Справа № 560/8473/20
іменем України
12 травня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача Нетішинське відділення поліції Славутського відділу Головного управління Національної поліції України у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування актів, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування:
- висновку службового розслідування від 25.03.2020 року за фактом отримання тілесних ушкоджень інспектором сектору реагування патрульної поліції №2 Нетішинського ВнП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 ,
- акту розслідування нещасного випадку форми Н-5* від 30 жовтня 2020 року,
- акту про нещасний випадок невиробничого характеру форми HT* від 30 жовтня 2020 року.
Також просить зобов'язати Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області повторно провести службове розслідування за фактом отримання ним тілесних ушкоджень під час нещасного випадку, що стався 23 лютого 2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час виконання 23 лютого 2020 року службових обов'язків отримав легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. З метою з'ясування обставин та причин нещасного випадку було створено комісію, яка за результатами проведеного службового розслідування дійшла висновку, що нещасний випадок стався у період проходження служби, однак не пов'язаний з виконанням позивачем службових обов'язків. Висновок ґрунтується на тому, що позивач допустив порушення порядку застосування засобів, споряджених речовинами сльозогінної та дратівної дії (спеціальних засобів) та порядку фіксації реагування на правопорушення шляхом відео зйомки. 30.10.2020 були складені оскаржувані акти розслідування нещасного випадку форми Н-5* та про нещасний випадок невиробничого характеру форма HT*, з якими позивач не погоджується. Позивач вважає, що оскаржені акти прийняті без врахування всіх обставин, що мали місце при отриманні позивачем тілесних ушкоджень, а також не встановлений причинно-наслідковий зв'язок між порушенням ним службової дисципліни та наявністю травми або поранення (нещасного випадку)
Суд залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Нетішинське відділення поліції Славутського відділу Головного управління Національної поліції України у Хмельницькій області.
Головне управління Національної поліції України у Хмельницькій області подало відзив та заперечення, у яких позов не визнає. Покликається на те, що за результатами розслідування нещасного випадку за участі ОСОБА_1 , комісією зроблений висновок про те, що до нещасного випадку призвели порушення потерпілим вимог п. 1, 2, ч. І ст. 18, ч. І ст.43, ч. 6 ст. 45 Закону України від 02.07.2015 № 580 «Про Національну поліцію», п.5 р.11 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, порушення потерпілим ст. 14 Закону України "Про охорону праці", а також протиправні дії іншої особи. Відповідач стверджує, що отримане позивачем легке тілесне ушкодження є прямим наслідком допущених ним порушень службової дисципліни, відтак комісія прийшла до обґрунтованого висновку, що нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Позивач подав відповідь на відзив, де не погодився з аргументами протилежної сторони.
Ухвалою від 12.05.2021 суд закрив провадження у справі в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування висновку службового розслідування від 25.03.2020 № 42/2020 за фактом отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 . Суд дійшов висновку про те, що ця вимога не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Суд також 12.05.2021 поновив позивачу строк звернення до суду з вимогами про оскарження актів розслідування нещасного випадку форма Н-5* від 30 жовтня 2020 року, про нещасний випадок невиробничого характеру форма HT* від 30 жовтня 2020 року, та зобов'язання вчинити дії.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що з метою з'ясування обставин та причин нещасного випадку, що стався 23.02.2020 близько 00.40 год. на автодорозі Н-25 Городище-Рівне-Старокостянтинів поблизу с. Крупець Славутського району Хмельницької області, зі старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , Нетішинським ВнП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області було створено комісію, яка у період з 20 березня по 30 жовтня 2020 року проводила службове розслідування.
За результатами розслідування нещасного випадку комісією було встановлено, що згідно з графіком чергування та книгою нарядів ОСОБА_1 разом зі старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 о 08.00 год. 22.02.2020 заступили на добове чергування в наряд ГРПП (патрулювання території м. Нетішин), отримали вогнепальну зброю, спеціальні засоби та засоби індивідуального захисту, бронежилети і шоломи, що підтверджуються записами та особистими підписами у вказаній книзі. ОСОБА_1 отриманий пістолет Макарова, два магазини до нього та 16 набоїв, кайданки, гумовий кийок, засіб оснащений сльозоточивою та дратівливою дією «Кобра - 1», шолом, бронежилет, рацію, дощовик, а також справну нагрудну камеру з інвентарним номером 101482798.
Під час зміни 23.02.2020 близько 00.40 год. на автодорозі Н-25 Городище-Рівне-Старокостянтинів поблизу с. Крупець Славутського району Хмельницької області, після невиконання вимоги працівників поліції про зупинку, позивачем та його напарником здійснювалось переслідування транспортного засобу, який у подальшому було зупинено. Оскільки водій автомобіля відмовився залишити транспортний засіб та заглушити двигун, а також зачинив усі двері, позивачем застосований газ дратівливої дії «Кобра». Після того, як на місце події прибули також інші особи, які надавали підтримку водію зупиненого транспортного засобу, поліцейські та зазначені особи вступили у словесну перепалку, яка продовжилась застосуванням позивачем сльозоточивого газу до гр. ОСОБА_3 , ударом останнім позивача в обличчя та пострілом ОСОБА_1 угору з метою попередження подальших незаконних дій.
Після оформлення матеріалів позивач звернувся за допомогою в КНП НМР «Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин», був госпіталізований в хірургічне відділення у період з 23 по 28 лютого 2020 року з діагнозом «ЗЧМТ, струс головного мозку».
Комісія дійшла висновку, що позивачем порушені вимоги ст. ст. 43, 45 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки водій зупиненого автомобіля не був попереджений позивачем про застосування спеціальних засобів, а позивач, в свою чергу, не надав останньому достатньо часу для самостійного виконання законної вимоги поліцейського.
Крім того комісія встановила, що оскільки нападу на поліцейських, іншу особу та/або об'єкт, що перебуває під охороною, групового порушення громадського порядку чи масових заворушень не було, у позивача були відсутні підстави для застосування газу дратівливої дії «Кобра». Також комісією при перегляді відеозаписів із нагрудної камери ОСОБА_1 виявлено вибіркову фіксацію зазначених подій, зокрема лише окремі відрізки відео, відзняті при спілкуванні із громадянами та складанні адміністративних матеріалів. Подій, що передували застосуванню вогнепальної зброї та газу дратівливої дії відносно водія та затриманого гр. ОСОБА_3 , оглядом відеозаписів не виявлено. Наявні відеозаписи моменту затримання гр. ОСОБА_3 , очікування слідчо-оперативної групи та спілкування старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 із учасниками конфлікту із застосуванням ненормативної лексики. Відеофайли, якими відображені моменти безпосереднього спричинення позивачу тілесних ушкоджень та застосування вогнепальної зброї відсутні.
За результатами проведеного службового розслідування комісія дійшла висновку про те, що нещасний випадок стався в період проходження позивачем служби, але не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, оскільки позивач допустив порушення порядку застосування засобів, споряджених речовинами сльозогінної та дратівної дії (спеціальних засобів) та порядку фіксації реагування на правопорушення. У висновку від 25.03.2020 року, який затверджений начальником ГУНП в Хмельницькій області 25.03.2020, запропоновано застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді зауваження.
30 жовтня 2020 складені акт розслідування нещасного випадку форми Н-5* Нетішинського ВнП Славутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області та акт про нещасний випадок невиробничого характеру форма HT*
Статтею 2 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015, № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII визначено, що поліцейський зобов'язаний професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 № 2337-VIII за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Положенням ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту вказано, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Згідно з п. 2.1 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 за № 1346 (далі - Порядок №1346), розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі.
Відповідно до п. 2.2 Порядку № 1346 за результатами розслідування складаються акти за Формою Н-1 (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у т.ч. поранення), які стались з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Якщо за висновками роботи комісії з розслідування нещасних випадків прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатись акт за формою Н-1, тобто нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, про такий нещасний випадок складається акт за Формою НТ (додаток 2).
Пунктом 3.5 Порядку №1346 передбачено, що керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС. До складу комісії не може входити керівник, що безпосередньо керував проведенням робіт, при виконанні яких стався нещасний випадок (у тому числі поранення).
Судом встановлено, що висновок службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень інспектором сектору реагування патрульної поліції №2 Нетішинського ВнП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 від 25.03.2020 року, спірні акти Н-5* та HT* підписані членами комісії та узгоджені за підписом керівника Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області, що спростовує твердження про те, що Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області не є належним відповідачем у цій справі.
Згідно з п. 3.9 Порядку №1346 комісія визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він трапився в період проходження служби під час, зокрема, припинення або запобігання злочинам або правопорушенням.
Відповідно до п. 3.11 Порядку № 1346 комісія визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався:
- за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 цього розділу і не пов'язані з виконанням службових обов'язків;
- унаслідок дій, учинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, а також унаслідок дії алкоголю, наркотичних або інших отруйних речовин (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком;
- під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;
- у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього розділу, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування;
- внаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.
Отже, законодавець чітко визначив випадки, коли комісія з розслідування визначає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків" та коли "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків".
Відповідно до частини 1 статті 42 Закону України «Про Національну поліцію», поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати такі заходи примусу: фізичний вплив (сила); застосування спеціальних засобів; застосування вогнепальної зброї. Згідно з частиною другою статті 42 Закону України «Про Національну поліцію», фізичним впливом є застосування будь-якої фізичної сили, а також спеціальних прийомів боротьби з метою припинення протиправних дій правопорушників.
Як вбачається зі ст. 43 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров'я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим. Попередження може бути зроблено голосом, а за значної відстані або звернення до великої групи людей - через гучномовні установки, підсилювачі звуку. Вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення. Поліцейські зобов'язані надавати невідкладну медичну допомогу особам, які постраждали в результаті застосування заходів примусу (...)
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 44 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом (...)
Згідно з ч. 3 статті 45 України «Про Національну поліцію» засоби, споряджені речовинами сльозогінної та дратівної дії, застосовуються для:
а) відбиття нападу на поліцейського, іншу особу та/або об'єкт, що перебуває під охороною;
б) припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень;
Відповідно до п. 2, 5 розділу III Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських» від 09.11.2016 № 1179, поліцейський зобов'язаний пояснити затриманій особі зрозумілою для неї мовою підстави для затримання та права затриманої особи, надати можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника, а також повідомити про факт затримання третій особі, яку повинна обрати затримана особа; поліцейський повинен забезпечити людське ставлення та повагу до затриманої особи. Згідно з положеннями розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських: поліцейський виконує свої службові обов'язки в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами та громадськими об'єднаннями на засадах партнерства і спрямовує свою діяльність на задоволення їхніх потреб; незалежно від посади чи звання у відносинах із населенням поліцейський зобов'язаний: бути тактовним та доброзичливим; висловлювати вимоги чи зауваження, що стосуються особи, у ввічливій та переконливій формі; надати можливість особі висловити власну думку; до всіх потерпілих від злочинів або інших правопорушень проявляти повагу, охороняти їх безпеку та право на невтручання в особисте життя. За будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику. Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об'єктивним. З метою зменшення кількості випадків застосування заходів примусу поліцейський повинен проявляти розсудливість, відкритість, почуття справедливості, володіти комунікативними навичками (переконання, ведення переговорів тощо).
Підпунктом 6, 8 пункту 2.1 розділу II Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 22.11.2018 № 5217 (далі - Посадова інструкція) передбачено, що поліцейський відповідно до покладених на нього завдань під час несення служби здійснює: припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, застосовуючи для цього передбачені законодавством права і повноваження; затримання осіб на підставах і в порядку, передбачених законодавством, а також доставляє затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення (у визначених законодавством випадках), до підрозділів Національної поліції та/або суду. Підпунктом 1,10 пункту 3.1 розділу III Посадової інструкції передбачено, що поліцейський патрульної поліції під час несення служби зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність патрульної поліції, а також Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки і накази керівництва, постійно і наполегливо самовдосконалюватись, підвищувати рівень довіри суспільства до поліції.
Суд погоджується з висновками, які викладені комісією у оскаржених актах, стосовно порушення позивачем вимог ст. ст. 43, 45 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки матеріали справи не містять доказів того, що позивач дійсно попередив водія зупиненого ТЗ про можливість застосування до нього спеціальних засобів і надав ОСОБА_4 достатньо часу для виконання законної вимоги. Також комісією не було встановлено, що мав місце напад ОСОБА_4 на поліцейського або іншу особу, групове порушення громадського порядку чи масові заворушення, які дозволяли позивачу застосування газу дратівливої дії «Кобра». Одночасно з цим, рапорт ОСОБА_1 про застосування спеціальних засобів та вогнепальної зброї не містив окремих відомостей про фактичні обставини події.
Комісією було встановлено, що дії позивача, які полягали у безпідставному застосуванні речовини сльозогінної та дратівної дії до ОСОБА_4 , призвели до конфлікту та сутички з ОСОБА_3 , який після застосування до нього газу дратівливої дії наніс удар кулаком руки в область правого ока ОСОБА_1 , чим спричинив останньому легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Також комісією встановлено неналежну вибіркову фіксацію позивачем події за допомогою відеокамери, тоді як зазначена відеофіксація повинна була здійснюватись починаючи з початку.
Відповідно до п. 3 ч. 2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, що затверджена наказом МВС України 18.12.2018 р. № 1026, відео реєстратор - це пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації. Включення портативного відео-реєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відео-зйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відео-реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Таким чином, включення портативного відео-реєстратора повинно відбуватись з моменту початку виконання службових обов'язків поліцейськими (початку зміни), а відео-зйомка повинна здійснюватися безперервно до завершення виконання службових обов'язків (закінчення робочого дня), оскільки саме відеозапис події є об'єктивним доказом правомірності дій поліцейського.
Позивачем не спростовано факт нездійснення відеозйомки спілкування із водієм, застосування спеціальних засобів, початку та причин конфлікту, а також обставин отримання тілесних ушкоджень як під час службового розслідування, так і у позовній заяві.
Оскільки матеріалами службового розслідування встановлені факти порушення позивачем службової дисципліни, суд приходить до висновку про те, що відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача стосовно вчинення ним дисциплінарного проступку.
При цьому суд відхиляє твердження позивача, що у процесі розслідування нещасного випадку відповідачем не надано оцінку вчиненим діям з урахуванням всіх обставин, що мали місце при отриманні позивачем тілесних ушкоджень, а також відсутній причинно-наслідковий зв'язок між порушенням службової дисципліни та наявністю травми (нанесення тілесних ушкоджень), оскільки як видно з матеріалів розслідування, саме непослідовність дій позивача спричинила конфлікт, що призвів до нанесення йому тілесних ушкоджень.
Суд також вважає, що кримінальне провадження, що проводиться відносно ОСОБА_3 ( особи, що нанесла тілесне ушкодження), не виключає наявності у діях позивача складу дисциплінарного проступку та не позбавляє відповідача можливості накладення дисциплінарного стягнення за його вчинення.
Натомість, ті доводи, які покладені в основу позовних вимог, ніяк не свідчать про те, що акт розслідування нещасного випадку форма Н-5* та акт про нещасний випадок форми НТ* прийняті з порушенням вимог законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд вважає, що відповідачем доведено правомірність прийнятих актів, відтак суд вважає вимоги позивача про їх скасування необґрунтованими, зважаючи на що не підлягає задоволенню і похідна вимога про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо проведення повторного розслідування нещасного випадку. Враховуючи викладене, у позові слід відмовити.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 12 травня 2021 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області (вул. Зарічанська, 7,Хмельницький,Хмельницька область,29017 , код ЄДРПОУ - 40108824)
Третя особа:Нетішинське відділення поліції Славутського відділу Головного управління Національної поліції України у Хмельницькій області (вул.Енергетиків 4 м.Нетішин Хмельницька обл 30100
Головуючий суддя І.С. Козачок