21 квітня 2021 року справа № 580/1367/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити дії,
16.03.2021 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 20.10.2020 №971010114460 про перерахунок пенсії згідно з ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у частині неврахування при визначенні пенсії за період страхового стажу після 01.01.2004 заробітної плати на території радіоактивного забруднення за червень-вересень 1986 року згідно зі ст. 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та не призначення підвищення за понаднормовий стаж згідно з п.2 ст.56 вказаного Закону;
зобов'язати відповідача провести позивачу перерахунок пенсії з 01.01.2020 згідно з ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування":
- виходячи із заробітної плати на території радіоактивного забруднення за червень-вересень 1986 року з додаванням на заробітку на основній роботі за документами пенсійної справи при розрахунку частини пенсії за період страхового стажу після 01.01.2004 згідно зі ст. 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- з підвищенням розміру пенсії згідно з ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 20 років на 22% заробітку згідно з п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати відповідача з 01.01.2020 виплачувати позивачу пенсію, розмір якої є вищим, доплативши недоотриману пенсію з урахуванням проведених виплат.
В обґрунтування позивач вказує, що всупереч вимог законодавства відповідач під час обрахунку пенсії із збільшенням її на 1% понад нормовий стаж врахував пільги щодо стажу та заробітку за період роботи лише до 01.01.2004, що суперечить вимогам законодавства України.
Ухвалою суду від 22.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами, встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву та доказів.
13.04.2021 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у її задоволенні. Зазначив, що спірне рішення прийняте на виконання рішень судів першої та апеляційної інстанцій у справі №580/424/20. При цьому вимоги про визнання протиправним рішення, прийнятого суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду, в окремому провадженні не розглядаються. Також відповідач вказав, що в провадженні Черкаського окружного адміністративного суду на розгляді знаходиться аналогічна позовна заява ОСОБА_1 у справі №580/1018/21.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.
Суд встановив, що відповідно посвідчення від 06.12.2019 серії НОМЕР_1 позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.
З листа від 03.01.2020 №397/С-10 суд встановив, що на звернення позивача від 19.12.2019 щодо перерахунку пенсії відповідач роз'яснив, що з 11.04.2001 йому призначено пенсію зі зниженням пенсійного віку, як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Вказано, що при обчисленні пенсії із заробітної плати на забрудженій території відповідно до ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням підвищення понаднормовий стаж більше 20 років у розмірі 1% заробітку відповідно до ч.2 ст.56 цього закону розмір пенсії, обчислений відповідно до ч.2 ст.27 Закону №1058, зменшиться. Тому перерахунок пенсії здійснювати недоцільно.
Не погоджуючись із вказаною відмовою позивач звернувся до суду з позовом у справі №580/424/20.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року у справі №580/424/20 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Черкаській області щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви позивача від 19 грудня 2019 року щодо перерахунку пенсії та зобов'язано повторно розглянути зазначену заяву у порядку, строк і спосіб, визначені законодавством, прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі №580/424/20 змінено мотивувальну частину рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року. У решті рішення суду залишено без змін.
На виконання вказаного рішення суду відповідач повторно розглянув заяву позивача від 19.12.2019 та прийняв рішення про перерахунок пенсії від 20.10.2020 № 971010114460, яким здійснено обрахунок пенсії позивача за двоскладовою формулою у розмірі 2293,57 грн. Також визначено доплату до встановленого розміру пенсії в сумі 652,83 грн.
12.02.2021 позивач звернувся до відповідача із листом, в якому зазначив, що вищевказаним рішенням йому протиправно не враховано розмір пенсії за другою складовою з урахуванням ст.ст.56, 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Листом від 26.02.2021 відповідач повідомив позивача, що застосування ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для обрахунку пенсії за другою складовою підстави відсутні.
Не погоджуючись із цим, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 15 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсії на підставах, передбачених цим Законом.
В свою чергу Законом України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII) визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.
На підставі статті 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч.2 статті 27 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, відповідно до цього Закону.
Статтею 28 Закону №1058 визначено, що за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років - жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст. 27 цього Закону, але не більш як на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Згідно з ч.2 ст.56 Закону №796-XII право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку.
Для вирішення спору суд врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13.02.2019 у справі №750/5199/17, які обов'язкові для врахування судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.
Верховний Суд у цьому рішенні вказав, що ч.2 ст.27 Закону №1058 надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» або спеціальним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Для громадян, з числа ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, розрахункова величина має пільговий характер і визначена в ч.2 ст.56 Закону №796-XII, як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.
У п.30 вказаного рішення Верховний Суд дійшов висновку, що особам, яким призначена пенсія з урахуванням Закону №796-XII, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
Аналогічна правова позиція висловлена також Верховного Суду у постановах від 17.04.2018 (справа №565/1270/17), від 03.07.2018 (справа №565/798/17) та від 05.09.2018 (справа №708/818/17).
Отже, доводи позивача, що йому протиправно не враховано норми ч.2 ст.56 Закону №796-XII під час обчислення пенсії за період з 01.01.2004 до 15.04.2012 суд вважає обґрунтованими, а протилежні доводи відповідача є безпідставними.
Тому спірне рішення щодо неврахування норм ч.2 ст.56 Закону №796-XII під час обчислення пенсії за період з 01.01.2004 до 15.04.2012 (за другою складовою) є протиправним та підлягає скасуванню в цій частині.
Щодо позовних вимог скасувати спірне рішення у частині неврахування при визначенні пенсії за період страхового стажу після 01.01.2004 заробітної плати на території радіоактивного забруднення за червень-вересень 1986 року згідно зі ст. 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд врахував, що розрахунок розміру пенсії та врахування певних складових є дискреційними повноваженнями відповідача.
Крім того, спірне рішення та матеріали справи на містять доказів, що відповідачем під час обрахунку пенсії взято середній заробіток за інший, ніж червень-вересень 1986 року, період.
Отже, у цій частині позовні вимоги є необґрунтованими.
Доводи відповідача, що позовні вимоги у цій справі стосуються виконання тішення суду у справі №580/424/20, суд вважає необґрунтованими, оскільки з мотивувальної частини постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 суд встановив, що вона містить оцінку щодо перерахунку пенсії на підставі частини 1 статті 27 Закону України №1058, тоді як у спірних правовідносинах у справі, що розглядається, спірним є застосування пільг, встановлених ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Також доводи позивача про наявність аналогічного спору (справа №580/1018/21) є необґрунтованим, оскільки позовні вимоги у згаданій справі стосуються застосування для обрахунку пенсії довідки ВАТ "Меліоратор" від 01.06.2006 №49, що не є спірним у справі, що розглядається.
На підставі ч.4 ст.45 Закону №1058-IV перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Отже, для перерахунку вказаної пенсії діє заявочний принцип. Тобто підставою для прийняття рішення та здійснення відповідачем дій з перерахунку пенсії позивача є його заява.
Згідно з п. 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок №22-1), орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію.
На підставі п.4.3. Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії, орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії. Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
Отже, належним суб'єктом перерахунку пенсії у встановленому порядку є відповідний орган Пенсійного Фонду України, який має з такого питання прийняти відповідне рішення.
Відповідно до вимог Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 № 34/5, наказ, розпорядження, постанова, рішення - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб'єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.
Виконуючи завдання адміністративного суду, передбачене у ст.2 КАС України, суд дійшов висновку для належного судового захисту порушених прав позивача зобов'язати відповідача провести позивачу перерахунок пенсії з 01.01.2020 з підвищенням розміру пенсії згідно з ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 20 років згідно з ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і не надав доказів понесених судових витрат, відсутні підстави для їх розподілу.
Керуючись ст.ст.6, 14, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 20.10.2020 №971010114460 в частині неврахування норм ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" під час обчислення пенсії за період з 01.01.2004 до 15.04.2012 з підвищенням її розміру згідно з ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 20 років.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул. Смілянська, буд.23, код ЄДРПОУ 21366538) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) з 01.01.2020 з підвищенням її розміру згідно з ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 20 років за період з 01.01.2004 до 15.04.2012 згідно з ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя О.А. Рідзель