Справа № 202/6010/19
Провадження № 2/202/113/21
30 березня 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Кухтіна Г.О.
за участю секретаря - Калантаєнко Д.В.
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), третя особа: Служба у справах дітей Дніпропетровської обласної ради (49000, м. Дніпро, пр. О. Поля, буд 83/1), про визначення місця проживання дитини, -
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , за результатами розгляду якої просила визначити місце проживання доньки ОСОБА_4 разом з нею. Заявлена вимог була обґрунтована поганим впливом відповідача на розвиток та психіку дитини через вживання наркотичних засобів, зловживання алкоголем, здійснення насильства у сім'ї.
Відповідач та третя особа у судове засідання, повідомлені належним чином про дату та час розгляду справи, не з'явились, причини неявки суду не повідомили.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
16.09.2019 дану справу прийнято до провадження, призначено підготовче судове засідання.
13.02.2020 закрито підготовче засідання, справа призначена до розгляду.
Під час розгляду справи судом розглянуто клопотання/заяви, заслухано пояснення та заперечення позивача, досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
30.03.2021 складено вступну та резолютивну частини рішення.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Відповідно до копії рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2019, шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , зареєстрований 22.12.2007 Індустріальним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської, актовий запис № 127926, які мають спільну дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - розірвано. Повернено позивачці дошлюбне прізвище « ОСОБА_2 ».
Згідно копії висновку ст. дільничного офіцера поліції СП АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 28.06.2019, відносно ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства по відношенню до ОСОБА_5 ).
Окрім того, судом встановлено, що дитина ОСОБА_4 проживає разом із матір'ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , де створені усі умови для проживання, відпочинку та розвитку дитини.
ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ст. 141 СК України мати та батько мають рівні права та обов'язки по відношенню до дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав по відношенню до дитини.
Стаття 142 СК України зазначає, що діти мають рівні права та обов'язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.
Стаття 150 СК України визначає, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Відповідно до вимог ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
В статті 153 СК України визначено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Частиною 2 ст. 155 СК України визначено, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Вирішення батьками питання про виховання дитини регулюється ст. 157 СК України. Відповідно до норми зазначеної статті, той з батьків, що проживає окремо від дитини, зобов'язаний приймати участь в її вихованні та має право та особисте спілкування з нею. Крім того, той із батьків, з ким проживає дитина, не має права чинити перешкоди тому із батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та приймати участь у її вихованні.
Таким чином, питання виховання дитини батьки вирішують спільно, мати й батько зобов'язані брати участь у вихованні своєї дитини і мають право на особисте спілкування з донькою.
Відповідно до ч. 2 ст. 159 СК України, суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Також, відповідно до ст.ст.11, 15 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.89 (ратифікована Україною 27.02.91, дата набуття чинності для України 27.09.91) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя.
Відповідно до абз. 2 принципу 7 Декларації прав дитини від 20.12.1959, затвердженої Резолюцією 1386 (XIV) Генеральної Асамблеї ООН, найкраще забезпечення інтересів дитини повинно бути керівним принципом для тих, на кого покладається відповідальність за його освіту та навчання, ця відповідальність передусім покладається на її батьків.
У частині 2 ст. 1 Європейської конвенції про здійснення прав дітей записано: «предметом цієї Конвенції є підтримка - у найвищих інтересах дітей - їхніх прав...».
Згідно із ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Виходячи із зазначених судом вище норм, а також, встановлених в ході розгляду обставин справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Так, згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно положень ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 19, 141, 142, 150, 153, 155, 159, 161 СК України, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Принципом 7 Декларації прав дитини Резолюція 1386 (XIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959, ст. ст. 1-4, 10, 12, 13, 76-89, 95, 141, 258, 259, 264, 265, п. 15, п. п. 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), третя особа: Служба у справах дітей Дніпропетровської обласної ради (49000, м. Дніпро, пр. О. Поля, буд 83/1), про визначення місця проживання дитини, - задовольнити.
Визначити місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем мешкання її матері ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 768,40 гривень.
Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 09 квітня 2021 року.
Суддя Г.О. Кухтін