11 травня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/752/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про вжиття заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності,
встановив:
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (далі - позивач, ГУ ДСНС) звернулося з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), в якій просить застосувати до ФОП ОСОБА_1 захід реагування у вигляді повного зупинення подальшої експлуатації приміщень гуртожитку ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , - до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту шляхом заборони ФОП ОСОБА_1 використовувати приміщення гуртожитку ФОП ОСОБА_1 (місце розташування: АДРЕСА_1 ), окрім робіт, пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки до повного усунення порушень.
Позов обґрунтовано тим, що керуючись положеннями Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", згідно наказу Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 28.01.2021 року № 31 "Про проведення планових та позапланових перевірок" посадовими особами позивача проведено позапланову перевірку стану пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту приміщень гуртожитку ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Перевіркою встановлено ряд порушень, які зафіксовані в Акті перевірки від 12.02.2021 року № 32. Визначено ступінь ризику суб'єкта господарювання з урахуванням значення прийнятого ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки - високий ступінь ризику. Зазначає, що акт перевірки відповідачем підписаний без зауважень, перевірка не оскаржувалась, заперечення, клопотання не надавалися. У зв'язку з тим, що порушення становлять небезпеку і загрозу життю та здоров'ю людей, просить суд позов задовольнити.
Ухвалою суду від 05.03.2021 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Поштове повідомлення про вручення надісланої на адресу відповідача ухвали про відкриття провадження по справі повернулось до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", що згідно ч. 4 ст .124 КАС України є свідченням належного вручення стороні зазначеного відправлення.
В подальшому, згідно розписки (а.с. 36) зазначена ухвала 14.04.2021 вручена відповідачу особисто в суді, про що свідчить його підпис.
Своїм правом на подання відзиву відповідач не скористався.
30.04.2021 відповідачем до суду подано заяву про зупинення провадження та надання часу на примирення сторін.
Ухвалою суду від 11.05.2021 у задоволенні заяви відмовлено.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
З 11.02.2021 по 12.02.2021 на підставі наказу Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 28.01.2021 року № 31 "Про проведення планових та позапланових перевірок" посадовими особами позивача проведено позапланову перевірку стану пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту приміщень гуртожитку ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами перевірки складено Акт від 12.02.2021 № 32, яким зафіксовано високий ступінь ризику суб'єкта господарювання та ряд порушень вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 р. № 1417 (далі - Правила № 1417).
Оскільки відповідачем не вжито заходів щодо усунення виявлених порушень, Головне управління ДСНС у Херсонській області звернулося з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Кодекс цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) регулює відносини, пов'язані з захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.64 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Згідно ст.66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. № 877-V (далі - Закон № 877-V).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону № 877-V заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Частинами 11 та 12 статті 4 Закону № 877-V передбачено, що плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб'єкта господарювання).
Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (ч.1 ст.7 Закону № 877-V).
Згідно ч.6 ст.7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
З матеріалів справи вбачається, що акт перевірки від 12.02.2021 року №32 підписано ФОП ОСОБА_1 без зауважень.
Згідно акту від 12.02.2021 року №32 виявлено наступні порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, а саме:
- не обладнано приміщення гуртожитку системами протипожежного захисту, а саме: системою протипожежної сигналізації (усі приміщення) та системою передавання тривожних сповіщень (тип 2), чим порушено п. 1.2 розділ V Правила пожежної безпеки в Україні, п. 2.1 табл. А.1 додатку А ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";
- не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, чим порушено п. 1.20 розділ IV Правила пожежної безпеки в Україні;
- не забезпечено приміщення гуртожитку первинними засобами пожежегасіння згідно норм належності, чим порушено п. 3.6 розділ V Правила пожежної безпеки в Україні;
- коридор 4-го поверху та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням відповідно до вимог ДБН В. 1 1-7-2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва", ДБН В.2.5-23-2С10 "Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення" та Правил улаштування електроустановок, чим порушено п. 2.31 розділ III Правила пожежної безпеки в Україні
- не розроблено та не вивішено на видному місці в коридорі 4-го поверху план (схему) евакуації людей на випадок пожежі, чим порушено п. 5 розділ II Правила пожежної безпеки в Україні;
- посадові особи не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки (пожежно-технічний мінімум), чим порушено п. 16, розділу 2 Правил пожежної безпеки в Україні;
- не розроблено, не затверджено керівником та не вивішено на видимих місцях в кожному приміщенні інструкції про заходи пожежної безпеки, чим порушено п. 4 розділ II Правила пожежної безпеки в Україні;
- не оснащено електрощит в коридорі 4-го поверху схемою підключення споживачів з пояснювальним написом і вказаним значенням номінального струму апарата, чим порушено п. 1.16 розділ IV Правила пожежної безпеки в Україні;
- не забезпечено усі приміщення гуртожитку відповідними знаками безпеки згідно з ДСТУ КО 6309.2007, чим порушено п. 8 розділ II Правила пожежної безпеки в Україні;
- не встановлено відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) протипожежний режим в приміщеннях гуртожитку, чим порушено п. 3 розділ II Правила пожежної безпеки в Україні;
- не забезпечено ведення журналу реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки та забезпечити проведення даних інструктажів з працівниками об'єкту, чим порушено п. 15 розділ II Правила пожежної безпеки в Україні;
- особа, відповідальна за пожежну безпеку на об'єкті, не забезпечила ведення журналу обліку вогнегасників, чим порушено п. 3.10 розділ V Правила пожежної безпеки в Україні, п. 3 розділ III Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників;
- адміністрація гуртожитку не ознайомлює з основними вимогами пожежної безпеки (під підпис) усіх громадян, які прибувають для тимчасового проживання в гуртожитку, чим порушено п. 5.1 розділ VI Правила пожежної безпеки в Україні;
- не обладнані приміщення гуртожитку системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей (до 50 чол. - тип 2), чим порушено п. 1.2 розділ V Правила пожежної безпеки в Україні, п. 15 табл. Б.1 додатку Б ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".
Дослідивши акт перевірки від 12.02.2021 № 32, суд приходить до висновку, що останній відповідає вимогам Закону № 877 та в ньому зафіксовано детальний опис порушень з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Згідно ч.7 ст.7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Визначення небезпечного чинника міститься у п.26 ч.1 ст.2 КЦЗ України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Отже, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
Відповідно до п.12 ч.1 ст.67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожеженебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частиною 2 статті 68 КЦЗ України обумовлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожеженебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені ч.1 ст.70 КЦЗ України та полягають у:
1) недотриманні вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушенні вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуску і реалізації вибухопожеженебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійсненні заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідності кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушенні правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутності на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведенні робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Аналіз викладених положень дає підстави для висновку, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.
При цьому суд зазначає, що застосування заходів реагування у вигляді повного чи часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямовано на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій, та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю людей.
Крім того, захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на території розташування об'єкта.
Аналогічна позиція з цього питання викладена у постанові Верховного Суду від 28.04.2019 по справі № 810/2400/18.
Підтвердження усунення виявлених порушень відповідачем суду станом на день прийняття рішення не надано.
За приписами ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Аналізуючи виявлені за результатом проведеної позапланової перевірки порушення пожежної безпеки, суд вважає, що існуючі порушення в їх сукупності можуть кваліфікуватись як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління ДСНС України у Херсонській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позовну заяву задовольнити.
Застосувати до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) захід реагування у вигляді повного зупинення подальшої експлуатації приміщень гуртожитку ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , - до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту шляхом заборони ФОП ОСОБА_1 використовувати приміщення гуртожитку ФОП ОСОБА_1 (місце розташування: АДРЕСА_1 ), окрім робіт, пов'язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки до повного усунення порушень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.В. Ковбій
кат. 108010200