Справа № 560/4614/21
іменем України
12 травня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Фелонюк Д.Л., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області, в якому просить:
- визнати протиправною відмову відповідача у перерахунку та виплаті щорічної разової допомоги до 5 травня у 2020 році, викладену в листі від 27.01.2021 року №02-07/139;
- зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу, як інваліду війни 3 групи, щорічної разової допомоги до 5 травня у 2020 році в розмірі 7 мінімальних розмірів пенсій з урахуванням фактично сплаченої суми.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.04.2021 позовну заяву залишено без руху. Зазначено, що недоліки можуть бути усунені шляхом: подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої відповідно до вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України/або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду з позовними вимогами не пропущено; надання доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.05.2021 визнано неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду. Продовжено позивачу строк залишення позовної заяви без руху на 5 днів з дня вручення йому цієї ухвали.
На виконання вимог ухвали суду від 05.05.2021 до суду надійшла заява, в якій позивач просить визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити строк. Зазначає, що про рішення Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20 він дізнався кілька місяців назад із засобів масової інформації. Також вказує на те, що не має юридичної освіти, а тому, не знаючи особливостей законодавства у сфері соціального забезпечення, не міг здогадатися, що його права порушуються, а саме, що розмір щорічної разової допомоги не відповідає вимогам законодавства.
Оцінивши наведені підстави для поновлення строку звернення до суду, суд вважає їх неповажними, з огляду на наступне.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10.10.2019 у справі №140/721/19 та від 24.02.2021 у справі № 540/2097/18.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення у справах "Стаббігс на інші проти Великобританії", "Девеєр проти Бельгії").
Європейський Суд з прав людини в ухвалі від 30.08.2006 (справа "Каменівська проти України") також вказав, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Законодавець пов'язує початок обчислення строку не з тим, коли особа суб'єктивно з'ясувала для себе або почала усвідомлювати, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона об'єктивно повинна була дізнатися про ці рішення, дії чи бездіяльність, що мають вплив на неї, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше.
Наведене свідчить про те, що доводи позивача щодо того, що він дізнався про рішення Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20 кілька місяців назад із засобів масової інформації свідчить про те, що ОСОБА_1 суб'єктивно з'ясував для себе, що не нарахування та не виплата йому, як інваліду війни 3 групи, щорічної разової допомоги до 5 травня у 2020 році в розмірі 7 мінімальних розмірів пенсій, є порушенням.
Також суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 24.02.2021 у справі №540/2097/18 виклав правову позицію, що юридична необізнаність не може визнаватися тією непереборною обставиною, явищем чи фактором, що завадили позивачу з дотриманням установлених законом строків звернутися до суду з позовом.
Таким чином, зміст доводів позивача не свідчить про те, що він не мав об'єктивної можливості звернутися до суду за захистом своїх прав у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України. Вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду визнаються неповажними, а тому заява про поновлення строку звернення до суду задоволенню не належить.
Суд зазначає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки з позовними вимогами позивач звернувся до суду поза межами законодавчо визначеного строку, зазначені позивачем в заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані неповажними, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачеві.
Керуючись частиною 2 статті 123, статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду, вказані у заяві ОСОБА_1 .
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Головуючий суддяД.Л. Фелонюк