про повернення позовної заяви
м. Вінниця
11 травня 2021 р. Справа № 120/3505/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Бошкова Юлія Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: ОСОБА_1
до: військової частини НОМЕР_1
про: визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 23.04.2021 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві 10-денний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин, які могли б бути визнані судом поважними для поновлення пропущеного строку звернення до суду.
05.04.2021 позивачем подано заяву про усунення недоліків, в якій останній зазначає про те, що 19.03.2021 року в телефонній розмові начальником фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 відмовлено у виплаті середнього заробітку за період з 30.08.2019 року по 27.11.2020 року. Окрім того, позивач зазначив, що письмового звернення до військової частини НОМЕР_1 ним не надсилалось, оскільки нормами чинного законодавства України не передбачена обов'язковість досудового врегулювання справ. Відтак, на переконання ОСОБА_1 , оскільки відмову на своє телефонне звернення щодо невиплати середнього заробітку за час затримки у проведенні розрахунку вважаю він отримав 19.03.2021 року, то строк звернення до суду, визначений статтею 122 КАС України не пропущений.
Ознайомившись із мотивами, наведеними позивачем у заяві про усунення недоліків, суд зазначає, що аналогічні мотиви вже були наведенні останнім у позовній заяві та суд надавав їм оцінку в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
Зокрема, суд зазначав, що, оскільки остаточний розрахунок з позивачем проведено 27.11.2020 року (день виплати позивачу індексації грошового забезпечення за рішенням суду у справі №120/3623/20-а), то місячний строк, визначений ч. 5 ст. 122 КАС України підлягає обрахунку саме з 27.11.2020 року, а не з моменту отримання телефонної відмови.
Аналогічні висновки щодо застосування місячного строку звернення до суду у спорах щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні наведені у постанові судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 11.02.2021 року у справі №240/532/20.
Окрім того, суд вказує, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Відтак, оскільки остаточний розрахунок з позивачем проведено військовою частиною НОМЕР_1 27.11.2020 року, що підтверджується наданим ОСОБА_1 скріншотом про надходження заробітної плати в розмірі 4259,99 грн. (індексація грошового забезпечення) та враховуючи те, що позивачем не наведено жодних підстав, які б могли буди визнанні судом поважними для поновлення строку для звернення до суду з даним адміністративним позовом, суд дійшов висновку про необхідність повернути позовну заяву, особі, яка її подала.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. 2 ст. 123 КАС України).
Керуючись статтями 122, 123, 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна