ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
11 травня 2021 року м. Київ № 640/8582/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ) до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, 3/14) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просять суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ від 11.12.2020 № 10-18661/15-20-сг про відмову ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованій на території Сувидської сільської ради Вишгородського району орієнтовним розміром 2,000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з тієї підстави, що бажана до відведення земельна ділянка перебуває у приватній власності;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області надати ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованій на території Сувидської сільської ради Вишгородського району орієнтовним розміром 2,000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства;
- визнати протиправним та скасувати наказ від 11.12.2020 № 10-18664/15-20-сг про відмову ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованій на території Сувидської сільської ради Вишгородського району орієнтовним розміром 2,000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з тієї підстави, що бажана до відведення земельна ділянка перебуває у приватній власності;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області надати ОСОБА_3 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованій на території Сувидської сільської ради Вишгородського району орієнтовним розміром 2,000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства;
- визнати протиправним та скасувати наказ від 11.12.2020 № 10-18635/15-20-сг про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованій на території Сувидської сільської ради Вишгородського району орієнтовним розміром 2,000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з тієї підстави, що бажана до відведення земельна ділянка перебуває у приватній власності;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність розташованій на території Сувидської сільської ради Вишгородського району орієнтовним розміром 2,000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства;
- визнати протиправним та скасувати наказ від 11.12.2020 № 10-18633/15-20-сг про відмову ОСОБА_4 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованій на території Сувидської сільської ради Вишгородського району орієнтовним розміром 2,000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з тієї підстави, що частина бажаної до відведення земельної ділянки перебуває у приватній власності;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області надати ОСОБА_4 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованій на території Сувидської сільської ради Вишгородського району орієнтовним розміром 2,000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/8582/21 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
30.04.2021 до суду від ОСОБА_4 надійшло клопотання, у якому останній просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом встановлення заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Київській області на вчинення дій щодо:
- надання дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки третім особам стосовно земельних ділянок в межах зони 24 кварталу 219 у межах адміністративно-територіальної одиниці Сувидської сільської ради Вишгородського району;
- затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки третім особам стосовно земельних ділянок в межах зони 24 кварталу 219 у межах адміністративно-територіальної одиниці Сувидської сільської ради Вишгородського району;
- шляхом накладення заборони реєстрації уповноваженим на те особам права власності чи користування земельними ділянками в межах зони 24 кварталу 219 у межах адміністративно-територіальної одиниці Сувидської сільської ради Вишгородського району.
В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначив, що оскаржувані відмови у наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок позивачам є повторними. Первинні відмови також були оскаржені в судовому порядку та визнані протиправними рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2020 по справі № 640/7798/19. Зазначеним рішенням було зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Київській області розглянути клопотання позивачів та затвердити рішення, що передбачені статтею 118 Земельного кодексу України. Проте відповідач, не зважаючи на висновки судового рішення, повторно відмовив позивачам у наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Враховуючи можливість відчуження відповідачем земельних ділянок, що є предметом судового спору, на користь третіх осіб, зважаючи на очевидну протиправність дій Головного управління Держгеокадастру в Київській області, а також, на той факт, що невжиття забезпечувальних заходів може істотно ускладнити або унеможливити здійснення ефективного захисту або поновлення порушених прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися, позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Вивчивши заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частин першої, другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частинами першою, другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Таким чином, у кожному конкретному випадку суд, виходячи з наданих доказів, зобов'язаний встановити, чи є хоча б одна з обставин для вжиття заходів забезпечення позову, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
У даному випадку судом не встановлено обставин, з якими наведені вище норми Кодексу адміністративного судочинства України пов'язують можливість забезпечення позову.
При цьому, суд звертає увагу, що заходи забезпечення позову мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд звертає увагу, що заява про забезпечення позову спрямована на фактичне вирішення спору, що виник між сторонами, до прийняття судом відповідного рішення по суті.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні заяви ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ) про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно частини першої статті 295 та частини першої статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII.
Суддя В.П. Катющенко