ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
11 травня 2021 року м. Київ № 640/8897/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
доГоловного управління Державної податкової служби України у Київській області
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а, код ЄДРПОУ 43141377) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення на суму 250 000, 00 грн., винесеного відносно ФОП ОСОБА_1 №00000403201 від 09.01.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням- рішенням, вважає його протиправним та необґрунтованим, виданими за умов неправильного застосування норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що по-перше, під час проведення фактичної перевірки за адресою місцезнаходження АЗС була відсутня особа з повноваженнями приймати наказ про проведення перевірки, надавати пояснення та вчиняти інші дії, а тому акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції фактично підписано невідомою особою; по-друге, у відповідача відсутні будь-які докази на підтвердження того, що на час проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 взагалі здійснювала господарську діяльність без наявності ліцензії.
Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач, Головне управління Державної податкової служби України у Київській області, надав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на правомірність спірного рішення. Відповідач вважає, що у спірних правовідносинах він діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а також за наявності підстав для притягнення позивача до фінансової відповідальності. Звернув увагу, що доказами факту реалізації скрапленого газу через паливо-роздавальну колонку є чек від 27.11.2019 за №581781 терміналу «Приватбанк» та товарний чек від 27.11.2019 №10, а також фотокопії, які підтверджують продаж газу саме в кількості 8,51 л. по ціні 11,75 грн за 1 л на загальну суму 100,00 грн. При цьому, відповідач вважає, що позивачем не спростовані виявлені перевіркою порушення.
Позивачем надана відповідь на відзив, у якій він зазначив, що обставини на які посилається відповідач спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, які були подані позивачем з позовною заявою.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.
Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Фахівцями Головного управління ДПС у Київській області була проведена фактична перевірка з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції АЗС, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гнідинська с/р по вул.. Центральна, біля садового центру «Маргаритка», що належить ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт №156/10-36-32-00-10/ НОМЕР_1 від 28.11.2019 року.
Висновками акту №156/10-36-32-00-10/ НОМЕР_1 від 28.11.2019 року встановлено факт реалізації скрапленого газу через паливо-роздавальну колонку в кількості 8,51 грн по ціні 11,75 грн. за літр,за відсутності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, чим порушено ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
На підставі вказаних висновків акту перевірки, Головним управлінням ДПС у Київській області, винесене податкове повідомлення-рішення №00000403201 від 09.01.2020 на 250000 грн. (ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», щодо роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії).
Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відтак суд, зважаючи на предмет позову, перевіряє чи оскаржуване рішення відповідача прийняте у відповідності до зазначених вище умов.
При вирішені спору суд виходить із того, що основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України, визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР.
Відповідно до статті 1 Закону №481/95-ВР ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Статтею 15 Закону №481/95-ВР встановлено, що суб'єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на п'ять років. Імпорт або експорт пального здійснюється за наявності у суб'єкта господарювання, що імпортує або експортує пальне, ліцензії на право виробництва або зберігання, або оптової чи роздрібної торгівлі пальним.
Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2000 гривень на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно і зараховується до місцевих бюджетів згідно із законодавством.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на п'ять років.
Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).
Суб'єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.
У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.
Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.
Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.
Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Так, згідно абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень.
Аналіз наведених норм Закону №481/95-ВР свідчить про те, що роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб'єктом господарювання лише за наявності у нього ліцензії на роздрібну торгівлю. Проте, у разі здійснення роздрібної торгівлі пальним без наявності ліценції до суб'єкта господарювання застосовується штраф.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на п'ять років.
Ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним видається за заявою суб'єкта господарювання, а видача або рішення про відмову у її видачі видається заявнику не пізніше 20 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.
Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
Суб'єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
Як вбачається з акту перевірки №156/10-36-32-00-10/ НОМЕР_1 від 28.11.2019 року ГУ ДПС у Київськй області встановлено факт реалізації скрапленого газу через паливо-роздавальну колонку в кількості 8,51 грн по ціні 11,75 грн. за літр,за відсутності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, чим порушено ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Позивач наголошує, що не заперечує факт відсутності у неї ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним на час проведення фактичної перевірки. Проте, заперечує проти реалізації пального на АЗС, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гнідинська с/р, вул.. Центральна.
У спірному випадку відповідач вказує на порушення підприємцем частини 20 статті 15 Закону, яка приведена вище і передбачає, що роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Відтак для встановлення факту податкового правопорушення суб'єкт владних повноважень має довести належними і допустимими доказами факт проведення (здійснення) операції купівлі-продажу належного ФОП ОСОБА_1 на праві власності конкретного виду пального (його обсягу, ціни) та вчинення цієї операції саме ним. Такі обставини підлягали з'ясуванню судом під час розгляду справи.
Відповідачем зазначено, що вищевказані факти підтверджуються матеріалами справи, зокрема чеком від 27.11.2019 року №581781 терміналу «Приватбанк» та товарним чеком від 27.11.2019 року №10, а також фотокопіями, які підтверджують продаж газу саме в кількості 8,51 л. по ціні 11,75 грн на 1л. на загальну суму 100,00 грн.
З цього приводу суд зазначає.
Термін «пальне» вживається у Законі у значенні, наведеному в ПК України. Зокрема ПК України містить такі визначення термінів:
підпункт 14.1.141-1 пункту 14.1. статті 14, пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу;
підпункт 14.1.212 пункт 14.1 статті 14, реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Відповідно до статті 2 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»:
розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;
розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Згідно з пунктом 9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Виходячи із наведених положень законодавства, належним доказом, який би підтверджував факт роздрібної торгівлі пальним є розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Такі висновки суду узгоджуються з позицією Восьмого апеляційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 22.12.2020 у справі № 380/3142/20 (пров. № А/857/12480/20).
При цьому, суд звертає увагу на те, що у копії чеку 27.11.2019 року №581781 терміналу «Приватбанк», на яку посилається відповідач, як на підтвердження факту реалізації скрапленого газу через паливо-роздавальну колонку в кількості 8,51 грн по ціні 11,75 грн. за літр,за відсутності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, зазначено АЗС V12, що знаходиться за адресою: с.Гнідин, вул. Нова 22, тоді, як АЗС, щодо якої проводилась фактична перевірка, знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гнідинська с/р по вул.. Центральна, біля садового центру «Маргаритка».
Крім того, суд зазначає, що в акті фактичної перевірки не надано пояснень податкового органу, щодо причин зазначення в чеку адреси терміналу «Приватбанк» с.Гнідин, вул. Нова 22 , в той час, як перевірка була проведена за іншою адресою здійснення підприємницької діяльності позивача.
Також, суд зауважує, що з доданого до матеріалів справи товарного чеку №10 не можливо ідентифікувати АЗС, на якій було здійснено розрахунок.
Отже, виходячи з фактичних обставин справи, а також норм діючого законодавства, суд приходить до переконливого висновку про те, що відповідачем не представлено належних доказів здійснення позивачем роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальність, податкове повідомлення-рішення на суму 250 000, 00 грн., винесеного відносно ФОП ОСОБА_1 №00000403201 від 09.01.2020 року, винесено відповідачем без дотримання вимог закону, а тому є наявними правові підстави для його скасування. Позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому такі підлягають до задоволення, з вищевикладених мотивів.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів існування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та не спростував мотивації позивача і не довів правомірності прийнятого рішення.
Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов підлягає до задоволення повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути судовий збір у сумі 2500 грн
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 250, 263, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Київській області на суму 250 000, 00 грн., винесеного відносно ФОП ОСОБА_1 №00000403201 від 09.01.2020 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень з а рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а, код ЄДРПОУ 43141377).
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.Г. Вєкуа