ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
11 травня 2021 року м. Київ № 640/12491/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОР ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП» про забезпечення позову до подання позовної заяви
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОР ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП»
до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі
Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
про зупинення дії рішення, заборона вчиняти дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОР ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, в якій просить суд:
1) вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № 486/2021/4411-03 від 16 квітня 2021 року «Про встановлення фактів дискримінаційних та недружніх дій з боку Республіки Білорусь щодо законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України - підприємств автомобілебудування та застосування адекватних заходів у відповідь» у частині застосування спеціального мита зі ставкою 35% щодо імпорту моторних транспортних засобів для перевезення вантажів з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) з повною масою транспортного засобу понад 5 т, але не більш як 20 т та з повною масою транспортного засобу понад 20 т, нові, що класифікуються за кодами 8704 22 91 00 та 8704 23 91 00 згідно з УКТЗЕД, до моменту набрання законної сили судовим рішенням по суті позовних вимог ТОВ «МДГ»;
2) заборонити Міжвідомчій комісії з міжнародної торгівлі, Державній митній службі України та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо реалізації / виконання рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі N® 486/2021/4411-03 від 16 квітня 2021 року «Про встановлення фактів дискримінаційних та недружніх дій з боку Республіки Білорусь щодо законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України - підприємств автомобілебудування та застосування адекватних заходів у відповідь» у частині застосування спеціального мита у розмірі 35% щодо імпорту моторних транспортних засобів для перевезення вантажів з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) з повною масою транспортного засобу понад 5 т, але не більш як 20 т та з повною масою транспортного засобу понад 20 т, нові, що класифікуються за кодами 8704 22 91 00 та 8704 23 91 00 згідно з УКТЗЕД, до моменту набрання законної сили судовим рішенням по суті позовних вимог ТОВ «МДГ».
Обґрунтовуючи подану заяву, позивач зазначає, що невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.
Крім того, вважає, що очевидні ознаки протиправності рішень суб'єкта владних повноважень та порушення прав, свобод та інтересів особи, яка звернулась до суду, такими рішеннями.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахуванням зазначених норм чинного Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При розгляді та вирішенні даної заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Виходячи з наведеного, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.
З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладена у Постанові від 19 червня 2018 року у справі 826/9263/17, зводиться до того, що підстави щодо наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Водночас, позивачем до заяви про забезпечення позову не надано будь-яких доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку може ускладнити виконання рішення суду чи призвести до необхідності докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.
Відтак, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 150, 151, 153 - 155, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОР ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП» про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.
Відповідно до частини восьмої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про відмову у забезпеченні адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Є.В. Аблов