Справа № 212/2501/21
3/212/872/21
12 травня 2021 року м. Кривий Ріг
Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Чайкін І.Б., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка надійшла з ВІДДІЛЕННЯ ПОЛІЦІЇ № 3 КРИВОРІЗЬКОГО РАЙОННОГО УПРАВЛІННЯ ПОЛІЦІЇ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, не працює, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 19.03.2021 року серії ВАБ № 545888, громадянка ОСОБА_1 , 19 березня 2021 року о 12.50 годині за адресою: місто Кривий Ріг, мкрн. 4-й Зарічний буд. 20А біля торгівельного комплексу «ДИВОЦТВІТ», реалізовувала рибу з рук, у невстановленому для торгівлі місці ,своїми діями вчинила правопорушення передбачене ч. 1 ст. 160 КУпАП.
Положеннями ст.ст. 245, 280 КУпАП визначено: завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, тобто, поліцейського, який в даному випадку провів перевірку та склав протокол.
Диспозиція ч.1 ст.160 КУпАП має бланкетний характер і відсилає до Постанови Кабінету Міністрів від 15.06.2006 року №833 про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, за порушення якого і настає адміністративна відповідальність за вищевказаною статтею.
У відповідності до ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Незважаючи на вимоги ч.2 ст.251 КУпАП та вищевказані рішення ЄСПЛ, які, згідно з ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», протокол про адміністративне правопорушення, який визначає межі судового розгляду і є доказом по справі, всупереч вимогам ст.256 КУпАП, не містить відомостей стосовно об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.160 КУпАП, щодо зазначення конкретних фактів порушення ОСОБА_1 приписів Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів.
Крім того, з матеріалів справи слідує, що працівниками поліції не встановлено самого факту торгівлі, оскільки в справі відсутні докази придбання будь-ким товару у ОСОБА_1 , зокрема, в протоколі про адміністративне правопорушення не свідків скоєння правопорушення.
В якості доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 160 КУпАП до суду наданий лише протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 454888 від 19.03.2021 року, розписку ОСОБА_1 про отримання риби на зберігання, копію паспорту громадянки України.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Положеннями ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25).
У відповідності до положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 284 КУпАП, при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП, виноситься постанова про закриття справи.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що у даному випадку вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП не знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду, а отже провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 40-1, 160 ч.1, 283-284 КУпАП, суддя,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 160 КупАП закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя: І. Б. Чайкін