Справа № 200/2049/16-к
Провадження № 1-кс/932/1796/21
11 травня 2021 року слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, -
28.04.2021 року до слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська звернувся представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 із клопотанням про скасування арешту майна, а саме автомобіля марки «VOLKSWAGEN CC», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
В обгрунтування заявленого клопотання зазначає, що ОСОБА_3 є власником вищевказаного автомобіля, такий вона придбала 05.12.2015 року за договором купівлі-продажу ТСЦ 6341/1/28 . Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11.10.2019 року на вказаний автомобіль накладено арешт в межах кримінального провадження № 12015040640002860 від 12.07.2015 року за ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 357 КК України.
Ухвали слідчого судді, якою накладено арешт представник до клопотання не надає.
У клопотанні вказує, що потерпілим у кримінальному провадженні є ОСОБА_5 , який звертався до суду із позовом про витребування автомобіля із володіння ОСОБА_3 , однак в такому йому було відмовлено. Дане судове рішення залишено без змін судом апеляційної інстанції.
Зазначає, що у кримінальному провадженні жодній особі не було повідомлено про підозру, а також сплив строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, що є підставою для закриття кримінального провадження.
Вважає, що на даний час відпала потреба в арешті майна, а тому просить його скасувати.
29.04.2021 року о 10.45 год. заявником надіслано на електронну адресу суду клопотання про проведення судового засідання з розгляду даного клопотання в режимі відеоконференції.
До моменту вирішення вказаного клопотання, цього ж дня, о 13.37 год. заявником надіслано на електронну адресу суду клопотання про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності, оскільки представник буде зайнятий в іншому судовому засіданні.
З врахуванням останнього клопотання, питання щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції втратило свою актуальність та слідчим суддею не вирішувалось.
В судове засідання заявник не з'явився, як вже було зазначено подав клопотання, яким розгляд справи просив проводити за його відсутності.
Слідчий в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив.
Неявка осіб не перешкоджає розгляду клопотання по арешт майна, а тому слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд клопотання за відсутності учасників.
На підставі ч. 4 ст 107 КПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Ознайомившись із доводами клопотання та доданими матеріалами, слідчим суддею встановлено наступне.
Оскільки копія ухвали слідчого судді, якою накладено арешт не була доданою до клопотання, слідчий суддя ознайомився із такою в Єдиному реєстру судових рішень.
Так, ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11.10.2019 року накладено арешт на автомобіль марки «VOLKSWAGEN CC», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Із вказаної ухвали вбачається, що у провадженні СВ Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015040640002860 від 12.07.2015, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 357 КК України.
11.07.2015 до Бабушкінського РВ надійшла заява від гр. ОСОБА_5 , 1984 р.н., про те, що 11.07.2015 близько 20 гоидн 00 хвилин невстановлена особа знаходячись біля будинку №42 по вулиці Запорізьке шосе, Бабушкінського (Шевченківського) району в м. Дніпропетровськ (Дніпро), незаконно заволоділа транспортним засобом гр. ОСОБА_5 , а саме: легковим автомобілем VOLKSWAGEN «CC» 2012 року випуску, коричневого кольору, кузов № НОМЕР_2 , д.н. НОМЕР_3 та свідоцтвом про реєстрацію вищевказаного автомобіля, тим самим спричинила останньому матеріальну шкоду.
11.07.2015 він залишив у вищезазначеній квартирі свої документи (паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків на ім'я ОСОБА_5 , газовий пістолет з дозволом на носіння та зберігання, ключі від автомобіля марки VOLKSWAGEN «CC» 2012д.н.з. НОМЕР_3 , водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_5 , технічний паспорт на казаний автомобіль) та сумісно зі своїм знайомим поїхали до центру міста Дніпро.
В цей день ОСОБА_5 , повернувся до вищевказаної квартири та виявив відсутність своїх документів, які знаходились у даній квартирі (паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків на ім'я ОСОБА_5 , газовий пістолет з дозволом на носіння та зберігання, ключі від автомобіля марки VOLKSWAGEN «CC» 2012д.н.з. НОМЕР_3 , водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_5 , технічний паспорт на казаний автомобіль), а також відсутність свого автомобілю марки «VOLKSWAGEN «CC» 2012 року випуску, коричневого кольору, кузов № НОМЕР_2 , д.н. НОМЕР_3 , який він поставив па стоянку розташовану напроти буд. АДРЕСА_1 10.07.2015 року.
Як вказано в ухвалі, на даний час, автомобіль марки VOLKSWAGEN «CC» 2012 року випуску, коричневого кольору, кузов № НОМЕР_2 , на номера первинної реєстрації, а саме НОМЕР_4 знаходиться у розшуку.
Згідно довідки з Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області вищезазначений автомобіль був неодноразово знятий з реєстрації та поставлений на облік нового власника.
Осатаній раз автомобіль марки VOLKSWAGEN «CC» 2012 року випуску, коричневого кольору, кузов № НОМЕР_2 був поставлений на облік 05.12.2015 року гр. ОСОБА_3 у ТСЦ №6347 з реєстрації обліку для реалізації та видано постійний державний номерний знак НОМЕР_1 .
Як було зазначено слідчим суддею, вищезазначений автомобіль марки VOLKSWAGEN «CC» 2012 року випуску, коричневого кольору, кузов № НОМЕР_2 у кримінальному провадженні № 12015040640002860 є речовим доказом, а тому підлягає арешту.
Окрім цього, як вбачається із наданих матеріалів, між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 тривали спори щодо автомобіля, який попередньо був викрадений у потерпілого та в кінцевому підсумку зареєстрований за останньою.
Суди відмовили у витребуванні автомобіля на користь потерпілого, мотивуючи це тим, що правочини, зокрема договір за яким ОСОБА_3 придбала транспортний засіб у ОСОБА_6 , від імені якого діяв ОСОБА_7 , є виконаним та недійсним не визнавався.
Також, за даними системи документообігу суду «Д-3», слідчим суддею встановлено, що ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.01.2021 року відмовлено у клопотанні прокурора про закриття кримінального провадження № 12015040640002860 від 12.07.2015 року у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для скасування арешту майна, слідчий суддя зазначає таке.
Статтею 131 КПК України, передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасований за клопотанням власника майна за умови, що останній доведе, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладений необґрунтовано.
Виходячи з вказаної процесуальної норми, саме на заявника покладається обов'язок довести ті обставини, які можуть стати підставою для скасування арешту.
Отже, власник майна повинен навести докази того, що на цій стадії розслідування втратив свою актуальність вищезазначений захід забезпечення або ж під час його застосування таке рішення прийняте безпідставно, тобто без урахування певних суттєвих обставин.
Незважаючи на вказане, заявником не наведено достатніх доводів на підтвердження поданого клопотання.
Так, автомобіль первинно належав ОСОБА_5 та був в останнього викрадений.
Таким чином, автомобіль був об'єктом протиправного посягання, тобто відповідає критеріям речового доказу, а отже, з метою забезпечення його збереження об'єктивно підлягав арешту, що і було зазначено в ухвалі слідчого судді від 11.10.2019 року.
Цивільно-правові спори щодо права власності на автомобіль не спростовують висновків, що первинно такий протиправно вибув із власності потерпілого, і не зважаючи на ймовірну добросовісність останнього набувача, арешт скасуванню не підлягає, оскільки досудове розслідування не завершено, а отже і потреба в арешті майна не відпала.
З врахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що заявлене клопотання є безпідставним та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 2, 7, 98, 131, 132, 170, 174, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
в задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1