Справа № 199/3023/21
(3/199/1686/21)
іменем України
12 травня 2021 року місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Щербина-Почтовик І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП - НОМЕР_1 , не працюючого, проживаючого у квартирі АДРЕСА_1 ,
- який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
01.04.2021 року о 19:00 годині в м. Дніпрі по вул. Донецьке Шосе, 19А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Мопед Хонда Діо 27» номер рами НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання, будучи належним чином сповіщеним про дату та час розгляду справи ОСОБА_1 не з'явився, будь - яких заяв чи клопотань від останнього не надходило.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, тобто добросовісно не виконував процесуальні обов'язки, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №131480, 01.04.2021 року о 19:00 годині в м. Дніпрі по вул. Донецьке Шосе, 19А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Мопед Хонда Діо 27» номер рами НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У відповідності до письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які кожен окремо вказали, що у їх присутності саме ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, зокрема такі відомості узгоджують обставини зазначені і в рапорті поліцейського.
Одночасно слід зазначити, що викладені обставини підтверджуються наявним в матеріалах провадження відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого зокрема вбачаєтьсь, що будь - яких порушень прав ОСОБА_1 не було.
За таких обставин дії ОСОБА_1 , вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу без позбавленням права керування транспортними засобами.
При цьому, виходячи із системного аналізу абзацу 3 пункту 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», враховується, те, що є неможливим призначення стягнення у виді позбавлення права керування особі, яка взагалі не мала права керувати транспортними засобами.
Таким чином, оскільки відповідно до Довідки Департаменту ПП УПП в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, то є неможливим призначення йому стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Саме це стягнення, буде необхідним і достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При цьому суд враховує, що керування в стані алкогольного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 накласти адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1000 (тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі ст. 401 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: І.В. Щербина-Почтовик
12.05.2021