Справа № 202/6085/20
01 квітня 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Кухтіна Г.О.
за участю секретаря - Калантаєнко Д.В.
представника позивача - адвоката Россіхіної А.В.
відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про поділ спільного майна подружжя, -
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач звернувся до суду із позовною заявою, за змістом якого просив здійснити поділ квартири АДРЕСА_3 (далі - квартира) та визнати за ним право власності на 1/2 частини вказаної квартири. Заявлена вимога була обґрунтована тим, що спірна квартира була придбана позивачем, на ім'я відповідачки, за час перебування сторін у шлюбі. Після розірвання шлюбу вказану квартиру позивач залишив для проживання відповідача разом із їхнім сином. Однак, з квітня 2020 року відповідач перешкоджає позивачу у побаченнях та спілкуванні з сином, останній, шляхом подання даного позову до суду має на меті отримати безперешкодний доступ до належної йому частки квартири де проживає його син.
Представник позивача у судовому засіданні вимоги підтримала, просила задовольнити.
Заперечуючи повністю проти задоволення позовних вимог, відповідач надала відзив за змістом якого вказала, що позивач постійно вчиняв відносно неї насилля, як фізичне так і моральне. Вважала, що квартира має залишитись дитині. Щодо обставин набуття права власності на спірну квартиру, зазначених у позові, не заперечувала.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
11.11.2020 відкрито провадження та призначено судове засідання.
31.12.2020 судом отримано відзив на позов.
22.10.2020 ухвалою суду було відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи, заслухано позицію сторін.
01.04.2021 ухвалено рішення.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
У відповідності до копії рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.10.2019 шлюб, зареєстрований 19.07.2013 в Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції в Автономній Республіці Крим під актовим записом №344 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розірвано.
Окрім того, за вказаним рішенням суду також встановлено, що сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до копії договору купівлі-продажу нерухомого майна, 16.03.2019 посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кучмій Н.В., відповідач купила спірну квартиру.
Таким чином, судом встановлено, що квартира була придбана за час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі.
Щодо наданих стороною відповідача доказів на підтвердження застосування до неї зі сторони позивача фізичного насилля (медична документація) суд зазначає, що враховуючи предмет спору (поділ спільного майна подружжя), надані докази не стосуються предмету позову, а тому судом відхиляються.
ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
За загальним правилом статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Належність майна до об'єктів права спільної сумісної власності визначено статті 61 СК України, згідно з частиною третьою якої якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Норма частини третьої статті 61 СК України кореспондує частині четвертій статті 65 СК України, яка передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
За таких обставин за нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об'єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору - інтереси сім'ї, а не власні, не пов'язані з сім'єю інтереси одного з подружжя.
Такий же висновок застосування норм матеріального права викладено в постанові Верховного Суду України від 24.05.2017 у справі № 6-843цс16.
Отже, спірне нерухоме майно набуте подружжям під час перебування у шлюбі, належить сторонам на праві спільної сумісної власності, а тому воно підлягає поділу між ними в рівних частинах.
Враховуючи, що подружжям за час перебування у шлюбі було набуто спірну квартиру, питання компенсації, зменшення частки права власності перед судом не ініціювалось, суд приходить до висновку, що кожна із сторін має право на 1/2 спірної квартири.
Керуючись ст. ст. 60-71, СК України, ст. 365 ЦК України, статтями 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про поділ спільного майна подружжя, - задовольнити частково.
Визнати квартиру АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1696128512101, об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 .
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 09 квітня 2021 року.
Суддя Г.О. Кухтін