м. Вінниця
11 травня 2021 р. Справа № 120/3450/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Слободонюка М.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву адвоката Куцого Р.А. про повернення судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, за участі третіх осіб: Вінницького національного аграрного університету та Вінницької міської ради про зобов'язання вчинити дії,
16.04.2021 року до Вінницького окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , які подані від її імені адвокатом Куцим Р.А., до Міністерства освіти і науки України, за участі третіх осіб: Вінницького національного аграрного університету та Вінницької міської ради про зобов'язання відповідача передати на безкомпенсаційній основі в комунальну власність територіальної громади міста Вінниця сімейний гуртожиток за адресою: вул. Сонячна, 1, м. Вінниця.
Ухвалою суду від 19.04.2021 року дану позовну заяву було повернуто позивачу на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, у зв'язку з ненаданням до позовної заяви належних доказів на підтвердження повноважень представника на право підписання позовної заяви та її подання до Вінницького окружного адміністративного суду.
Надалі, 06.05.2021 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від адвоката Куцого Р.А. надійшла заява про повернення судового збору, сплаченого позивачем згідно квитанції № 11240 від 08.12.2020 року.
Розглянувши в порядку письмового провадження подану заяву суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Першочергово суд звертає увагу заявника на те, що до поданої заяви ним не додано документів, які підтверджують його повноваження як представника позивача, що визначені ч. 4 ст. 59 КАС України, це зокрема довіреність або ордер адвоката. В даному випадку долучена до заяви копія свідоцтва про право на зайняття адвокатської діяльності № 528 підтверджує лише той факт, що Куций Р.А. є адвокатом. Однак цей документ не є доказом, який підтверджує повноваження особи як представника позивача. При цьому наявні матеріали справи також не містять належних документів на підтвердження повноважень заявника.
Що ж до правових підстав для повернення судового збору, то суд звертає увагу на наступне.
Так, згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору.
Належним доказом сплати судового збору за звернення до Вінницького окружного адміністративного суду є розрахунковий документ, який підтверджує сплату відповідної суми судового збору за наступними реквізитами: УК у м. Вінниці/отг м. Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 38054707, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.
В даному випадку в підтвердження оплати позовної заяви судовим збором до позовної заяви було долучено квитанцію про сплату № 11240 від 08.12.2020 року на суму 840,80 грн., копія якої наявна у матеріалах справи.
Разом із тим, із змісту даної квитанції про сплату судового збору слідує, що судовий збір в сумі 840,80 грн. сплачений позивачем на розрахунковий (поточний) рахунок отримувача: " НОМЕР_1 ", в той час як розрахунковим (поточним) рахунком Вінницького окружного адміністративного суду є: "UA028999980313181206084002856". До того ж у графі призначення платежу вказано: "судовий збір за позовом ОСОБА_1 , Вінницький міський суд Вінницької області".
Тобто, долучена до позовної заяви квитанція про сплату № 11240 від 08.12.2020 року підтверджує сплату судового збору за звернення до Вінницького міського суду Вінницької області, а не до Вінницького окружного адміністративного суду, куди позивач звернулася із позовною заявою.
Крім того, положеннями пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
В даному випадку перевіряючи вказані обставини в комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", а саме в Реєстрі підтвердження оплат із Казначейства, встановлено відсутність будь-яких відомостей, які б підтверджували зарахування сплаченого позивачем згідно квитанції про сплату № 11240 від 08.12.2020 року, судового збору в сумі 840,80 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України (Вінницький окружний адміністративний суд).
З огляду на вищевикладені обставини суд доходить висновку, що додана квитанція про сплату № 11240 від 08.12.2020 року не є належним доказом сплати судового збору за звернення із позовною заявою саме до Вінницького окружного адміністративного суду.
Такий висновок суду відповідає роз'ясненням, які викладені в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 05.02.2016 року "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору".
У відповідності до п. 2 ч. 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Тобто в такому порядку підлягає поверненню лише той судовий збір, який сплачений у встановленому законом порядку за звернення до відповідного суду. Підстав для повернення за ухвалою суду помилково сплачених коштів чи коштів, які сплачено на інші рахунки Закон України "Про судовий збір" не передбачає.
Оскільки наявна у матеріалах справи копія квитанції про сплату № 11240 від 08.12.2020 року не є належним доказом сплати судового збору за позовною заявою, яка подана до Вінницького окружного адміністративного суду 16.04.2021 року, а тому, й, відповідно, підстави для повернення сплаченої суми в суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 132, 161, 169, 248, КАС України суд, -
У задоволенні заяви адвоката Куцого Ростислава Андрійовича про повернення судового збору відмовити.
Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статті 256 КАС України.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович