Справа № 560/8473/20
іменем України
12 травня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Нетішинське відділення поліції Славутського відділу Головного управління Національної поліції України у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування висновку, актів, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування висновку службового розслідування від 25.03.2020 року за фактом отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , акту розслідування нещасного випадку форма Н-5* від 30 жовтня 2020 року та акту про нещасний випадок невиробничого характеру форма HT* від 30 жовтня 2020 року. Також просить зобов'язати Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області провести повторне службове розслідування.
Головним управлінням Національної поліції України в Хмельницькій області подане клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду. Зазначає, що про оскаржувані акти позивачу стало відомо 01.04.2020 та 31.10.2020 відповідно, тоді як до суду він звернувся лише 15.12.2020 року, тобто з пропуском місячного строку, встановленого КАС України.
Суд залишив позовну заяву без руху.
Позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду, зазначаючи, що з оскарженими висновком та актами він був ознайомлений 01.04.2020 та 31.10.2020 відповідно. Разом з тим вважає, що висновок службового розслідування від 25.03.2020 року на момент його затвердження не впливав на його права і обов'язки, про захист яких він зазначає у позові, оскільки ще не були складені акти форми Н-5* та НТ* від 30 жовтня 2020 року. Саме після складання цих актів позивач дізнався про порушення своїх прав, у зв'язку з чим стан його здоров'я погіршився і він у листопаді 2020 проходив лікування, зважаючи на що пропустив строк звернення до суду.
Суд може погодитись з доводами позивача в частині поважності причин пропуску строку звернення до суду з вимогами щодо оскарження актів та зобов'язання вчинити дії.
У той же час, що стосується оскарження висновку службового розслідування, суд враховує наступне.
10 лютого 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в межах справи № 640/9600/20 (адміністративне провадження № К/9901/23733/20 (ЄДРСРУ № 94802812) досліджував питання щодо оскарження висновку за результатами службового розслідування.
Верховний Суд зазначає, що службове розслідування - це комплекс заходів, які здійснюються з метою уточнення причин, установлення обставин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, відповідальність за яке передбачена законодавством України, та ступеня вини особи (осіб), яка вчинила це правопорушення. Висновок службового розслідування, в якому відображено узагальнений опис виявлених порушень норм законодавства, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке безпосередньо породжує правові наслідків для суб'єктів відповідних правовідносин і має обов'язковий характер.
За своєю правовою природою висновок службового розслідування є службовим документом, який фіксує факт проведення службового розслідування і є носієм доказової інформації про обставини, що стали підставами для його призначення.
Висновки службового розслідування не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Зафіксовані в результатах службового розслідування обставини можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень суб'єкта владних повноважень, в основу яких покладені зазначені в ньому висновки. Отже, висновок за результатами службового розслідування є лише носієм певної інформації.
Водночас, обов'язковою ознакою рішення дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.
Таким чином, правова природа оскаржуваного висновку службового розслідування унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправним і скасування висновку за результатами службового розслідування, у зв'язку з чим ці позовні вимоги не можуть розглядатись в порядку адміністративного судочинства.
Окрім цього Верховний Суд зазначає, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто воно стосується як спорів, що не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Аналогічна правова позиція була також викладена у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 826/13810/16, від 12 грудня 2019 року у справі № 815/3366/16, від 29 листопада 2019 року у справі № 808/965/17.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Отже, оскільки висновок службового розслідування не створює безпосередньо для позивача юридичних прав та/чи обов'язків, спір щодо його оскарження не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відтак, провадження у справі в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування висновку службового розслідування № 42/2020 від 25.03.2020 необхідно закрити.
Керуючись статтями 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області
в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування висновку службового розслідування від 25.03.2020 № 42/2020 за фактом отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , затвердженого начальником ГУНП в Хмельницькій області 25.03.2020 року - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя І.С. Козачок