Справа № 199/2223/21
(1-кс/199/613/21)
іменем України
12 травня 2021 року м. Дніпро
Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , при секретареві ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро клопотання слідчого СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Зугдіді, Республіка Грузія, громадянина Грузії, офіційно не працевлаштованого, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 13.02.2019 Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська за ч.1 ст.185 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 грн; -
якому 07.05.2021 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_7 ,
слідчого ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4 ,
Відповідно до клопотання слідчого СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 від 11.05.2021, погодженого з повноважним прокурором, ставиться питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтоване тим, що 25.06.2020 року, приблизно о 08:52 годині, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився на території торгового ринку «Воронцовський», який розташований за адресою пр.Мануйлівський, 65 у м.Дніпро.
Далі, Кадзанаіа Іаго, продовжуючи перебувати на території вказаного торгового ринку, побачив автомобіль марки «CADILLAC ESCALSDE» д.н.з. НОМЕР_1 , в салоні якого знаходився потерпілий ОСОБА_9 , котрий зупинився біля торгового кіоску, який розташований на території торгового ринку «Воронцовський», що за адресою пр.Мануйлівський, 65 у м.Дніпро та вийшов з вказаного автомобілю і пішов до продуктового відділу торгового ринку.
Розуміючи, що салон вищевказаного автомобіля є місцем тимчасового зберігання особистих речей (сховище), дверцята, якого зачинені на електронну сигналізацію, що перешкоджає вільному доступу сторонніх осіб у середину автомобіля у Кадзанаіа Іаго раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, що знаходилось в салоні автомобіля марки «CADILLAC ESCALSDE» д.н.з. НОМЕР_1 та належало потерпілому ОСОБА_9 .
Після цього, ОСОБА_4 , 25.06.2020 року, приблизно о 08:59 годині, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, підійшов до автомобілю марки «CADILLAC ESCALSDE» д.н.з. НОМЕР_1 , попередньо відчинивши його невстановленим під час досудового розслідування електронним пристроєм та відчинив передні водійські двері автомобілю марки «CADILLAC ESCALSDE» д.н.з. НОМЕР_1 , і діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно, повторно із ніші між передніми сидіннями автомобілю «CADILLAC ESCALSDE» д.н.з. НОМЕР_1 викрав барсетку чорного кольору потерпілого ОСОБА_9 , в якій знаходились грошові кошти в сумі 120000 грн. та 50000 доларів США, вартість 1 долара США становить відповідно до курсу валют Національного банку України станом на 25.06.2020, 26.69 грн., що в перерахунку становить 1334500 грн., та зник з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальний збиток на загальну суму 1384500 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, а саме: у таємному викладенні чужого майна(крадіжка), поєднана з проникненням у інше сховище у особливо великих розмірах.
В судовому засіданні прокурор та слідчий просили задовольнити клопотання та обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики передбачені пунктами 1, 3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 просив не застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Слідчому судді пояснив, що жодним чином досудовому розслідуванню кримінального провадження не перешкоджатиме, має позитивну характеристику за місцем мешкання. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час.
Вислухавши думки учасників судового розгляду, вивчивши подане клопотання та надані слідчим матеріали, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 , приходжу до наступних висновків.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020040630000959 від 26.06.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, зафіксовано, що своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальний збиток на загальну суму 1384500 гривень. Умисні дії ОСОБА_4 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше сховище у особливо великих розмірах, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України.
07.05.2021 року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України
Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні №1-р/2017 від 23 листопада 2017 року, тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом, пов'язаним із позбавленням особи свободи, який полягає в примусовій ізоляції підозрюваного, обвинуваченого шляхом поміщення його в установу тримання під вартою на певний строк із підпорядкуванням режиму цієї установи.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Частиною 1 статті 194 КПК України на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
- чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
- чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;
- чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК України приводить слідчого суддю до висновку, що на вказаному етапі досудового розслідування суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Отже на початковій стадії розслідування, що має місце у даному випадку, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слідчий суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
Тримання під вартою відповідно до статті 5 § 1 (с) має бути пропорційним заходом для досягнення зазначеної мети (Ladent проти Польщі, §§ 55-56).
Постанова про тримання під вартою повинна містити конкретні підстави і встановлювати точну тривалість такого заходу (Meloni проти Швейцарії, § 53).
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов'язаний розглянути альтернативні заходи забезпечення явки особи до суду (Idalov проти Росії § 140). Це положення проголошує не тільки право на «розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження», але також встановлює, що «звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання» (Khudoyorov проти Росії, § 183; Lelievre проти Бельгії, § 97; Shabani проти Швейцарії, § 62).
Отже, суд повинен розглянути можливість застосування менш інтрузивних заходів, ніж тримання під вартою (Ambruszkiewicz проти Польщі, § 32).
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Як роз'яснив, ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону; пам'ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч. 1 ст. 194 КПК України, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження; враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ); зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК України. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»); ретельно перевіряти дотримання уповноваженими органами вимог статей 207-213 КПК у випадках затримання особи без ухвали слідчого судді, суду.
Факти та інформація з приводу наявності обґрунтованої підозри, встановлені на підставі наступних доказів: витягу з ЄРДР; Проведеним оглядом місця події в період часу з 10.40 - 11.00 год. 25.06.2020 року - відкритої ділянки місцевості, яка розташована на території торгового ринку «Воронцовський», що за адресою пр. Мануйлівський, 65 у м. Дніпро, де в ході огляду з внутрішньої поверхні водійських дверей автомобілю марки «CADILLAC ESCALSDE» д.н.з. НОМЕР_1 , виявлено та вилучено 13 слідів папілярних візерунків, які упаковано та опечатано до паперового конверту. Згідно перевірки слідів рук за обліком, встановлено, що п'ять слідів пальців рук залишені вказівним, мізинцем та безіменним пальцями лівої руки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вилученим 27.06.2020 року на підставі запиту у порядку ст.93 КПК України відеозаписом з камер відеоспостереження, які розташовані на території торгового ринку «Воронцовський», який розташований за адресою пр.Мануйлівський, 65 у м.Дніпро.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Оцінивши в сукупності всі наведені вище обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту, враховуючи, що відомості внесено до ЄРДР за ч.5 ст.185 КК України, буде співмірним, відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які встановлені при застосуванні запобіжного заходу, відповідає особі підозрюваного ОСОБА_4 та тяжкості висунутої йому підозри і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст.110,131,132,176,177,178,181,183,184,186,193,ч.4 ст.194, ст.ст.195, 196, 197, 369-372 КПК України, суд,
У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у кримінальному провадженні № 12020040630000959 від 26.06.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , на строк до 10.07.2021 включно.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прибувати за кожною вимогою до слідчого СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, прокурора або суду.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з 20:00 години вечора до 06:00 години ранку на строк до 10.07.2021 включно.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу внутрішніх справ, який здійснює кримінальне провадження - ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, який повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчого.
По закінченню цього строку та за відсутністю клопотання прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.199 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід та обов'язок вважається скасованим.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
12.05.2021