час зупинки транспортного засобу працівниками поліції, чим порушено п.9.9.б ПДР.
Відповідачем долучено до матеріалів справи 3 оптичних диска на яких записано 16 відеозаписів з нагрудної камери відео реєстратора. На оптичному диску записано 4 відео записи: 1- тривалістю 14.57 хв, 2- тривалістю 26.59 хв, 3- 13 хв, 4 - 15 хв. На перших трьох відео зафіксовано розмову позивача з поліцейськими, патрульним висловлено підозру, що позивач перебуває в стані наркотичного сп'яніння, патрульним зазначено, що поведінка водія вказує, що «в машині є заборонені предмети». За змістом розмови позивач просив направити його в медичний заклад, надав пояснення, що не вживав алкогольних напоїв та наркотичних засобів. Позивачем пред'явлено документи на вимогу поліцейського. На 3 та 4 відео працівниками поліції здійснено розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, на 03.27 хв 4 відео складено постанову, яку працівники поліції відмовились надати позивачу. На другому оптичному диску наявні 4 відеозаписи: 1- тривалістю 15 хв, 2- тривалістю 22хв, 3- тривалістю 10.47 хв, 4- тривалістю 04.45 хв. На яких також зафіксовано розгляд справи за ст. 130 КУпАП України.
На 3 оптичному диску наявні 7 відеозписів: з 2 відеозапису працівником патрульної поліції розпочато розгляд адміністративної справи за ч.2 ст. 122 КУпАП України, працівником поліції вказано, яка справа розглядається, роз'яснено, що позивач керував транспортним засобом з недостатньо освітленим номерним знаком, інспектором не надано можливості відповідачу надати пояснення, позивач неодноразово просив відповідача долучити його пояснення (3 відеозапис 00:17 хв), відповідачем вказано, що пояснень не може бути надано, що позивач може оскаржити рішення в судовому порядку. На інших відеозаписах зафіксовано розмову патрульних з позивачем. На 7 відеозписі тривалістю 02:00 хв зафіксовано момент зупинки транспортного засобу позивача, час зупинки на відео реєстраторі 21.01 година. Згідно долученого відеозапису підсвідка була справною, номерний знак машини видимий повністю, також після сигналу патрульної поліції, позивачем ввімкнено аварійну сигналізацію, ввімкнено покажчик повороту праворуч та зупинено транспортний засіб (41 секунда відеозапису).
Згідно зі ст. ст. 6, 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім цього відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи у формі зупинення транспортного засобу.
Відповідно до ч. 2 ст. 31 Закону України «Про національну поліцію» під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов'язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.
В ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» передбачено перелік підстав, за яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби.
Згідно долученого відеозапису у відповідача були відсутні правові підстави для зупинки транспортного засобу позивача.
Таким чином, згідно відеозаписів інспектором визнано факт освітлення заднього державного реєстраційного номерного знаку, проте зазначено про «недостатню освітленість», відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, оскільки ПДР України не містить заборони водію керувати транспортним засобом з недостатньо освітленим номерним знаком, а тому не доведено правових підстав для складення постанови.
Окрім цього позивачу не було роз'яснено права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП та не запропоновано надати пояснення, працівником поліції проігноровано пояснення та заперечення позивача з приводу справності підсвідки заднього номерного знаку, що підтверджується безпосередньо відеозаписом.
Таким чином в ч. 2 ст. 122 КУпАП не передбачено відповідальність за порушення правил експлуатації транспортного засобу з недостатньо освітленим державним номерним знаком.
В постанові вказано на порушення позивачем п.9.9. б ПДР України, яким передбачено, що аварійна сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.
Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Таким чином у разі притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення двох правопорушень відповідач зобов'язаний законодавством накласти стягнення за кожне з них окремо.
Отже всупереч ст. 36 КУпАП на позивача складено одну постанову за два правопорушення у виді невідповідності зовнішніх освітлювальних приладів конструкції транспортного засобу та не ввімкнення аварійної сигналізації при зупинці транспортного засобу на вимогу поліції.
При цьому з відеозапису вбачається, що відповідачем визнано обставину що номерний знак освітлено, при цьому в відзиві вказано, що причиною зупинки транспортного засобу неосвітлений у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості номерний знак.
В ч. 5 ст. 121 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком.
Заборона керувати транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком встановлено в п. 2.9 ПДР.
В постанові відповідача не вказано на застосування п. 2.9 ПДР та ч. 5 ст. 121 КУпАП під час його ухвалення, про порушення позивачем зазначених положень законодавства.
Таким чином законодавтсвом не встановлено відповідальність за керування транспортним засобом за умови недостатньої освітленості номерного знаку.
Оскаржувана постанова складена із зазначенням кількох правопорушень, всупереч обов'язку відповідача за ст. 36 КУпАП.
При цьому відповідачу було однозначно відомо про його обов'язок скласти окрему постанову за кожним правопорушенням позивача, оскільки в письмовому запереченні представника відповідача вказано, що щодо позивача було складено постанову за ст. 130 КУпАП.
У відповідності до абзацу «в», п. 2.9 ПДР України, водію забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим у Державтоінспекції, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що неосвітлений ( в темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Відповідно до п. 10 Розділу IV Наказу МВС від 06.11.2015 № 1376 «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення у ній зазначаються, зокрема у графі «установив» - число, місяць, рік, час та місце вчинення адміністративного правопорушення, а також обставини і суть правопорушення, установлені при розгляді матеріалів адміністративної справи.
Отже в постанові про накладення адміністративного стягнення повинно бути точно встановлено фактичні обставини правопорушення, що відповідають диспозиції статей КУпАП, в яких вказані об'єктивні ознаки адміністративних правопорушень та правова кваліфікація, суть правопорушення щодо недотриманням положення закону, яким встановлено обов'язок для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, положення закону, якому суперечить неправомірна дія особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Необхідно особливо відзначити, що не зазначення в постанові про накладення адміністративного стягнення фактичних обставин, суті правопорушення, положення закону, якому суперечить неправомірна дія особи, яка притягається до адміністративної відповідальності позбавляє відповідну особу можливості реалізувати право на захист.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
В оскаржуваній позивачем постанові не вказано на фактичні обставини правопорушення, його суть і положення закону, якому суперечить неправомірна дія особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Отже відповідачем не виконано його обов'язки.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
При ухваленні постанови інспектором патрульної служби повинно бути з'ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже відповідач зобов'язаний довести наявність правових підстав для реалізації ним компетенції щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, однак відповідачем не зазначено доводів про наявність правових підстав і належних доказів щодо зупинки транспортного засобу позивача.
Отже позов обґрунтовано належними правовими підставами, а тому він підлягає до задоволення.
В п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП вказано, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення
В ст. 293 КУпАП вказано, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
В п. 3 ст. 286 КАС України вказано, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Відповідно до зазначеного суд, -
адміністративний позов задовольнити;
скасувати постанову інспектора патрульної поліції в Івано-Франківській області лейтенанта поліції Грицишин Михайла Ярославовича серії ЕАК №2379761 від 12.04.2020 року, закрити справу про відповідне адміністративне правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом 10 днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Головуючий суддя Бородовський С.О.