1/1806
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про забезпечення адміністративного позову
11 травня 2021 року м. Київ № 640/11207/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі № 640/11207/21 за позовом
фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві
про визнання протиправною та скасування постанови,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві (надалі - відповідач), адреса: 03151, місто Київ, вулиця Волинська, будинок 12, в якій позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві № 104 від 24 листопада 2020 року, про накладення штрафних санкцій в сумі 33 061,00 грн.
Підставами позову вказано порушення суб'єктом владних повноважень прав позивача внаслідок прийняття оскаржуваного рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Надалі, представником позивача до Окружного адміністративного суду міста Києва було подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення цього позову, шляхом:
- зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови № 104 про накладання штрафу від 24 листопада 2020 року Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві, до набрання законної сили рішенням суду у даній адміністративній справі.
В обґрунтування поданої заяви про вжиття заходів забезпечення позову позивач посилається на те, що заявнику із застосунку «Дія» стало відомо про наявність щодо нього відкритого виконавчого провадження № 64701534 від 04 березня 2021 року, яке відкрито на підставі та на виконання постанови № 104 від 24 листопада 2020 року Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві, сума стягнення - 36 686,10 грн, стягувач - Головне управління Держпродспоживслужби в місті Києві, у зв'язку з чим, на адресу останнього було направлено адвокатський запит з проханням надати копію постанови, на підставі якої було відкрите зазначене виконавче провадження.
Представник заявника звертає увагу, що з повідомлення № 04.3/4292 від 22 березня 2021 року стало відомо про розгляд адвокатського запиту. За результатами проведеного позапланового заходу державного нагляду (інспектування) в приміщенні кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке розміщене за адресою: АДРЕСА_2 , складено Акт № 4048-2 від 28 липня 2020 року, на підставі якого складено Протокол № 61 та постанову № 104 про накладання штрафу, передбаченого статтею 65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» від 24 листопада 2020 року.
В свою чергу, заявник, вважаючи постанову № 104 від 24 листопада 2020 року Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві протиправною та такою, що порушує його законні права та інтереси, звернувся до суду щодо оскарження вказаної вище постанови.
Однак, представник позивача звертає увагу, що незважаючи на оскарження у судовому порядку постанови № 104 від 24 листопада 2020 року Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві, 23 квітня 2021 року державним виконавцем Солом'янського РВ ДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Дербак Мар'яною Володимирівною прийнято постанову у ВП 64701534 про арешт коштів боржника на підставі виконання в примусовому порядку оскаржуваної постанови фактично до вирішення питання щодо правомірності виконавчого документа, на підставі якого здійснюється стягнення.
З урахуванням викладеного, на переконання представника позивача, невжиття заявленого заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення права позивача в судовому порядку, за захистом якого він звернувся до суду, оскільки у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи виконавчою службою буде примусово виконано оскаржувану постанову, то позивач не зможе ефективно захистити або поновити свої права в межах цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить виконання судового рішення та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Представник заявника зауважує, що за своєю суттю заява про вжиття заходів забезпечення позову спрямована безпосередньо на зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується в межах даної адміністративної справи.
Вирішуючи вказану заяву суд зазначає наступне.
Згідно положень частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Суд зазначає, що підстави, з яких може бути вжито заходів забезпечення позову, є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Також, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Тобто, обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Суд звертає увагу, що у силу частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року).
З аналізу матеріалів справи судом було встановлено, що за результатами позапланового заходу державного нагляду (інспектування) в приміщенні кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке розміщене за адресою: місто Київ, вулиця Гончара, будинок 30-А складено Акт № 4048-2 від 28 липня 2020 року, на підставі якого складено Протокол № 61, та постанову № 104 про накладання штрафу передбаченого статтею 65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» від 24 листопада 2020 року.
Надалі, в порядку примусового виконання оскаржуваної постанови, 23 квітня 2021 року державним виконавцем Солом'янського РВ ДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Дербак Мар'яною Володимирівною було прийнято постанову у ВП 64701534 про арешт коштів боржника - фактично до вирішення питання щодо правомірності виконавчого документа на підставі якого здійснюється стягнення.
З аналізу викладених вище встановлених судом обставин, на переконання суду, існує обґрунтована ймовірність заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до вирішення спору по суті та до набрання рішенням законної сили, оскільки стадія виконавчого провадження виконання оскаржуваної постанови є розпочатою та може призвести до повного стягнення грошових коштів з позивача до ухвалення рішення по суті спору, зважаючи на той факт, що державним виконавцем вже здійснено арешт грошових коштів позивача.
У контексті з наведеним суд враховує те, що у відповідності до частини 4 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Все вказане вище у сукупності свідчить про те, що невжиття заявлених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Суд вважає за необхідне також акцентувати увагу на тому, що заходи забезпечення адміністративного позову мають бути співмірними заявленим позовним вимогам. У даному випадку співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, наслідків зупинення дії оскаржуваного рішення.
Таким чином, розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, додатки до такої заяви, суд дійшов до висновку про обґрунтованість розглядуваної заяви про забезпечення позову та, відповідно про необхідність зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови № 104 про накладання штрафу від 24 листопада 2020 року Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві до набрання законної сили рішенням суду у даній адміністративній справі.
Суд звертає увагу, що статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено порядок зупинення вчинення виконавчих дій. Згідно пункту 2 частини 1 вказаної статті виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій зокрема у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, а згідно з частиною 5 статті 35 цього Закону після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.
З вищевикладеного суд приходить до висновку, що зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа - постанови № 104 про накладання штрафу від 24 листопада 2020 року Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві в даному випадку буде належним та достатнім заходом забезпечення позову, оскільки внаслідок такого зупинення виконавець зупиняє вчинення будь-яких виконавчих дій і загрози подальшого примусового виконання вимоги не виникає.
Таким чином, підставою для зупинення вчинення виконавчих дій належним захистом є зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, суд зазначає, що визначений даною ухвалою суду спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.
Згідно з приписами частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Частиною 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Відтак, судом встановлено, що заява відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, є обґрунтованою та розглянута в установленому чинним законодавством порядку.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153 - 155, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі № 640/11207/21 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.
2. Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - постанови № 104 про накладання штрафу від 24 листопада 2020 року Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві до набрання законної сили рішенням суду у даній адміністративній справі № 640/11207/21.
3. Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню.
4. Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали є фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), боржником: Головне управління Держпродспоживслужби в місті Києві (03151, місто Київ, вулиця Волинська, будинок 12, код ЄДРПОУ 40414833).
5. Строк пред'явлення ухвали до виконання - до 11 травня 2024 року.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Н.В. Клочкова