06 травня 2021 р. м. Чернівці Справа № 824/101/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Боднарюка О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Остафійчука О.,
представника позивача Сарафінчан І.Ф.,
представника відповідача Баланецького О.Д.,
розглянувши у судовому засіданні клопотання, про накладення штрафу у зв'язку із неподанням звіту про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, відшкодування шкоди,-
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.02.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департаменту містобудівного комплексу за земельних відносин Чернівецької міської ради - задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано пункт 48 рішення 75 сесії Чернівецької міської ради VII скликання від 20.12.2019 року за № 2018.
Зобов'язано Чернівецьку міську раду надати ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтованою площею 0,12 га, для індивідуального садівництва.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької міської ради на користь ОСОБА_1 десять тисяч гривень завданої моральної шкоди.
Зобов'язано Голову Чернівецької міської ради подати до Чернівецького окружного адміністративного суду в місячний строк після набрання цим рішенням законної сили - звіт про виконання судового рішення.
Рішення набрало законної сили 25.05.2020 року, після перегляду Сьомим апеляційним адміністративним судом.
26.04.2021 року до суду надійшло клопотання представника позивача, про накладення штрафу у зв'язку із неподанням звіту про виконання рішення суду в справі №824/101/20-а.
В обґрунтування клопотання зазначено, що рішення Чернівецького окружного адміністративного суду, яким задоволено позовні вимоги позивача набрало законної сили 25.05.2020 року. 03.08.2020 року за вказаним рішенням винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Позивачем зверталась увага суду на те, що починаючи з липня 2020 року проект рішення, який підготовлений департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради на виконання рішення суду неодноразово вносився на розгляд Чернівецької міської ради. Проте, так і не був ухвалений через неодноразове зняття його на довивчення та/або в зв'язку недостатністю кількості голосів для його прийняття, що свідчить про свідоме ігнорування та невиконання боржником рішення суду, яке є обов'язковим до виконання.
Водночас також зазначив, що 15.04.2021 року на засіданні Чернівецької міської ради прийнято рішення, яким позивачеві відмовлено у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки у власність.
Відтак вважає, що відповідачем свідомо не виконано рішення суду, яке є обов'язковим до виконання, та не подано звіт про виконання цього судового рішення, що тягне за собою накладення штрафу на керівника відповідального за виконання рішення суду.
Ухвалою суду від 28.04.2021 року призначено до розгляду в судовому засіданні клопотання представника позивача ОСОБА_1 , про накладення штрафу у зв'язку із неподанням звіту про виконання рішення суду. Судове засідання призначено на 06.05.2021 року о 10:00 год., з викликом сторін у справі.
Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що станом на день розгляду клопотання, рішення суду, яким задоволено позовні вимоги позивача та яке набрало законної сили після перегляду апеляційним судом не виконано, звіт про виконання рішення суду до суду не подано.
Вважає, що на даний момент накладення штрафу на відповідача у зв'язку із неподанням до суду звіту про виконання рішення суду в дані справі є передчасним, а тому доцільним є у спірних правовідносинах повторно зобов'язати відповідача подати звіт, про виконання рішення суду, оскільки заходи процесуального примусу, які визначені Законом України «Про виконавче провадження» у вигляді повторного накладення на керівника штрафу, не призвели до виконання рішення суду.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання, зазначивши при цьому, що в матеріалах справи наявний звіт про виконання рішення суду. Відтак вважає, що відсутні підстави для встановлення нового строку для подання такого звіту та накладення штрафу, оскільки звіт по своїй суті подано.
Розглянувши заявлене клопотання, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд зазначає наступне.
Статтею 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суд зазначає, що положення частини 1 статті 382 КАС України кореспондують з положеннями частити 6 статті 246 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині рішення суду зазначається встановлений судом порядок та строк виконання рішення, встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту із накладенням штрафу.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі “Скордіно проти Італії” (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі “Сіка проти Словаччини” (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення “Ліпісвіцька проти України” №11944/05 від 12.05.2011).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах “Бурдов проти Росії” від 07.05.2002, “Ромашов проти України” від 27.07.2004, “Шаренок проти України” від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі “Сокур проти України” (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі “Крищук проти України” (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Згідно статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини 3 статті 129-1 Конституції України, контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Одним із способів судового контролю за виконанням судового рішення є зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять обмеження щодо стадій процесу на яких може бути вирішено питання про застосування заходів судового контролю, передбачених частиною 1 статті 382 КАС України. Тобто, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд може й після ухвалення такого рішення за наслідком розгляду клопотання позивача.
Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною в ухвалі від 20.06.2018 у справі № 800/592/17, та правовою позицію Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.04.2019 у справі № 286/766/17 та в ухвалі від 05.07.2018 у справі № 206/3911/17.
У справі № 800/592/17 Велика Палата Верховного Суду змінила підхід до правил застосування судового контролю, роз'ясненого у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 3 від 13.03.2017 "Про огляд практики застосування адміністративними судами статті 267 Кодексу адміністративного судочинства". Вищий адміністративний суд України вважав, що суд першої чи апеляційної інстанції може застосовувати судовий контроль за виконанням рішення суб'єкта владних повноважень відповідачем у справі під час прийняття рішення у справі. Натомість, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що клопотання про встановлення судового контролю може бути подане й після ухвалення судового рішення у справі.
Крім того, в Рішенні від 30.06.2009 у справі № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь - яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п.40).
Судом встановлено, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.02.2020 року зобов'язано Голову Чернівецької міської ради подати до Чернівецького окружного адміністративного суду в місячний строк після набрання цим рішенням законної сили - звіт про виконання судового рішення.
25.05.2020 року зазначене рішення набрало законної сили, після перегляду Сьомим апеляційним адміністративним судом.
25.06.2020 року представником відповідача до суду подано звіт про виконання рішення суду від 27.02.2020 року. Зі змісту якого встановлено, що рішення суду в даній справі виконано частково, зокрема в частині виплати позивачеві моральної шкоди в сумі 10000,00 грн, в іншій частині рішення суду не виконане.
При цьому, в матеріалах справи наявний «висновок» юридичного управління Чернівецької міської ради, яким рекомендовано «вважається за доцільне» виконати зазначене рішення суду.
Як вже зазначалось вище, відповідно до частини 2 статті 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд звертає увагу на те, що законодавець в статті 382 КАС України визначив не тільки обов'язок подати звіт у вигляді повідомлення суду та учасників справи, а і імперативно виклав норми, які саме зобов'язують відповідача - суб'єкта владних повноважень виконати рішення суду, яке набрало законної сили. Іншими словами, подання до суду звіту, ще не означає його виконання. Звіт має містити інформацію про повне виконання рішення суду, інакше б втрачалась мета такого заходу процесуального примусу.
Проаналізувавши наведене вище в контексті встановлених обставин справи, суд вважає, за необхідне встановити новий строк для подання звіту, щодо виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду у справі № 824/101/20-а від 27.02.2020 року, та зобов'язати Чернівецького міського голову подати до суду звіт про виконання рішення суду в строк до 28.05.2021 року.
Водночас, суд на даному етапі відмовляє в задоволенні клопотання позивача про накладення на відповідача штрафу за наслідками розгляду звіту про виконання рішення суду, з підстав наведених вище, та як зазначалось - зобов'язати відповідача повторно подати до суду звіт про виконання рішення суду в строк до 28.05.2021 року, що є достатньою на думку суду гарантією, для виконання рішення суду в повному обсязі.
На підставі наведеного та керуючись статтями 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 , про накладення штрафу у зв'язку із неподанням звіту, про виконання рішення суду в справі №824/101/20-а - відмовити.
Встановити новий строк подання звіту, про виконання судового рішення в справі №824/101/20-а.
Зобов'язати Чернівецького міського голову подати до Чернівецького окружного адміністративного суду в строк до 28 травня 2021 року звіт про виконання судового рішення від 27.02.2020 року в справі №824/101/20-а.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Ухвалу в повному обсязі складено 11 травня 2021 р.
Суддя О.В. Боднарюк