05 травня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/272/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бездрабка О.І.,
при секретарі - Альошиній І.В.,
за участю:
представника позивача - Берьозки Ю.В.,
представника відповідачів-1, 3 - Наумової Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонської обласної прокуратури, четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, скасування рішення кадрової комісії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовною заявою до Херсонської обласної прокуратури (далі - відповідач-1), Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі - відповідач-2), Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач-3), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Херсонської обласної прокуратури від 23.12.2020 р. № 930к про звільнення позивача з посади прокурора Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області та з органів прокуратури на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України "Про прокуратуру" з 29.12.2020 р.;
- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області та у органах прокуратури з 29.12.2020 р.;
- стягнути з відповідача-1 на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу із розрахунку 1175,77 грн. за кожен робочий день, починаючи з 30.12.2020 р. по день прийняття рішення суду у цій справі включно;
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-2 від 24.11.2020 р. № 106, прийняте відносно позивача.
Позовні вимоги мотивує тим, що з жовтня 2012 року працювала в органах прокуратури, а з 15.12.2015 р. по 29.12.2020 р. включно - займала посаду прокурора Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області. Відповідно до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 р. № 113-ІХ звернулася до Генерального прокурора з заявою про переведення на посаду прокурора у окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію. З метою проходження атестації позивача розподілено до Четвертої кадрової обласних прокуратур з атестації місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі - Комісія). Відповідно до даних, які розміщено на сайті Офісу Генерального прокурора, призначено дату проходження першого етапу атестації - 22.10.2020 р. За заявою позивача та у зв'язку із станом її здоров'я проходження атестації перенесено кадровою комісією на 10.11.2020 р. За результатами тестування ОСОБА_1 набрала 49 балів, які відповідно до Порядку атестації не є достатніми для допуску до інших етапів атестації (прохідний бал - 70). Наказом Херсонської обласної прокуратури від 23.12.2020 р. № 930к позивача звільнено із займаної посади на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України "Про прокуратуру" - тобто як таке, що відбулось у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури. Водночас, у якості фактичної підстави для звільнення зазначено "рішення кадрової комісії від 24.11.2020 № 106". Вважає наказ Херсонської обласної прокуратури від 23.12.2020 р. № 930к протиправним, оскільки жодної реорганізації, ліквідації чи скорочення штату Херсонської обласної прокуратури станом на дату звільнення не відбулось; фактична підстава звільнення не відповідає нормативній - тій, що передбачена законом. Позивач також не згодна із рішенням кадрової комісії, так як вважає, що атестація у тому порядку та у тій формі, у яких вона здійснюється, грубо порушує конституційне право позивача на працю та гарантії незалежності прокурора.
Ухвалою від 29.01.2021 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений суддею строк позивач усунула недоліки позовної заяви і ухвалою від 09.02.2021 р. відкрито провадження в адміністративній справі, призначено підготовче засідання на 03.03.2021 р. о 10:00 год.
01.03.2021 від Херсонської обласної прокуратури надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що на виконання вимог п.п.9, 10 Розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ за встановленою Порядком формою позивачем подано підписану нею особисто заяву Генеральному прокурору про переведення її на посаду прокурора в місцевій прокуратурі та про намір пройти атестацію. У заяві позивач підтвердила своє бажання пройти атестацію, вказала на ознайомлення та згоду з усіма умовами та процедурами проведення атестації, що визначено Порядком. Зокрема підтвердила, що усвідомлює та погоджується, що у разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації та за умови настання однієї з підстав, передбачених п.19 Розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ, її буде звільнено з посади прокурора. До Херсонської обласної прокуратури з Офісу Генерального прокурора надійшли рішення кадрових комісій про неуспішне проходження атестації прокурорами місцевих прокуратур Херсонської області, в тому числі і рішення Четвертої кадрової комісії від 24.11.2020 р. № 106 про неуспішне проходження прокурором Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявленні знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Відтак за наявності відповідного рішення кадрової комісії від 24.11.2020 р. № 106 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації керівником Херсонської обласної прокуратури 23.12.2020 р. видано наказ № 930к про звільнення позивача з займаної посади та з органів прокуратури на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону № 1697-VII з 29.12.2020 р. Зазначає, що п.19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ визначено особливості звільнення на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України "Про прокуратуру", зокрема, як "неуспішне проходження атестації". Згідно п.6 розділу V Порядку проходження прокурорами атестації рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу про звільнення прокурора на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України "Про прокуратуру". Зважаючи на те, що Законом № 113-ІХ дію статті 60 Закону № 1697-VІІ зупинено до 01.09.2021 р., на думку відповідача-1, юридичним фактом, що зумовлює звільнення позивача на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України "Про прокуратуру" є не ліквідація чи реорганізація органу прокуратури або скорочення чисельності прокурорів органів прокуратури, а є виключно рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації. При цьому, передбачений п.9 ч.1 ст.51 Закону України "Про прокуратуру" юридичний факт скорочення кількості прокурорів органу прокуратури також відбувся станом на дату звільнення позивача.
03.03.2021 р. від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, за змістом якої просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Херсонської обласної прокуратури від 23.12.2020 р. № 930к про звільнення позивача з посади прокурора Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області та з органів прокуратури на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України "Про прокуратуру" з 29.12.2020 р.;
- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області та у органах прокуратури з 29.12.2020 р.;
- стягнути з відповідача-1 на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу із розрахунку 980,72 грн. за кожен робочий день, починаючи з 30.12.2020 р. по день прийняття рішення суду у цій справі включно;
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-2 від 24.11.2020 р. № 106, прийняте відносно позивача.
Ухвалою від 03.03.2021 р. відкладено підготовче засідання на 19.03.2021 р. на 10:00 год., повторно витребувано документи.
09.03.2021 р. від Офісу Генерального прокурора надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого заперечує проти задоволення позовних вимог. Вказує на те, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 р. № 113-IX запроваджено реформування органів прокуратури. Згідно пункту 6 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ усі прокурори вважаються персонально попередженими у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України "Про прокуратуру". Приписами пункту 7 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX передбачено можливість переведення прокурорів лише у разі успішного проходження ними атестації. Позивачем на виконання п.10 Порядку № 221 Генеральному прокурору подано заяву встановленої форми про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію. З огляду на це, останнім надано персональну згоду на те, що у разі прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації, його буде звільнено на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону № 1697-УІІ (відповідно до вимог пп.2 п.19 розділу II Закону № 113-ІХ). Така згода є усвідомлення наслідків неуспішного проходження атестації. За наслідками складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (перший етап атестації) позивач, відповідно до додатку № 2 до протоколу від 10.11.2020 р. № 9 четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), набрала 49 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту і її не допущено до проходження наступного етапу атестації та кадровою комісією на засіданні від 24.11.2020 р. ухвалено рішення № 106 про неуспішне проходження позивачем атестації. Вважає, що вказане рішення відповідає вимогам п.п.13, 16, 17 розділ II Закону № 113-ІХ, п.8 розділ І Порядку і з огляду на його специфіку воно не потребує іншого обґрунтування та мотивування, а четверта кадрова комісія, приймаючи спірне рішення, діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом № 113-IX, з дотриманням принципів пропорційності та законності. Твердження позивача щодо відсутності факту ліквідації чи реорганізації прокуратури Херсонської області під час його звільнення та відсутність підстав для звільнення не можуть братись до уваги, оскільки підставу звільнення в наказі позивача сформульовано у відповідності до пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-ХІІ. На теперішній час Конституційним Судом України не ухвалено рішення щодо визнання неконституційними окремих положень Закону № 113-ІХ. Вимога позивача щодо поновлення на посаді в органах прокуратури також є необґрунтованою, оскільки призначення на посади в органах прокуратури здійснюється в особливому порядку і не може відбуватись на підставі рішення суду.
18.03.2021 р. від представника позивача надійшла відповідь на відзиви, за змістом якої наполягає на задоволенні позовних вимог.
Протокольною ухвалою від 19.03.2021 р. відкладено підготовче засідання до 29.03.2021 р. на 09:00 год.
Ухвалою від 29.03.2021 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 05.05.2021 р. на 10:00 год.
Ухвалою від 05.05.2021 р. закінчено підготовче провадження, розпочато розгляд справи по суті.
В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовні заяві.
Представник відповідачів-1, 3 заперечувала проти задоволення позовної заяви з вказаних у відзивах підстав.
Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 07.10.2019 р. ОСОБА_1 подала заяву Генеральному прокурору про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію на підставі пункту 10 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури".
На веб-сайті Офісу Генерального прокурора розміщено графік складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, відповідно до якого ОСОБА_1 мала би здавати іспит 22.10.2020 р.
Проте, за заявою позивача дату складання іспиту перенесено на 10.11.2020 р.
Згідно відомості про результати тестування ОСОБА_1 набрала 49 балів, у зв'язку з чим позивача включено до списку осіб, які 10 листопада 2020 року не пройшли іспит у формі анонімного опитування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, набравши менше 70 балів (додаток 2 до протоколу від 10.11.2020 р. № 9).
На засіданні четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), яке відбулось 24.11.2020 р., ухвалено рішення № 106 щодо неуспішного проходження атестації, зокрема, ОСОБА_1 (перше питання протоколу від 24.11.2020 р. № 12).
Відповідно до наказу Херсонської обласної прокуратури від 23.12.2020 р. № 930к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області та з органів прокуратури на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України "Про прокуратуру" з 29 грудня 2020 року. Підстава: рішення кадрової комісії від 24.11.2020 р. № 106.
Позивача ознайомлено з наказом 29.12.2020 р.
Вважаючи рішення четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про неуспішне проходження атестації та наказ про звільнення протиправними, позивач звернулася до суду з позовною заявою про їх скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 р. № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII).
Відповідно до ч.3 ст.16 Закону № 1697-VII прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.
Згідно п.9 ч.1 ст.51 Закону № 1697-VII прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
Частиною 5 статті 51 Закону № 1697-VII передбачено, що на звільнення прокурорів з посади з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, не поширюються положення законодавства щодо пропозиції іншої роботи та переведення на іншу роботу при звільненні у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, щодо строків попередження про звільнення, щодо переважного права на залишення на роботі, щодо переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, щодо збереження місця роботи на період щорічної відпустки та на період відрядження.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 25.09.2019 р. № 113-ІХ (далі - Закон № 113-ІХ) запроваджено реформування системи органів прокуратури.
Відповідно до пункту 6 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".
Як передбачено абзацом 1 пункту 7 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX, прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором (п.9 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX).
Згідно пункту 10 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
Відповідно до п.11 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
При цьому, абзацом 1 пункту 3 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX передбачено, що до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.
Абзац 3 цієї ж норми передбачає, що за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.
На виконання вимог Закону № 113-ІХ наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 р. № 221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок № 221).
Відповідно до пункту 1 розділу 1 Порядку № 221 атестація прокурорів - це встановлена розділом II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі - Закон) та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
У відповідності до пункту 2 розділу І Порядку № 221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями.
Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями прозоро та публічно у присутності прокурора, який проходить атестацію (пункт 3 розділу І Порядку № 221).
Згідно пункту 5 розділу І Порядку № 221 предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора (у тому числі загальних здібностей та навичок); 2) професійної етики та доброчесності прокурора.
Відповідно до пункту 6 розділу І Порядку № 221 атестація включає такі етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора (пункт 7 розділу І Порядку № 221).
Згідно пункту 8 розділу І Порядку № 221 за результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: 1) рішення про успішне проходження прокурором атестації; 2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Відповідно до пункту 9 розділу І Порядку № 221 атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 до цього Порядку.
Заява підписується прокурором особисто (п.10 розділу І Порядку № 221).
У відповідності до п.1 розділу ІІ Порядку № 221 після завершення строку для подання заяви, вказаної у пункті 9 розділу I цього Порядку, кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п'ять календарних днів до дня складання іспиту. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).
За змістом п.п.2-5 розділу ІІ Порядку № 221 перелік тестових питань для іспиту затверджується Генеральним прокурором та оприлюднюється на веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за сім календарних днів до дня складання іспиту. Тестування проходить автоматизовано з використанням комп'ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії і триває 100 хвилин. Прокурор може завершити тестування достроково. Тестові питання обираються для кожного прокурора автоматично із загального переліку питань у кількості 100 питань. Кожне питання має передбачати варіанти відповіді, один з яких є правильним. Після закінчення часу, відведеного на проходження тестування, тестування припиняється автоматично, а на екран виводиться результат складання іспиту відповідного прокурора. Кожна правильна відповідь оцінюється в один бал. Максимальна кількість можливих балів за іспит становить 100 балів. Прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту становить 70 балів. Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
З викладеного слідує, що на законодавчому рівні визначено певну процедуру реформування органів прокуратури, визначено етапи її проходження, які дії мають вчинити особи з метою подальшого проходження служби в органах прокуратури, явно і очевидно встановлено умови продовження служби шляхом успішного проходження атестації.
У зв'язку з тим, що метою проведення атестації прокурорів є надання оцінки їхній професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності, кожен з етапів атестації прокурорів має на меті проявити і оцінити різні аспекти професійної підготовки і кваліфікації прокурора.
Відповідно до п.1 ч.19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України "Про прокуратуру" за умови, зокрема наявності рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури.
Суд зазначає, що станом на час розгляду справи Закон № 113-ІХ не визнавався неконституційним та є чинним.
З матеріалів справи вбачається, що 07.10.2019 р. ОСОБА_1 подала Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
Суд звертає увагу, що подаючи вказану заяву позивач підтвердила своє бажання пройти атестацію, вказала про ознайомлення та погодження з усіма умовами та процедурами проведення атестації, визначеними Порядком № 221, в тому числі й відносно того, що у разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, передбаченого Порядком № 221, а також за умови настання однієї із підстав, передбачених п.19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ, її буде звільнено з посади прокурора.
Наведене свідчить, що ОСОБА_1 цілком і повністю була ознайомлена з умовами та процедурами проведення атестації та більш того - погодилась на їх застосування.
В іншому ж випадку, позивач могла відмовитися від проведення такої атестації та не подавати відповідної заяви чи окремо оскаржувати відповідний Порядок проходження прокурорами атестації, чого ОСОБА_1 зроблено не було.
Отже, у спірних правовідносинах ОСОБА_1 , на думку суду, знаходилась у стані повної правової визначеності, коли, маючи відповідну освіту та досвід професійної діяльності не могла не усвідомлювати юридичних наслідків в разі не проходження атестації з метою переведення до окружної прокуратури.
Наказом Генерального прокурора від 17.10.2019 р. № 233 затверджено Порядок роботи кадрових комісій (далі - Порядок № 233).
У відповідності до п.1 Порядку № 233 порядок роботи кадрових комісій (далі - комісія), що здійснюють свої повноваження на підставі пункту 11, підпункту 7 пункту 22 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", Закону України "Про прокуратуру", визначається цим Порядком та іншими нормативними актами.
Пунктом 2 Порядку № 233 встановлено, що комісії забезпечують:
- проведення атестації прокурорів та слідчих Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів та слідчих Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур;
- здійснення добору на посади прокурорів;
- розгляд дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.
Під час своєї діяльності комісії здійснюють повноваження, визначені Законом України "Про прокуратуру", розділом ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", цим Порядком та іншими нормативними актами.
Як передбачено п.4 Порядку № 233, склад комісії затверджує Генеральний прокурор, який визначає її голову та секретаря.
Положеннями п.12 Порядку № 233 визначено, що рішення комісії, крім зазначених в абзаці другому цього пункту, в тому числі процедурні, обговорюється її членами і ухвалюються шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Член комісії вправі голосувати "за" чи "проти" рішення комісії. У разі рівного розподілу голосів, приймається рішення, за яке проголосував голова комісії.
Рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди ухвалюється шляхом відкритого голосування більшістю від загальної кількості членів комісії. Якщо рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди не набрало чотирьох голосів, комісією ухвалюється рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.
Рішення і протоколи комісії підписуються всіма присутніми членами комісії. У разі відмови члена комісії підписати рішення або протокол, у такому рішенні або протоколі робиться відповідна відмітка (п.13 Порядку № 233).
Згідно п.16 Порядку № 233 організаційний і технічний супровід роботи комісії, підготовку проектів її документів, забезпечення фіксації засідань комісії за допомогою технічних засобів, своєчасне розміщення комісією інформації на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора, чи офіційному веб-сайті відповідної обласної (регіональної) прокуратури тощо може здійснювати робоча група, яка формується у кількісному складі залежно від потреби. Кількісний і персональний склад робочої групи визначаються Генеральним прокурором із числа працівників кадрових підрозділів органів прокуратури, а також осіб, які не є працівниками органів прокуратури (за їх згодою). Організація діяльності робочої групи визначається головою комісії.
Членам робочої групи надається доступ до матеріалів атестації, що формуються відповідно до Порядку проходження прокурорами атестації, для їх обробки та підготовки до розгляду членами комісії.
Наказом Генерального прокурора від 10.09.2020 р. № 425 створено четверту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), яким визначено її персональний склад.
У подальшому наказами Генерального прокурора від 15.09.2020 р. № 450, від 17.11.2020 р. № 536 та від 24.11.2020 р. № 559 внесено зміни до наказу Генерального прокурора від 10.09.2020 р. № 425 щодо складу комісії.
Як слідує з матеріалів справи, 10.11.2020 р. ОСОБА_1 брала участь в іспиті у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявленні знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та за результатами тестування набрала 49 балів.
Вказаний результат зафіксовано у відомості про результати тестування на знання та вміння у застосуванні закону і відповідності здійснювати повноваження прокурора, в якій позивачем власноруч поставлено підпис. У примітках до цієї відомості відсутні дані про надходження від ОСОБА_1 будь-яких зауважень щодо процедури чи несправності техніки, порядку складання іспиту.
24.11.2020 р. відбулось засідання четвертої кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), на якому ухвалено рішення (протокол № 12) та сформовано списки прокурорів, які не пройшли іспит у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки у зв'язку з набранням меншої кількості балів ніж прохідний (70 балів), в переліку яких під № 15 значиться ОСОБА_1 .
Четвертою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) на підставі п.п.13, 17 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX, п.п.6, 8 розділу І, п.п.4, 5 розділу ІІ Порядку № 221, 24 листопада 2020 року прийнято рішення № 106 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації.
З урахуванням наведених вище положень Порядку № 221 суд приходить до висновку, що прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної програми з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора становить 70 балів.
При цьому прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Як свідчать наявні в матеріалах справи письмові докази та не спростовується позивачем, за результатом іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної програми з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, ОСОБА_1 набрала 49 балів, що становить менше необхідного мінімально допустимого балу.
Також під час складення тестування та безпосередньо після нього позивачка зі скаргами до членів кадрової комісії або секретаря не зверталася, що свідчить про відсутність у неї будь-яких претензій, зауважень чи звернень з приводу самої атестації.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не доведено суду протиправності прийнятого четвертою кадровою комісією 24 листопада 2020 року рішення № 106 про неуспішне проходження прокурором атестації, з урахуванням того, що позивач за результатами складення іспиту набрала меншу кількість балів, ніж прохідний бал, що визнається самою ОСОБА_1 .
Таким чином, приймаючи рішення про неуспішне проходження атестації позивачем, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), неупереджено, добросовісно, розсудливо, пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, а відтак рішення від 24.11.2020 р. № 106 є правомірним та не підлягає скасуванню.
Водночас суд зазначає, що відповідно до розділу II Порядку тестування проходить автоматизовано з використанням комп'ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії.
Тобто, надати оцінку правильності відповідей позивача на поставлені завдання тесту та відповідності кількості набраних балів - суд позбавлений правової можливості, оскільки не наділений повноваженнями на втручання у відповідну програму тестування.
Всі інші доводи, якими ОСОБА_1 обґрунтовує протиправність дій відповідачів щодо проведення атестації, правомочності кадрової комісії, її складу, рішень, тощо, зводяться до незгоди позивача з положеннями Закону № 113-ІХ і Порядком, які на її думку порушують, у тому числі й права та гарантії, визначені Конституцією України.
Проте, суд вкотре наголошує на тому, що положення Закону № 113-ІХ і Порядку є чинними та неконституційними у встановленому законом порядку не визнавались.
Разом з цим, суд зазначає, що Конституційний Суд України у рішенні від 08 липня 2003 року № 15-рп/2003 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про проведення атестації державних службовців" (справа про атестацію державних службовців) зазначив, що "атестація є одним із способів перевірки та оцінки кваліфікації працівника, його знань і навичок. Вона передбачена частиною шостою статті 96 Кодексу законів про працю України, положення якого поширюються і на державних службовців з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про державну службу". Згідно з цією нормою атестацію можуть проводити власник або уповноважений ним орган. Такими органами відповідно до законодавства України є, зокрема, всі органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Атестація окремих категорій державних службовців передбачена й іншими законами України, зокрема: "Про державну податкову службу в Україні" (ст.15), "Про прокуратуру" (ст.46), "Про статус суддів" (глава VII)" (абзац п'ятий підпункту 5.1 пункту 5 мотивувальної частини).
Тобто, запровадження Законом № 113-ІХ атестації прокурорів місцевих прокуратур, як однієї з умов для їх переведення до окружних прокуратур пов'язане в тому числі зі створенням передумов для побудови системи прокуратури, діяльність якої базується на засадах ефективності, професійності, незалежності та відповідальності, кадровим перезавантаженням органів прокуратури та способом перевірки і оцінки кваліфікацій прокурорів на відповідність їх посадам прокурора в таких органах.
Суд погоджується з твердженнями відповідача-1 - Херсонської обласної прокуратури, викладеній зокрема у відзиві на позов, стосовно того, що така атестація визначена законодавцем та відбувалась у спосіб і порядок, який є діючим і стосується всіх прокурорів, які виявили намір пройти атестацію, а тому дійсно не може вважатись протиправною чи такою, що носить дискримінаційний характер по відношенню до позивача.
Статтею 1 Конвенції Міжнародної Організації Права № 11 про дискримінацію в галузі права та занять 1958 року визначено, що будь-яке розрізнення, недопущення або перевага відносно певної роботи, що ґрунтується на її специфічних вимогах, дискримінацією не вважається.
На думку суду, міра втручання з боку держави у сферу приватного життя особи в аспекті професійної діяльності у даному випадку є повністю співставною із ступенем втручання держави з аналогічною метою у діяльність особи на посаді судді, що було визнано і законним, і конституційним згідно з висновком Конституційного Суду України від 20.01.2016 р. № 1-в/2016.
В свою чергу, таке втручання у даному конкретному випадку прямо передбачено законом і переслідує абсолютно легітимну ціль відновлення довіри суспільства до функціонування органів прокуратури України.
Таким чином, у спірних правовідносинах ОСОБА_1 знаходилась у стані повної правової визначеності, коли, маючи відповідну освіту та досвід професійної діяльності не могла не усвідомлювати юридичних наслідків не проходження атестації для переведення в прокуратуру Херсонської області.
Враховуючи викладене вище, позивачем не спростовано правомірності та законності проведеної атестації та прийнятого за результатами проведення такої атестації рішення кадровою комісією.
Щодо наказу Херсонської обласної прокуратури від 23.12.2020 р. № 930к суд вважає за необхідне вказати наступне.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Конституція України, Закон України "Про прокуратуру" та інші закони України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст.4 Закону № 1697-VII).
Частиною 3 статті 16 Закону № 1697-VII закріплено, що прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.
В свою чергу, згідно з правовими висновками Верховного Суду, викладеними зокрема у постанові від 17.02.2015 р. у справі № 21-8а15, за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Аналогічна позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31.01.2018 р. у справі № 803/31/16, від 30.07.2019 р. у справі № 804/406/16, від 08.08.2019 р. у справі № 813/150/16.
Таким чином, положення КЗпП України не підлягають застосуванню до правовідносин щодо звільнення прокурора з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
Така позиція висловлена Верховним Судом і у постанові від 08.10.2019 р. у справі № 804/211/16.
Загальні умови звільнення прокурора з посади, припинення його повноважень на посаді наведені у статті 51 Закону № 1697-VII.
Як встановлено п.9 ч.1 ст.51 Закону № 1697-VII, прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
Частиною 5 статті 51 Закону № 1697-VII визначено, що на звільнення прокурорів з посади з підстави, передбаченої пунктом 9 частини 1 цієї статті, не поширюються положення законодавства щодо пропозиції іншої роботи та переведення на іншу роботу при звільненні у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, щодо строків попередження про звільнення, переважного права на залишення на роботі, переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, збереження місця роботи на період щорічної відпустки та на період відрядження.
Згідно ч.5 ст.32 КЗпП України переведення прокурорів відбувається з урахуванням особливостей, визначених законом, що регулює їхній статус.
У розумінні ч.5 ст.40 КЗпП України, особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус.
Частиною 2 статті 15 Закону № 1697-VІІ встановлено, що прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.16 Закону № 1697-VІІ незалежність прокурора забезпечується особливим порядком його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Положеннями ч.3 ст.16 Закону № 1697-VІІ (у редакції, що діяла до внесення змін Законом № 113-IX) передбачено, що прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених цим Законом.
Законом № 113-IX внесено зміни до частини третьої статті 16 Закону № 1697-VІІ та слова "цим Законом" замінено словом "законом".
Таким чином, з 25.09.2019 р. (дата набрання чинності Законом № 113-IX) частина третя статті 16 Закону № 1697-VІІ має наступний зміст: "Прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом".
Отже, на момент звільнення позивача підстави та порядок звільнення з посади прокурора могли визначатися не лише Законом № 1697-VІІ, а й іншим законом.
У даному випадку таким законом є Закон № 113-IX, який визначив підстави та порядок звільнення з посади прокурора.
Так, відповідно до п.6 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".
Відповідно до ч.5 ст.51 Закону № 1697-VІІ (у редакції Закону № 113-IX) на звільнення прокурорів з посади з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, не поширюються положення законодавства щодо пропозиції іншої роботи та переведення на іншу роботу при звільненні у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, щодо строків попередження про звільнення, щодо переважного права на залишення на роботі, щодо переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, щодо збереження місця роботи на період щорічної відпустки та на період відрядження.
Також Законом № 113-IX, з-поміж інших норм Закону № 1697-VІІ, зупинено до 1 вересня 2021 року дію статті 60 Закону № 1697-VІІ, яка регулює звільнення прокурора з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
Згідно п.19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" за умови настання однієї із підстав, наприклад рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури.
З аналізу наведеної норми вбачається, що Закон № 113-IX пов'язує звільнення з посади прокурора на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України "Про прокуратуру" не з рішеннями про ліквідацію чи реорганізації органу прокуратури або про скорочення кількості прокурорів органу прокуратури, а насамперед з процедурою проходження прокурорами атестації як складовою частиною процесу реформування органів прокуратури, введеного в дію Законом № 113-IX з дня набрання ним чинності.
Також, згідно п.4 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX день початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур визначається рішеннями Генерального прокурора стосовно Офісу Генерального прокурора, усіх обласних прокуратур, усіх окружних прокуратур. Вказані рішення публікуються у газеті "Голос України".
З наведеної норми слідує, що початок роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур законодавець поставив у залежність від прийняття Генеральним прокурором рішення стосовно початку роботи відповідного органу прокуратури, а не від прийняття рішення про ліквідацію чи реорганізацію Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, скорочення кількості прокурорів відповідного органу прокуратури.
Наказом Генерального прокурора України від 08.09.2020 р. № 414 "Про день початку роботи обласних прокуратур" відповідно до пункту 4 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 р. № 113-IX, визначено днем початку роботи обласних прокуратур - 11.09.2020 р.
Наказом Генерального прокурора України від 17.02.2021 р. № 40 "Про день початку роботи окружних прокуратур" відповідно до пункту 4 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 р. № 113-IX, визначено днем початку роботи окружних прокуратур - 15.03.2021 р.
Разом з тим, за змістом пункту 3 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.
Тобто, застосування відповідачем пп.1 п.19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX на момент звільнення позивача не потребувало наявності рішення Генерального прокурора стосовно початку роботи Генічеської окружної прокуратури.
Враховуючи, що юридичним фактом, що зумовлює звільнення позивача на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України "Про прокуратуру", є рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації, суд прийшов до висновку, що наказ керівника Херсонської обласної прокуратури від 23.12.2020 р. № 930к виданий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, а тому підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.
Як наслідок, відсутні підстави і для задоволення позовних вимог щодо поновлення на посаді прокурора Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області та стягнення з прокуратури Херсонської області на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки такі позовні вимоги є похідними.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
З огляду на викладене, судом не встановлено порушень рішенням четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 24.11.2020 р. № 106 про неуспішне проходження позивачем атестації та наказом Херсонської обласної прокуратури від 23.12.2020 р. № 930к про звільнення позивача із займаної посади критеріїв правомірності, визначених ч.2 ст.2 КАС України, а тому у задоволенні позовної заяви слід відмовити повністю.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255 КАС України, суд -
вирішив:
Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Херсонської обласної прокуратури (73000, м.Херсон, вул.Михайлівська, 33, код ЄДРПОУ 04851120), Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (01001, м.Київ, вул.Різницька, 13/15), Офісу Генерального прокурора (01001, м.Київ, вул.Різницька, 13/15, код ЄДРПОУ 00034051) про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, скасування рішення кадрової комісії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 12 травня 2021 р.
Суддя О.І. Бездрабко
кат. 106030000