ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
11 травня 2021 року м. Київ № 640/13829/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до третя особаМіністерства культури та інформаційної політики України Державне підприємство "Українська студія хронікально-документальних фільмів"
про визнання протиправним та скасування наказу від 01.06.2020 №1873,
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства культури та інформаційної політики України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Державне підприємство "Українська студія хронікально-документальних фільмів", в якій просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства культури, молоді та спорту України від 01.06.2020 №1873 "Про проведення перевірки Державного підприємства "Українська студія хронікально-документальних фільмів".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що у відповідача відсутні повноваження для здійснення перевірки діяльності підприємств, установ, організацій, які входять до сфери управління на підставі доповідної записки посадових осіб міністерства, а тому, на думку позивача, оскаржуваний наказ було прийнято з перевищенням повноважень та всупереч встановленому законодавством порядку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено п'ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви. Позивач у встановлені судом строки усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2020 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто без розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2020 прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/138299/20 та визначено, що справа буде розглядатись без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 01.09.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній вважає позовні вимоги необгрунтованими, безпідставними, не заснованими на нормах матеріального та процесуального права та наголошує на тому, що наказ Міністерства культури, молоді та спорту України від 01.06.2020 №1873 "Про проведення перевірки Державного підприємства "Українська студія хронікально-документальних фільмів" прийнято у межах повноважень, оскільки згідно контракту, укладеного між Міністерством та директором Студії ОСОБА_1, відповідач має право здійснювати у межах своїх повноважень контроль за виконанням Керівником умов цього контракту (п. 2.5.2), проводити перевірки діяльності Студії з питань, що відносяться до сфери його компетенції, запитувати інформацію від Керівника щодо окремих напрямів діяльності Студії (п. 2.5.5), тимчасово відстороняти Керівника від виконання покладених на нього обов'язків у зв'язку з проведенням перевірки окремих напрямів діяльності Керівника для з'ясування питання невиконання (неналежного виконання) його обов'язків (п. 2.5.6).
У зв'язку з надходженням від представника третьої особи клопотання про залишення позову без розгляду, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2020 запропоновано позивачу та відповідачу надати свої пояснення стосовно клопотання представника третьої особи про залишення позову без розгляду у справі №640/13829/20.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.05.2021 відмовлено в задоволенні клопотання третьої особи про залишення позову без розгляду в адміністративній справі №640/13829/20.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Оцінивши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
На підставі контракту від 19.12.2016 №668 Міністерством культури України - органом управління майном призначено на посаду директора Державного підприємства "Українська студія хронікально-документальних фільмів" ОСОБА_1 .
02 червня 2020 року на адресу Державного підприємства "Українська студія хронікально-документальних фільмів" надійшов наказ від 01.06.2020 року №1873 Міністерства культури України "Про проведення перевірки", зі змісту якого вбачається, що він підготовлений від імені тимчасово виконуючого обов'язки Міністра Світлани Фоменко.
Зазначеним наказом, з урахуванням Положення про Міністерство культури та інформаційної політики України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 р. №885, враховуючи доповідну записку першого заступника Міністра Максимчука А.О. від 03.03.2020 р.№372/5.4/20 та керуючись пунктами 2.5.2, 2.5.3, 2.5.5, 2.5.6 контракту №668 від 19.12.2016 наказано:
1. утворити робочу групу з перевірки дотримання законодавства, забезпечення належних умов зберігання кінематографічної спадщини, зобов'язань щодо сплати заробітної плати та інших обов'язкових платежів Державним підприємством "Українська студія хронікально-документальних фільмів" у складі згідно з додатком;
2. робочій групі з 1 червня 2020 до 30 червня 2020 провести перевірку Державного підприємства "Українська студія хронікально-документальних фільмів" та за результатами доповісти;
3. відсторонити ОСОБА_1 - директора Державного підприємства "Українська студія хронікально-документальних фільмів", - від виконання обов'язків на період перевірки;
4. покласти виконання обов'язків директора Державного підприємства "Українська студія хронікально-документальних фільмів" на заступника директора Державного підприємства "Українська студія хронікально-документальних фільмів" ОСОБА_2 на період перевірки;
5. директору Державного підприємства "Українська студія хронікально-документальних фільмів" ( ОСОБА_1 ) у перший день початку проведення перевірки передати виконуючому обов'язки директора Державного підприємства "Українська студія хронікально-документальних фільмів" ОСОБА_2 гербову печатку підприємства.
6. виконуючому обов'язки директора Державного підприємства "Українська студія хронікально-документальних фільмів" ОСОБА_2 забезпечити оперативне та повне надання інформації та документів, необхідних для здійснення діяльності робочої групи, а також доступ членів робочої групи на територію та до приміщень;
7. визнати таким, що втратив чинність наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 28.05.2020 №1855 "Про проведення перевірки Державного підприємства "Українська студія хронікально-документальних фільмів".
Вважаючи, що оскаржуваний Наказ незаконним та таким, що прийнятий відповідачем з перевищенням наданих йому повноважень, позивач звернулась до суду із даним позовом.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 120 Конституції України організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади визначаються Конституцією і законами України.
За змістом частини першої статті 2 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», яка визначає організацію, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України, діяльність міністерств та інших центральних органів виконавчої влади ґрунтується на принципах верховенства права, забезпечення дотримання прав і свобод людини і громадянина, безперервності, законності, забезпечення єдності державної політики, відкритості та прозорості, відповідальності.
Згідно з частинами першою, другою статті 3 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерства, інші центральні органи виконавчої влади у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України. Організація, повноваження і порядок діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України. Положення про міністерства, інші центральні органи виконавчої влади затверджує Кабінет Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 року №495 затверджено Положення про Міністерство культури України, що визначає організацію, повноваження і порядок діяльності цього міністерства.
Пунктами 3, 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2019 № 829 «Про деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» (далі - Постанова № 829) Міністерство культури України ліквідовано, встановлено, що Міністерство культури, молоді та спорту України є правонаступником майна, прав і обов'язків Міністерства культури України.
Пунктом 10 Положення про Мінкультури встановлено, що Міністр очолює Мінкультури, здійснює керівництво його діяльністю.
Міністерство культури України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінкультури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері кінематографії, відновлення та збереження національної пам'яті, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин.
Пунтками 1, 2 Положення про Міністерство культури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 року №495 встановлено, що Міністерство культури України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 21 Закону України "Про громадські об'єднання" для здійснення своєї мети (цілей) громадське об'єднання має право звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами.
Таким чином, Законом України «Про звернення громадян» передбачено обов'язок органу державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадової особи розглянути пропозицію (зауваження) у встановлений законом строк та повідомити про результати розгляду.
Як встановлено судом, 07.11.2019 на адресу Міністерства культури та інформаційної політики України надійшов лист голови Громадської організації "За розвиток кінорегіонів" (№ 8271/0/19-19), в якому зазначено про порушення керівництвом державного підприємства "Українська студія хронікально-документальних фільмів" вимог чинного законодавства.
Як зауважив представник відповідача, останній зобов'язаний був перевірити факти, викладені у зверненні Громадської організації "За розвиток кінорегіонів" та повідомити про результати такої перевірки.
Перевірка фактів, викладених у зверненні голови Громадської організації "За розвиток кінорегіонів" була оформлена наказом Міністерства культури та інформаційної політики від 01.06.2020 року № 1873 "Про проведення перевірки Державного підприємства "Українська студія хронікально-документальних фільмів" для перевірки фактів викладених у листі ГО та в листах голови Комітету з питань гуманітарної політики Верховної Ради України від 14.01.2020 та від 17.02.2020 згідно доповідної записки від 03.03.2020р № 372/5.4/20.
Пунктом 8 Положення про Міністерство культури та інформаційної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 № 885 (далі - Положення №885) встановлено, що Міністерство культури та інформаційної політики України у межах своїх повноважень на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, здійснює організацію та контроль за їх виконанням.
Державне підприємство "Українська студія хронікально-документальних фільмів" віднесено до сфери управління Міністерства культури та інформаційної політики України, яке у свою чергу є органом управління майном.
Відповідно до Положенням №885 Міністерство здійснює функції управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління здійснює контроль за діяльністю закладів, заснованих на державній та комунальній формі власності; здійснює функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.
Відповідно до підпунктів 1, 3 пункту 6 Положення №885 Міністерство для виконання покладених на нього завдань має право: залучати в установленому порядку спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), вчених, представників інститутів громадянського суспільства (за згодою) для розгляду питань, що належать до компетенції Мінкультури; скликати наради, утворювати комісії та робочі групи, проводити наукові конференції, семінари з питань, що належать до компетенції Мінкультури.
Згідно контракту, укладеному між Міністерством та директором Студії ОСОБА_1, Міністерство має право здійснювати у межах своїх повноважень контроль за виконанням Керівником умов цього контракту (п. 2.5.2), проводити перевірки діяльності Студії з питань, що відносяться до сфери його компетенції, запитувати інформацію від Керівника щодо окремих напрямів діяльності Студії (п 2.5.5), тимчасово відстороняти Керівника від виконання, покладених на нього обов'язків у зв'язку з проведенням перевірки окремих напрямів діяльності Керівника для з'ясування питання невиконання (неналежного виконання) його обов'язків (п. 2.5.6).
Так, з метою проведення об'єктивної перевірки фактів, викладених у зверненні, Міністерством відповідно до норм чинного законодавства було прийняте рішення про утворення відповідної комісії, склад якої наведено у додатку до наказу.
Таким чином, твердження позивача про відсутність у Міністерства повноважень щодо призначення та проведення перевірки щодо порушень законодавства керівником Державного підприємства «Українська студія хронікально-документальних фільмів» є безпідставними, оскільки Державне підприємство "Українська студія хронікально-документальних фільмів" перебуває у функціональному підпорядкуванні відповідача, яке у свою чергу має право на проведення перевірки дотримання законодавства про працю.
Відповідно до статті 259 КЗпП України центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні.
Згідно із підпунктом 1 пункту 3 розділу II Типового положення про службу управління персоналом державного органу, затвердженого наказом Національного агентства України з питань державної служби від 03.03.2016 № 47 «Про затвердження Типового положення про службу управління персоналом державного органу», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.03.2016 р. за № 438/28568, служба управління персоналом має право спільно з іншими структурними підрозділами перевіряти і контролювати дотримання правил внутрішнього службового розпорядку, вимог законодавства про працю та державну службу в державному органі та здійснювати контроль за додержанням законодавства про працю у підпорядкованих організаціях.
Державне підприємство «Українська студія хронікально-документальних фільмів» є об'єктом державної власності України і не підлягає приватизації і роздержавленню.
Згідно із статтею 4 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» суб'єктами управління об'єктами державної власності, зокрема, є міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи - уповноважені органи управління.
Відповідно до пункту 38 частини першої статті 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань виконують інші передбачені законодавством функції з управління об'єктами державної власності.
Державне підприємство «Українська студія хронікально-документальних фільмів» перебуває у функціональному підпорядкуванні Міністерства, яке у свою чергу має право проведення перевірки дотриманню законодавства.
Статтею 46 КЗпП України визначено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до частини третьої статті 21 КЗпП України встановлено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому зазначено строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі. дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Згідно із частиною першою статті 21 Закону України «Про культуру» керівники державних та комунальних закладів культури призначаються на посаду шляхом укладення з ними контракту строком на п'ять років за результатами конкурсу.
Частиною шістнадцятою статті 21-5 Закону України «Про культуру» визначено, що контракт з керівником державного чи комунального закладу культури визначає основні вимоги до діяльності закладу культури, виконання яких є обов'язковим для керівника, та інші умови.
Обов'язковими умовами контракту з керівником державного чи комунального закладу культури, зокрема, є особливості порядку здійснення контролю за діяльністю закладу культури.
Відповідно до розділу II Положення про порядок укладання контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, при найманні на роботу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1993 № 203, з керівником підприємства, що перебуває у державній власності при найманні на роботу обов'язково укладається контракт.
Пунктом 2.5.5 Контракту від 19.12.2016 № 668, укладеного між Міністерством культури України та ОСОБА_1 визначено, що Міністерство має право проводити перевірки Студії з питань, що відноситься до його компетенції.
Пунктом 2.5.6 Контракту визначено, що Міністерство має право тимчасово відсторонити Керівника від виконання, покладених на нього, обов'язків у зв'язку з проведенням перевірки окремих напрямків діяльності Керівника для з'ясування невиконання або неналежного виконання його обов'язків.
Отже, твердження позивача, що відповідач не мав права відсторонювати останню від роботи у зв'язку з тим, що це не передбачено нормами чинного законодавства повністю не відповідає дійсності.
При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку суду, позивачем не доведено протиправності оскаржуваного наказу та дій відповідача з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову
Зважаючи, що у задоволенні позову відмовлено відсутні підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 242-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Іщук І.О.