Справа№938/94/21
Провадження № 2/938/76/21
05 травня 2021 року селище Верховина
Верховинський районний суд Івано-Франківської області
в складі:
головуючого судді Джуса Р.В.,
з участю:
секретаря судового засідання Фурманюк В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»
до відповідача ОСОБА_1
про стягнення 51419,61грн,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Обставини справи.
Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до Верховинського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 25.09.2014 в сумі 51419,61грн.
Ухвалою судді від 09.03.2021 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 25.03.2021.
Представник позивача АТ КБ "ПриватБанк" в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, подав заяву про розгляд справи без участі уповноваженого представника банку, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить позов задовольнити. Не заперечив проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 25.03.2021 не з'явився, причин неявки не повідомив, про день, час та місце судового засідання належним чином повідомлявся, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Причин неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не подав.У зв'язку з цим розгляд справи було відкладено на 15.04.2021.
В судове засідання 15.04.2021 відповідач не з'явився, про день, час та місце судового засідання належним чином повідомлявся. Поштове відправлення із судовою повісткою про виклик ОСОБА_1 в судове засідання на 15.04.2021 повернулося на адресу суду без вручення адресату, та із відміткою поштової установи «адресат відсутній за вказаною адресою».
Наступне судове засідання, з цих підстав, було відкладено на 05.05.2021. Відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України відповідача було повідомлено про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
В судове засідання 05.05.2021 відповідач ОСОБА_1 повторно не з'явився, про день, час та місце судового засідання належним чином повідомлявся, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Причин неявки суду не повідомив.
Відповідно до положень ч.4 ст.223 ЦПК України, законодавцем визначено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Частиною 1 статті 280 ЦПК України визначено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до положень статті 281 ЦПК України, про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Оскільки відповідач, будучи належно повідомлений про час і місце розгляду справи, в судові засідання не з'явився повторно, про причини неявки до суду і поважність цих причин суду не повідомив, відзиву на позов не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд постановив провести заочний розгляд справи №938/32/21 та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Щодо клопотання позивача про огляд вебсайту, яке долучено до позовної заяви, а саме про огляд та фіксування змісту розділу 2.1.1 Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному вебсайті АТ КБ "Приватбанк» за посиланням https://privatbank.ua/terms та доступні за наступним шляхом: "Архів договорів", перейти за посиланням "більше", обрати сторінку №4, повний текст за посиланням "Повний договір (актуальний на 01.09.2017)", розділ 2.1.1 знаходиться на сторінках 255-277 повного договору, то таке не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
За приписами ч.1 ст.76 ЦК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.85 ЦПК України письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.
Положеннями ч.7 ст.85 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста.
Позивачем до позову додані роздруковані Умови та Правила надання банківських послуг, що діяли на момент підписання договору, а саме витяг, як зазначено позивачем в позові, що містять, в тому числі, розділ 2.1.1, які досліджені судом під час розгляду справи, а необхідність встановлення та фіксування змісту таких Умов та Правил через їхній огляд на вебсайті позивачем в клопотанні не обґрунтована та судом не вбачається.
Правова позиція позивача.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що ОСОБА_1 звернувся до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву б/н від 25.09.2014.
Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання Банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Відповідач ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідача у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому вигляді, а також наказом Банку про їх затвердження.
Відносини між банком та клієнтом, які регулюються Договором про надання банківських послуг можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (www.privatbank.ua) або інший інтернет/SMS-ресурс, зазначений банком.
При укладенні кредитного договору сторони керувалися ч.1 ст.634 ЦК України, якою передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керується п.2.1.2.3, 2.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі яких відповідач при укладенні Договору дав свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку.
Станом на 12.11.2020 у відповідача виникла заборгованість, яка становить 51419,61грн. Користуючись своїм правом позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 51419,61грн, з яких: 40865,87грн -заборгованість за тілом кредита; 10553,74грн -заборгованість за простроченими відсотками.
Просить, заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості у зазначеній вище сумі і судових витрат задовольнити в повному обсязі.
Правова позиція відповідача.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, відзиву на позов чи будь-яких письмових пояснень по суті спору не подав.
Фактичні обставини встановлені судом.
Судом встановлено, що 25.09.2014 відповідачем заповнена та підписана Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, за якою відповідач висловив згоду, що дана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг складають між відповідачем та Банком договір про надання банківських послуг (а.с. 16).
До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку ресурс https://privatbank.ua/terms (а.с.17, 18-42).
Відповідно до довідки Банку (без реквізитів) відповідачу в межах підписаного договору про надання банківських послуг №б/н від 25.04.2014 видано 19.01.2009 кредитку картку НОМЕР_1 зі строком дії до 12/11 року та в подальшому 05.07.2018 картку було перевипущено за № НОМЕР_2 з терміном дії до 06/22 (а.с. 15).
Згідно довідки Банку (без реквізитів) про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н) ОСОБА_2 19.01.2009 було здійснено старт карткового рахунку по картці НОМЕР_1 . 05.07.2018 було встановлено кредитний ліміт у розмірі 10000,00грн, який протягом всього часу користування карткою декілька разів змінювався, а саме: 28.07.2018 кредитний ліміт збільшено до 14960,00,00грн; 28.07.2018 - кредитний ліміт зменшено до 10000,00грн; 28.07.2018 - кредитний ліміт зменшено до 15000,00грн; 31.07.2018- кредитний ліміт збільшено до 20000,00грн; 23.09.2018- кредитний ліміт збільшено до 30000,00грн; 24.09.2018 - кредитний ліміт збільшено до 40000,00грн; 24.09.2018 - кредитний ліміт зменшено до 29460,00грн; 24.09.2018 - кредитний ліміт зменшено до 5000,00грн; 24.09.2018- кредитний ліміт зменшено до 4000,00грн; 24.09.2018 -кредитний ліміт збільшено до 6000,00грн; 24.09.2018 -кредитний ліміт збільшено до 26860,00грн; 24.09.2018 -кредитний ліміт збільшено до 47000,00грн; 21.02.2019 -кредитний ліміт зменшено до 46020,00грн; 15.03.2019 -кредитний ліміт зменшено до 45040,00грн; 13.04.2019 -кредитний ліміт зменшено до 44682,00грн; 15.04.2019 -кредитний ліміт зменшено до 44244,72грн; 16.04.2019 -кредитний ліміт зменшено до 44244,72грн; 20.04.2019 -кредитний ліміт зменшено до 43503,00грн; 21.04.2019 -кредитний ліміт збільшено до 43510,00грн; 22.04.2019 -кредитний ліміт зменшено до 43510,00грн; 18.03.2019 -кредитний ліміт зменшено до 42803,04 грн; 31.03.2019 -кредитний ліміт зменшено до 42800,29 грн; 19.05.2020 -кредитний ліміт зменшено до 42800,29грн; 01.06.2020 кредитний ліміт зменшено до 0,00грн (а.с. 14).
За випискою з карткового рахунку відповідача за період з 20.01.2009 по 01.10.2020 відповідач користувався кредитними коштами Банку, періодично сплачуючи заборгованість за наданим кредитом (а.с. 52-57).
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 12.11.2020 року становила 51419,61 та включала в себе: 40865,87 - заборгованість за тілом кредиту, 40865,87грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 00,00грн - заборгованість за нарахованими відсотками, 10553,74грн - заборгованість за простроченими відсотками, 00,00грн - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, 00,00грн - нарахована пеня, 00,00грн - нараховано комісії (а.с.12-13).
Оцінка суду.
Як вбачається із позовної заяви, спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу невиконання зобов'язань ОСОБА_1 за договором про надання банківських послуг від 25.09.2014, отже є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, у тому числі, договори та інші правочини. Отже, вказаний вище договір породив певні права та зобов'язання сторін.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. З огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Приписами ч.1 ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як зазначає позивач, внаслідок невиконання своїх зобов'язань за кредитним договором, у відповідача виникла заборгованість перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК», яка відображена у розрахунку заборгованості за кредитним договором №б/н. Станом на 12.11.2020 року заборгованість становить 51419,61 та включала в себе: 40865,87 - заборгованість за тілом кредиту, 40865,87грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 00,00грн - заборгованість за нарахованими відсотками, 10553,74грн - заборгованість за простроченими відсотками, 00,00грн - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, 00,00грн - нарахована пеня, 00,00грн - нараховано комісії
На підтвердження позовних вимог, в тому числі їх розміру і порядку нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 08.07.2013, позивач надав суду Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна контракт», «Універсальна Голд» та Витяг з Умов і правил надання банківських послуг в ПриватБанку.
Разом з тим у заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку від 25.09.2014 процентна ставка не зазначена.
Позивач також вказує, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідач при укладенні договору надав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.
При цьому, з долучених позивачем доказів вбачається, що вказані тарифи та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку відповідачем підписані не були. Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів).
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено також у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).
Оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» з часу виникнення спірних правовідносин, до моменту звернення до суду із вказаним позовом, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Отже, суд дійшов переконання, що у задоволенні позову про стягнення з відповідача 10553,74грн -заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит слід відмовити, у зв'язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині, через відсутність передбаченого обов'язку відповідача по їх сплаті.
Відповідна правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року №342/180/17.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 зробила наступний висновок. Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Також Велика Палата Верховного Суду вказала, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).
Разом з цим, існування зобов'язальних відносин між позивачем та відповідачем є безспірним, з тих підстав, що факт руху грошових коштів на картковому рахунку відповідача позивач підтвердив випискою за договором за період з 20.01.2009 по 01.10.2020, а також довідкою про картки видані відповідачу відповідно до укладеного між сторонами кредитного договору, терміном дії яких не закінчився станом на час звернення з позовом до суду.
Оскільки згідно розрахунку заборгованості за договором б/н від 25.09.2014 наданого позивачем, у ОСОБА_1 виникла поточна заборгованість за вказаним кредитом в сумі 40865,87грн, яка змінювалась, погашалась та зростала, що дає підстави для висновку про те, що він дійсно отримав кредитні кошти.
Відтак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також приймаючи до уваги вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Відповідно до вимог ч. 3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість в розмірі 17750,27грн, яка відповідає заборгованості за тілом кредиту. У задоволенні решти позовних вимог, слід відмовити.
Судові витрати.
Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1793,30грн.
Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.09.2014 в сумі 40865 гривень 87 копійок (сорок тисяч вісімсот шістдесят п'ять гривень вісімдесят сім копійок).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити за їх безпідставністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1804 гривні 09 копійок (одна тисяча вісімсот чотири гривні вісімдесят вісім копійок).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області або безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570,
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: село Гринява Верховинського району Івано-Франківської області; персональний ідентифікаціний номер НОМЕР_3 .
Повне рішення складено 11.05.2021.
Суддя Джус Р.В.